В Україні смертність перевищила народжуваність майже в чотири рази – про це повідомляє платформа Opendatabot з посиланням на Мін'юст. За 6 місяців 2026 року кількість пологів в країні склала 73 тис. у той час як смертність – 259 тис. У вирішенні важкої демографічної кризи, з якою сьогодні зіткнулася країна, міцна сім'я є одним з найважливіших факторів. Однак знайти дружину або чоловіка сьогодні стає все більш складним завданням через масовий виїзд за кордон молоді, мобілізації, поранень та загибелі на фронті що позначається в першу чергу на кількості чоловічого населення.
Жінок більше, чоловіків менше
Через світові та громадянські війни XX століття кількість чоловічого населення в Україні суттєво нижча за жіноче. За даними Держстату, на 1 січня 2022 року на 1000 чоловіків припадало 1157 жінок або 46,4% проти 53,6% відповідно. З початком повномасштабної війни ситуація ще більше погіршилася в тому числі через втрати на фронті. Офіційно статистика загиблих військовослужбовців не наводиться, проте в лютому 2026 року президент Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому телеканалу France 2, який цитує Le Monde, розповів про загибель 55 тис. українських військовослужбовців з початку повномасштабної війни. При цьому він додав, що багато військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти. Водночас кількість загиблих російських військовослужбовців, за твердженням зарубіжних джерел, становить 500 тис. осіб (щоденні дані які публікує Генштаб включають загиблих та поранених). Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на промову директора британського управління урядового зв'язку GCHQ. Виходить, що співвідношення українських і російських втрат майже 1 до 10.
В даному контексті хотілося б навести два приклади. У селі Крутьки Іркліївської територіальної громади (ТГ) Черкаської області з лютого 2022 року по червень 2024 року загинуло шість місцевих жителів, які служили в лавах ЗСУ. В аналогічному за кількістю жителів прифронтовому селі Зелений Гай Шевченківської ТГ Миколаївської області з лютого 2022 року по червень 2025 року також загинуло шестеро військовослужбовців з числа місцевих жителів. Всього в Україні налічується 29,7 тис. населених пунктів: міста, селища, села (багато сел об’єднані у старостати).
Війна позначилася і на здоров'ї військовослужбовців. За даними Міністерства у справах ветеранів, відповідь якого наводить рух "Чесно", на 1 травня 2026 року статус особи з інвалідністю внаслідок війни отримали 159 тис. українських військовослужбовців. Водночас, за словами омбудсмена в ООН Олени Колобродової яку цитує "Укрінформ", кількість людей з інвалідністю в Україні за роки повномасштабної війни зросла на 600 тис. осіб.
Військові дії, а також виїзд за кордон хлопців віком до 22 років позначилися на кількості чоловіків в Україні. І хоча масова еміграція жінок з дітьми частково компенсувала диспропорцію, повністю її не усунула. Тож після завершення військових дій ситуація буде ще більш наочною, враховуючи, що дві третини українських біженців, 60% з яких – жінки, планують повернутися на батьківщину, а це понад 3 млн осіб. Та й не факт, що після завершення війни західні країни будуть і далі підтримувати українських біженців, що вирішать залишитися, враховуючи наростаючі соціальні та економічні труднощі в Європі.
На 10 шлюбів майже 8 розлучень
Невпевненість у завтрашньому дні через тривалі військові дії, економічні та соціальні труднощі прямо впливає на бажання українців мати дітей. Непросту ситуацію опосередковано відображає кількість шлюбів і розлучень в країні. За даними Мін'юсту які наводить Opendatabot, в 2025 році в Україні було зареєстровано 165 тис. шлюбів і 124 тис. розлучень – співвідношення 10 до 7,5. За даними Держстату, в 2016 році це співвідношення було 10 до 5,5: на 230 тис. шлюбів припадало 130 тис. розлучень.
Можна заперечити, що багато пар в Україні довгий час проживають у цивільному шлюбі, що не заважає народжувати дітей. Однак відмінність офіційної реєстрації шлюбу в тому, що це явна ознака, що сім'я починає замислюватися про дітей. Про це RegioNews розповіла провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук Інституту демографії та досліджень якості життя ім. Михайла Птухи Людмила Слюсар.
За словами же психолога Наталії Шестак, українським сім'ям не притаманне "чайлдфрі" (свідома бездітність), тому після укладення шлюбу для багатьох пар передбачається народження дитини.
"Українці завжди гуртувалися, тому сім'я для нас була і є найважливішим фактором. Ми завжди переживаємо, щоб із дітьми все було гаразд. І немає такого, щоб після 18 років синові чи дочці говорили "думай за себе", а батьків відправляли в будинок престарілих. Не тому, що ми такі ідеальні, а тому, що нас життя змушувало завжди бути разом", – розповіла психолог.
За словами Людмили Слюсар, порівняно з європейськими країнами в Україні традиційно високий рівень шлюбів, але водночас високий рівень розлучень. Ця тенденція триває з 1970-х років, коли кількість розлучень в СРСР почала збільшуватися. В результаті сформувалося певна поведінка населення: люди легше йдуть на шлюб, але й легше розлучаються. Це показово в умовах криз: так було у 1990-х і так відбувається сьогодні. Особливо важко зберегти шлюб родинам, які були змушені тимчасово розділитися на час війни.
"Шлюбні відносини на відстані зберегти дуже складно. Потрібно мати велике бажання і вміння підтримувати відносини на відстані. У жінок, які виїхали за кордон, зовсім інше життя. На відміну від чоловіків, багато з яких, до того ж, служать. В результаті люди змушені жити в різних світах, що часто призводить до розлучень", – зазначила науковиця.
Людмила Слюсар називає ще один виклик для сімейних відносин, який в майбутньому буде тільки наростати, – це психологічні травми чоловіків-військовослужбовців. У багатьох військовослужбовців медики діагностують посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). З іншого боку, каже науковиця, важко доводиться і жінкам, які через війну також психологічно виснажені. У підсумку, каже Людмила Слюсар, багатьом подружжям доводиться фактично заново вибудовувати відносини, що нерідко закінчується насильством в сім'ї і подальшим розлученням. Додамо, що, за даними "Чесно", які посилаються на відповідь Мінветеранів, в Україні статус ветерана мають понад 2 млн осіб, а статус учасника бойових дій, тобто особи, яка брала безпосередню участь у виконанні бойових завдань, – 1,47 млн осіб.
Перегляд пріоритетів
У суспільстві, яке вже більше чотирьох років живе в умовах війни і нестабільності, а багато людей реально змушені виживати, створення сім'ї і народження дитини перетворюється в непросте завдання. І ще одна причина – фінансові труднощі, що не дозволяють подружжю забезпечити гідне життя майбутнім дітям, та й собі особисто. Правда, дану проблему не всі усвідомлюють, і є багато людей, які мислять довоєнними категоріями. Деякі чоловіки скаржаться, що не можуть заробляти як раніше, проте дружина цього не розуміє.
"Моя дружина заробляє, а ось у мене дохід впав, при цьому витрати в сім'ї зросли. Тільки на вересень-жовтень потрібно 70 тис. грн – дитину в школу зібрати, купити нові колеса на автомобіль і багато іншого, і це без ремонтів. І ставлення таке: татко став тягарем, так як не заробляє і нас не захищає", – написав один з киян.
Але можна зустріти й інші публікації, в яких жінки відзначають, що їм для сімейного життя потрібен просто здоровий чоловік.
"Він може не мати вищої освіти, писати з помилками, не розбиратися в артхаузному кіно. Мені це абсолютно все одно. Головне – нехай буде здоровий, молодий і щоб наші діти були щасливі", – написала одна дівчина.
На думку психологів, в ситуації, коли нестабільність буде тільки наростати, частина жінок будуть шукати чоловіка, просто щоб мати в його особі підтримку.
"В умовах нестабільності і невпевненості в завтрашньому дні жінка вибирає собі чоловіка як опору. Вибирає за певними критеріями, наприклад, годувальник. При тому що багато жінок сьогодні і так мають можливість самостійно заробляти. Однак рефлекс сприйняття залишився, що, якщо є чоловік, це повинна бути опора", – розповіла Наталія Шестак.
Не виключено, що в умовах кризи, яка може затягнутися і ще більше посилитися війною, а міжнародна фінансова підтримка на відновлення країни буде недостатньою, частина українців і українок в результаті знизять критерії вимог до свого майбутнього партнера.
Наталія Шестак вважає, що вже сьогодні в Україні можна спостерігати зниження кількості чоловіків-воїнів, які приваблюють багатьох жінок. Подальший пошук партнерів з подібним критерієм посилює затяжна війна, мобілізація, фізичні та психологічні травми, які отримують військовослужбовці. У такій ситуації, каже психолог, включається вже корислива історія, і люди сходяться не тому, що вони притягують одне одного, а тому що потрібно виконати якусь життєву програму: виживати, вчасно народити дитину.
***
Міцна сім'ї є найважливішим фактором у вирішенні демографічної кризи в Україні. Однак нинішні реалії свідчать про наростаючі труднощі в цьому питанні. З одного боку, зниження кількості чоловіків, а також фізичні та психологічні травми, з якими стикаються багато військовослужбовців після повернення з фронту. З іншого – фінансові труднощі і загальна нестабільність в країні. Все це впливає на кількість шлюбів і міцність сімейних стосунків. У цій ситуації, вважають психологи, критерії оцінки майбутнього обранця, які були у людей до війни, будуть змінюватися.
Величезна роль у підтримці стабільної сім'ї належить і державі. Адже від комплексного супроводу дитинства на всіх етапах, від всебічної допомоги молодим батькам залежить скільки часу мами й татусі зможуть приділяти вихованню дітей та можливість замислюватися про багатодітність.