Історія успіху по-українськи – це накрасти мільярди, вивезти гроші фізично в кузовах камазів, щасливо зажити на чужині, змінити прізвище "Янукович" на "Леонов", у розкошуванні доживати віку, накупити гектари земель, обзавестися нерухомістю на 8 млн доларів і щовечора випивати келих за красівую жизнь.
Історія успіху по-українськи – це в’їхати у повноту влади прямо з телесеріялу, нещадно висміювати все українське, узурпувати владарювання, допомогти ворогу почати вторгнення, прокинутися в лютневу ніч небувалим патріотом, використати війну для заснування кооперативу, допустити до найвищих посад державних зрадників, влаштувати тіньовий кабінет Міндіча-Цукермана, монополізувати трильйонний бюджет, спрямовувати оборонні купівлі на придворні фірми-освоювачі, зареєструвати своє прізвище як торгову марку і мужньо провадити вічну війну аж до посиніння залишків народу.
Іншої мети, окрім як збагачення, правлячі касти (від першої до останньої) ніколи не мали. Всі вони, від першої до останньої, розцінювали Україну як територію пограбунку й заробітку, аби потім звалити в свої екзильні маєтки й щовечора дякувати Господу, що він обдарував їх таким прекрасним, довірливим і всепрощальним народом.