Розслідування НАБУ та САП щодо системного підкупу народних депутатів вийшло на критично важливу фазу. Отримання дозвілу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на примусовий забір біологічних зразків і проведення обшуків у помічників голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії означає одне: детективи від первинного збору свідчень перейшли до активної криміналістичної фіксації верхнього ланцюга схеми і остаточного формування доказової бази.
Також дозвіл на вилучення біоматеріалів у помічників свідчить, що в розпорядженні слідства вже є матеріальні речові докази — зокрема банкноти або упаковка, у якій "чорна готівка" передавалася. Якщо експертиза ВАКС підтвердить наявність слідів довірених осіб Арахамії на цих купюрах, це вкаже на можливе виконання ними ролі "касирів" або "кур'єрів". Особисто для Давида Арахамії це може закінчитися переходом зі статусу потенційного свідка або фігуранта оперативних матеріалів у статус безпосереднього об'єкта розслідування.
Проте перехід від процесуальних дій щодо "людей з оточення" до самого лідера фракції може стати тривалим і з перешкодами.
Доведення провини організаторів тіньових виплат — чи не найскладніша категорія справ. Йдеться не просто про хабарництво і підкуп одного чиновника, треба довести підкуп цілого парламентського колективу. А це вимагає доведення існування злочинної організації та самої корупційної схеми, яка діяла постійно, а не поодиноких випадків підкупу депутатів за "потрібні" голосування.
Офіційне висування підозри Давиду Арахамії може виявитися дуже непростим також через процедурні моменти. Письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснює безпосередньо Генеральний прокурор. Жоден слідчий чи звичайний прокурор не має права це робити самостійно. І тут вступає в силу вже політично-процесуальна залежність Президент – Генпрокурор – Парламент. Президент призначає. Але парламент може висловити діючому Генпрокурору вотум недовіри, а це – відставка. Як саме спрацьовуватиме цей фактор, точно не передбачиш, але свій вплив він матиме.
Справа про депутатські зарплати в конвертах розгорталася в кілька етапів – офіційно слідство почало роботу ще у 2021 році. Перехід в активну фазу стався в самому кінці 2025 року – НАБУ і САП офіційно оголосили про викриття організованої групи та вручили перші підозри п'ятьом народним депутатам від "Слуг народу". Серед них був аж цілий голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль, якого ЗМІ визначили саме як тіньового касира фракції СН. Усі п'ятеро є підозрюваними у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене в складі організованої злочинної групи.
Офіційних даних від НАБУ/САП про те, що хтось із п'ятірки пішов на співпрацю зі слідством чи надав викривальні свідчення проти інших осіб, немає. У публічній площині фігуранти або утримувалися від розлогих коментарів, посилаючись на роботу захисту, або заперечували винуватість, наголошуючи, що відстоюватимуть позицію під час досудового розслідування та суду. Хоча перехід слідства до наступного етапу непрямо вказує на те, що детективам вдалося отримати корисну інформацію з перших рук.
Але скандал довкола Давида Арахамії — це не просто чергова антикорупційна справа проти окремого політика. І, навіть за контекстуальної схожості зі справою відставного глави ОП Андрія Єрмака, чиї неформальні повноваження Арахамія у великій мірі перебрав на себе, "збиття" Арахамії може мати масштабніші політичні наслідки. Тому що це розслідування зачіпає не тільки тіньові механізми управління державою.
У березні саме розслідування "зарплат у конвертах" стало каталізатором найбільшої кризи так званої монобільшості. Без неофіційного фінансового стимулювання значна частина депутатів "Слуги народу" відверто втратила мотивацію регулярно відвідувати засідання, залишатися в залі під час виснажливих розглядів і голосувати за непопулярні чи ризиковані законопроєкти. І, хоч відновити працездатність парламенту тоді вийшло, колишня монобільшість "СН" зараз виглядає, скоріше, як ситуативна коаліція – з необхідністю вести складні переговори, коли йдеться про голосування по ключових питаннях. Як працюватиме Верховна Рада, якщо тіньова вертикаль управління "монобільшістю" зламається зовсім – можна тільки гадати. Тривала нефункціональність вимагатиме щонайменше формування нової коаліції, з залученням інших фракцій.
Особиста ж політична вага Давида Арахамії суттєво падає вже зараз – хоч як би довго не тривало слідство. Ключовий актив Арахамії в очах Банкової полягав у його здатності забезпечувати 226+ голосів під будь-які завдання Офісу Президента. Оскільки розслідування блокує функціонування "тіньової каси", Арахамія більше не має неофіційних інструментів переконання нардепів. Управління парламентом перейде до ситуативних домовленостей між різними групами, де голос Арахамії мало що значитиме. А перехід у статус підозрюваного взагалі перетворить його на токсичну фігуру – і для колег по фракції і для іноземних партнерів України.
І, хоча – поки що – на Банковій, по суті, демонструють підтримку главі фракції СН, реальні важілі, які можуть змінити ситуацію буквально в один день – у САП і НАБУ. Зміна процесуального статусу Давида Арахамії автоматично поставить ОП в ситуацію неприємного вибору: публічно захищати Арахамію, беручи на себе негатив за "конверти", або публічно відмежуватися від нього.