В описі можуть бути неточності, адже люди пережили травматичний досвід і могли не ідеально запам'ятати деталі. Поправляйте, якщо десь помилки.
1. Вибухи чули три. Перші дві ракети упали майже одночасно з різницею десь у сто метрів, а третя прилетіла через 5 хвилин. У повітряних силах кажуть, що прилетіло 2 ракети, а ще одну збили. Учасники вказують на повітряний підрив, тобто росіяни хотіли вбити якомога більше людей. Поки попередньо відомо про 10 загблих і 100 поранених, але я майже впевнений, що цифри будуть змінюватись.
Один з учасників каже, що сирени нібито не звучало. Хоча Повітряні сили нібито давали офіційну тривогу за кілька хвилин до прильотів. В будь-якому випадку якщо не всі почули тривогу, то значить із системою оповіщення були проблеми.
2. Підземних укриттів не було, але була якась бетонна споруда в якості уриття. Після прильотів усіх почали закликати туди, але люди в паніці побігли в ліс.
3. Чергових швидких не було, тож медиків довелось викликати. Багато життів врятували військові та просто відповідальні громадяни, які взяли з собою по кілька турнікетів. Один з виробників почав евакуацію поранених на НРК ближче до дороги.
4. Локація була дуже незручною для під'їзду, бо усюди ліс. Через це коли викликали швидку та пожежників, між спецмашинами утворилась пробка і це загальмувало надання допомоги. Життів можна було врятувати більше.
5. Зв'язок був дуже поганим, через що було складно викликати допомогу чи банально зв'язуватись учасникам одне з одним.
6. Ніяких публічних анонсів заходу не було – принаймні ми не змогли знайти їхніх слідів. Водночас його активно пушили по профільним спільнотам.
7. ШІ-картинка у мережі – реальна, вона з презентації виставки, яку поширювали для потенційних учасників. Першоджерелом було Дзеркало Тижня, а їм у свою чергу надав один зі зброярів. У презентації дійсно НЕ БУЛО вказано локацію чи навіть місто проведення. Водночас там було достатньо багато інформації про формат і масштаб події, що могло звернути увагу ворога, який міг дістати цю презентацію з профільних груп.
8. Організатор – асоціація "Армада". Це не ноунейм, до неї входять деякі великі дронові компанії. Вона також є частиною великого об'єднання Українська рада зброярів. Остання участь в організації заходу заперечує, тож відповідальність за нього несе сама асоціація. Надати коментарі "Армада" відмовилась, публічних заяв з моменту трагедії не робила. (UPD: зараз з новин стало відомо, що організатор теж лежить у лікарні. Заява теж уже є - співпрацюють зі слідством та співчувають постраждалим).
9. Ніякого Brave1 там не було, як би не писали всілякі чорнороті танцори на кістках по типу "Джокера". У кластері кажуть, що дізнались про цю виставку у ніч перед її початком і ніяк не дотичні до неї.
10. Збройні виставки та форуми проводять в Україні кожен тиждень, це зовсім не якийсь "вопіющий случай". Зазвичай на них дійсно гідні умови безпеки. І зазвичай вони реально потрібні для спілкування між військовими, інженерами, чиновниками та пресою.
11. Водночас в Україні немає стандартів безпеки, які б регламентували проведення подібних заходів. Через це виставки може проводити хто попало "на удачу", а державні служби не встигають забезпечити безпеку. У тексті наш журналіст описує проблемну "безпеку" на одному з івентів.
12. Повчальні вечірні слова Зеленського "ніякі виставки зброї під час війни проводити не можна, про це вже тисячу разів попереджали" звучать трохи дивно, адже сам Президент теж бував на українських збройних форумах, а організація деяких із них погоджується на найвищому рівні.
Що можна сказати?
Зараз ви будете чути багато голосів людей, які не дотичні до галузі, не розуміють що таке збройна виставка і скільки їх взагалі проводиться кожен тиждень. Вони будуть кричати, що всі форуми зброярів треба заборонити, а винних розстріляти.
Насправді ж ці виставки та форуми потрібні для виробництва зброї так само, як військовим потрібна робота на полігоні. Деякі збройні виставки – це БУКВАЛЬНО робота на полігоні. І кожен, хто іде працювати на неї дійсно трохи ризикує: чиновник, зброяр, військовий, журналіст. Якщо захід погано організовано – то сильно ризикує.
Річ у тім, що в Україні діє саме ринок озброєнь, а не жорстка виробнича державна вертикаль, як у Росії. Таке облаштування українського оборонного комплексу передбачає необхідність горизонтальних зв'язків: спілкування виробників між собою для пошуку партнерів, обмін досвідом між військовими та інженерами, відкритий діалог представників держави з ринком, щоб "звіряти годинник".
І навіть преса на цих заходах дуже потрібна, адже компаніям треба про себе заявляти (журналісти, особливо профільні, ведуть себе вкрай дисципліновано і дотримуються всіх правил висвітлення).
Та й загалом специфіка оборонного бізнесу в усьому світі вимагає високого рівня довіри та особистих контактів. Саме тому українські компанії, наприклад, їздять на міжнародні виставки та витрачають мільйони доларів за місце під стенд. Тому що одна справа показати відео свого виробу, інша – продемонструвати його наживо, показати знаючим людям всі системи, конструкцію, та зробити тест-драйв. Без цього спілкування зброярі не змогли би досягти таких успіхів у виробництві.
Але давайте думати про посилення протоколів безпеки й поступово зміщатись під землю та подалі від балістичних ракет.
Повний текст зі свідченням очевидців та деталями про українські збройні виставки – за посиланням.
Читайте також: Удар балістикою по виставці зброї на Київщині: головного організатора заходу затримали