Влада відреагувала на "Сихівський бунт" так, як мала відреагувати держава – підтвердила, що вона здатна нав`язувати свою волю бунтівникам. Тут в мене немає до влади жодних претензій чи закидів: імпотентна влада за означенням не є владою. Вона довела, що спроможна навʼязувати свою волю посполитим.
Втім в мене викликає серйозне занепокоєння участь неповноважених субʼєктів ("патріотичної громадськості") в пошуку, затриманні та покаранні правопорушників та примус скандувати "слава ЦВК". Бо якщо держава ревно захищає свою монополію на примус як форму впорядкованого насильства, вона має захищати її не лише від "бунтівників", а й від "добровільних помічників", неуповноважених законом на застосування насильства.
І головне – примус та покарання мають бути симетричними. І перемогти в цій ситуації має закон, а не ТЦК чи його опоненти. Це головне. Бо навіть несправедливі, але формально узаконені та формалізовані правила гри, набагато кращі за команди фанатів, які вірять, що закон слід застосовувати тільки до опонентів.
А тому СБУ та НПУ мають перевірити, чи було виправданим застосування насильства чоловіком в однострої до цивільного, яке розлетілося інтернетом? Чи правда, що серед "групи оповіщення" ТЦК був цивільний тренер із боксу? Що послужило тригером заворушень? Чи дійсно "група оповіщення" із застосуванням насильства намагалася незаконно обмежити свободу 20-річного юнака? А якщо був затриманий "ухилянт", то чи були дотримані його процесуальні гарантії? І головне – роль "добровільних помічників" правоохоронців в розшуку та покаранні "бунтівників".
Dura lex sed lex. Застосування державного примусу стає легітимним, якщо влада застосовує його однаково до всіх: ухилянтів та ТЦК, "бунтівників" та "добровільних помічників" влади. Коли влада захищає закон, а не одну зі сторін конфлікту. Врешті-решт, це і називається rule of law, що відрізняє правову державу від кланової патрімоніальної піраміди.
Тому, якщо ви не хочете жити в росії під жовто-блакитним прапором, вимагайте виконання закону та його однакового застосування до всіх, а не вболівайте за одну зі сторін. Бунт, який за означенням є беззаконням, виник не у вакуумі, а як реакція на масові беззаконня та несправедливість з боку ТЦК, які ми щодня спостерігаємо на вулиці та в інтернеті. І покарання має стосуватися всіх, хто порушив закон. Тоді держава поверне не тільки свою монополію на застосування насильства, але й легітимність такого застосування.
Якщо програє закон, програють всі!
Читайте також: Катування та сексуальне насильство. Чому питання реформи ТЦК більше не можна відкладати