Про це повідомляє "Центр протидії корупції", передає RegioNews.
Слідчий суддя частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та водночас зменшив розмір альтернативної застави.
Якщо раніше вона становила 200 млн грн, то тепер – 150 млн грн.
Нагадаємо, що 17 лютого колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, який разом із Тимуром Міндічем фігурує у справі "Мідас" про корупцію навколо "Енергоатому", взяли під варту.
Також йому призначили заставу у розмірі 200 мільйонів гривень.
У ніч на 15 лютого колишнього міністра енергетики Галущенка затримали при спробі виїзду з України.
Згодом факт затримання підтвердили у НАБУ. Водночас журналіст "УП" Михайло Ткач повідомив, що Герман Галущенко намагався виїхати за кордон як багатодітний батько.
Вищий антикорупційний суд розглянув скаргу колишнього міністра енергетики Германа Галущенка й задовольнив її частково, залишивши підозрюваного під вартою. САП проситиме для екс-міністра 425 млн грн застави.
Розслідування НАБУ в "Енергоатомі": що відомо
У листопаді НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК "Енергоатом" під назвою "Мідас".
За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.
Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з "Енергоатомом", мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали "шлагбаум": або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від "шлагбауму" автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.
11 листопада журналісти оприлюднили імена всіх фігурантів справи. Серед них:
За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.
Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом "Професор" або "Гера") зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.
Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші.
Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.
Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в "Енергоатомі", повинні отримати чітку процесуальну відповідь.
У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи "Енергоатому". Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.
11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом".
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами "Енергоатому".
Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.
Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК "Енергоатом". Згодом Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" – Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
На тлі скандалу Верховна Рада віправила у відставку міністра юстиції Германа Галущенка та очільницю Міненерго Світлану Гринчук.
Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
СБУ почала розслідування проти бізнесмена Міндіча через підозру у держзраді та можливі контакти з іноземними спецслужбами.
Читайте також: Міндічгейт: як він позначиться на війні та чи стане початком кінця для Зеленського