Виглядає так, що Зеленський вдарив одночасно по трьох головних страхах Путіна – страху втратити контроль всередині Росії, страху виглядати старим та немічним (дідом) і страху говорити з Україною напряму, визнаючи її суб'єктність.
Фактично, це "стадіон" для Путіна. На який він навряд чи з'явиться. Бо піти на зустріч з Зеленським після такого "запрошення" він не може в принципі.
Найімовірніше, спічрайтерам Путіна вночі доведеться переписувати текст виступу (5 червня, – прим.ред.). Співчуваю. Не виключено, що вони в принципі не будуть згадувати цей лист безпосередньо, щоб його не гуглили. Але в цьому листі для Москви розставлена свідома пастка. Зеленський пропонує вихід, прекрасно усвідомлюючи, що Путін його відкине. Але потім цю відмову можна показувати всім – росіянам, американцям, європейцям, Глобальному Півдню. Це можна буде використовувати як доказ, що проблема не у форматах, як дехто вважає. А в тому, що Путін в принципі не готовий закінчувати війну без поразки України.