Почув багато скепсису. Хоч були і ті, хто з оцінкою погоджуються, мовляв, розрахунок президента базується на тому, що росіяни просто не зможуть наступати навіть з урахуванням потенційної мобілізації.
Але тут (не маючи розвідданих) можу сказати, що логіка у словах Зеленського дійсно є. Хоч це може бути не обовʼязково листопад чи грудень 26-го. Може бути січень 27-го, а то й навіть березень чи червень.
Про 2027-й рік як можливий етап "висушування" війни я кажу з 24-го (треба пошукати відео, але мої знайомі можуть підтвердити). Чому саме наступний рік (звісно, якщо не відбудеться катаклізмів, які неможливо передбачити)?
Логіка така – ресурс великих наступів уже фактично можна оголошувати завершеним. Ми це бачимо по карті. З кожним місяцем не зменшується, а тільки розширюється сіра кілл-зона, яка контролюється з двох сторін безпілотниками. Російська армія уже втратила темп наступу, її наступальний потенціал "сточується". Так само і у нас скорочуються можливості для масштабних контрнаступальних операцій. Це означає, що фронт починає цементуватися сам собою.
Чи призведе це до підписання мирної угоди? От тут я дуже сумніваюсь. Найімовірніше, ми побачимо щось набагато тривіальніше – повільний, поступовий перехід війни у хронічний стан. При цьому ракети та безпілотники в тили можуть якийсь час летіти і далі – по енергетиці, логістиці, тилових об’єктах. ДРГ продовжать працювати. А на окремих ділянках фронту й далі будуть бої за посадки, висоти й села. Просто масштаб війни стане іншим.
"Заморозка" буде дуже умовною. Бо де-факто це буде не мир, а щось на зразок вже призабутого АТО – з періодичними спалахами протистояння. І, можливо, без жодного офіційного меморандуму. Путін навряд чи щось підписуватиме з Зеленським апріорі. Причини всім зрозумілі.
Але цей етап нам принесе вже нові виклики. І вони будуть політичними.
Вся енергія, яку суспільство роками витрачало назовні, почне розвертатися всередину країни. А це означатиме жорстку (дуже жорстку) внутрішню політику. І потенційні вибори у тому ж таки 27-му році.
Після років великої війни суспільство захоче відповіді на два питання – хто винен, що сталася пʼятилітня повномасштабна війна і що робити далі? Раджу потенційним кандидатам уже задуматися над цими двома питаннями.