Про це пише видання "Дзеркало тижня", передає RegioNews.
Йдеться про документ, у якому, за даними НАБУ, описується можливий покроковий підхід до виведення активів з-під арешту та конфіскації через низку юридичних і фінансових операцій.
За даними слідства, епізод стосується будівництва закритого котеджного містечка в Козині. Загальна сума коштів, які фігурують у справі, перевищує 460 млн грн і, за версією НАБУ, може походити з корупційних схем у державному секторі.
Слідство також вивчає рух активів, пов’язаних із проєктом, починаючи з 2018-2019 років, коли відбувалося оформлення земельної ділянки та запуск будівництва.
Окрему увагу антикорупційні органи приділяють можливим схемам переоформлення майна через низку компаній і осіб, а також операціям із недобудованими об’єктами нерухомості.
Що відбувалося з активами "Династії"
Як міг працювати план виведення активів
За змістом документа, далі пропонувалася багатоступенева схема, яка мала б ускладнити арешт і подальшу конфіскацію майна.
Крок 1. Продаж землі через кредитну схему
Передбачалося створення нової компанії-"Інвестора", формально не пов’язаної з проєктом "Династія". Вона мала придбати земельну ділянку у ТОВ"Блум Девелопмент" не за власні кошти, а за рахунок позики від третьої особи або пов’язаної структури.
Одразу після цього на ділянку накладалося б іпотечне обтяження на користь кредитора.
Крок 2. Заниження вартості об’єктів будівництва
У документі окремо згадується необхідність "наблизити реальну вартість об’єкта незавершеного будівництва до підтвердженого фінансування".
Фактично йдеться про можливе заниження оцінки майна, адже, за даними слідства, реальна вартість одного будинку могла сягати близько 2 млн доларів, тоді як офіційно через документи проходили значно менші суми.
У такому разі, якщо б оцінку проводив незалежний експерт, це могло б створити ризик виявлення невідповідності джерел фінансування. Тому, як випливає з матеріалів, могла використовуватися модель із "контрольованою" оцінкою вартості.
Крок 3. Продаж як будівельних матеріалів
Окремий елемент схеми стосувався статусу об’єктів.
Оскільки будинки на певному етапі не були зареєстровані як завершена нерухомість, їх можна було б оформити як об’єкти незавершеного будівництва або навіть як набір будматеріалів.
Це, за задумом, дозволяло здійснювати операції купівлі-продажу без фіксації об’єкта в реєстрі нерухомого майна, що ускладнювало б накладення арешту.
Крок 4. Повторна реєстрація як нової нерухомості
Після цього "Інвестор" міг би зареєструвати збудовані об’єкти як новостворену нерухомість, формально підтверджуючи, що будівництво здійснене вже за новими договорами та на основі придбаних матеріалів.
Таким чином актив набував би нового юридичного статусу і міг би бути відокремлений від попередніх власників і операцій.
Крок 5. Подальший перепродаж через відкриті торги
Фінальним етапом передбачався продаж об’єкта через публічні електронні торги третій стороні.
У такому разі покупець міг би отримати статус добросовісного набувача, що ускладнює або унеможливлює застосування спеціальної конфіскації відповідно до кримінального законодавства.
Після цього об’єкт міг би бути добудований і реалізований кінцевим покупцям уже без юридичних ризиків попередніх етапів.
У НАБУ наголошують, що такі механізми можуть ускладнювати арешт і подальшу конфіскацію активів, а тому потребують оновлення законодавства відповідно до європейських стандартів.
Україна, відповідно до Дорожньої карти з питань верховенства права, має імплементувати відповідні положення права ЄС до 2027 року.
Нагадаємо, 11 травня ввечері НАБУ та САП провели слідчі дії, які стосувалися колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Згодом йому повідомили про підозру у справі про відмивання 460 мільйонів гривень, пов'язаній із будівництвом елітної нерухомості поблизу Києва.
Єрмак у відповідь на отримання підозри зазначив, що володіє "лише одним автомобілем та однією квартирою".
Також у цій справі підозрюваними є ще шестеро людей. НАБУ та САП не назвали імена тих, кому вручили нові підозри, але, за даними ЗМІ, йдеться, зокрема, про колишнього віце-прем'єра України Олексія Чернишова та бізнесмена Тимура Міндіча.
Читайте також: Скандал навколо кооперативу "Династія": деталі будівництва під час війни