По-перше, кожна з сторін по своєму тлумачить угоду про перемир’я. Саме так було і у нас з Мінськими угодами. По-друге, вже в перший день цього перемир’я почалися його порушення. Теж знайома для нас історія. Відразу зазначу, що епізодичні порушення будь якого перемир’я є майже неминучими, про що свідчить історичний та міжнародний досвід. Але для виконання угоди про перемир’я є і більш серйозні потенційні перешкоди.
Головна проблема – це готовність Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), або окремих його представників, виконувати умови цього перемир’я. У КВІР чимало фанатиків і тих, хто не хоче припиняти цю війну. І саме вони, а також проблеми з керованістю адміністративно-політичної системи Ірану, є головною проблемою для виконання угоди про перемир’я. Інша проблема – Ізраїль, який не хоче припиняти свою військову операцію в Ливані. А це також ставить під загрозу виконання угоди про перемир’я між США і Іраном.
Продовжуючи паралелі з Мінськими угодами, схожим чином може розвиватися і історія з виконанням угоди про перемир’я між США і Іраном. Більшість міжнародної спільноти дуже зацікавлена в тому, щоб ця угода все ж таки запрацювала. Багато що залежить від того, чи вдасться розпочати прямі мирні переговори, які заплановані на 10 квітня в Пакистані. Мирний процес на Близькому Сході, який намагаються розпочати, дуже хиткий. Його спробують утримати і продовжити, але закінчити цю війну буде дуже не просто.