В Україні п'ятий рік триває повномасштабна війна. Це означає, що п'ятий рік українська економіка живе в надзвичайних умовах. І фактично виживає, тримаючи, зокрема, більш-менш прийнятний курс національної валюти, тільки за допомогою зовнішньої допомоги.
Але, крім фінансових вливань із Заходу, українська держава все ж мусить максимально забезпечувати себе сама – як безпосередньо, заробленими для бюджету податками, так і опосередковано, втілюючи у життя пакет реформ, який дозволить нам продовжити співпрацю із міжнародними фінансовими організаціями.
Наприкінці березня у Верховній Раді заговорили про те, Україна на межі фінансової катастрофи. І ця заява прозвучала не з вуст якогось опозиціонера, зовсім ні – це було сказано представником монокоаліції, керівником фінансового комітету парламенту Данилом Гетманцевим. Звісна річ, Гетманцев звинуватив у майбутній катастрофі перш за все своїх колег, тобто депутатів, і "підлеглих", тобто уряд (який за Конституцією і законом є підзвітним Верховній Раді, що його і призначає) – мовляв, потрібні заходи для стабілізації економіки.
Та, разом з тим, є й інша проблема, про яку Гетманцев та інші представники провладної фракції воліють не говорити. Зате критично налаштовані до влади політики і журналісти регулярно наголошують на цій проблемі.
Кешбеки і "підтримки"
Ця проблема – це так звані "ініціативи президента". Із найяскравіших можна згадати "Національний кешбек", "Зимову підтримку", УЗ-3000 та інші. Фактично це роздавання коштів із державного бюджету, яке критики влади прямо називають популізмом і бажанням втримати рейтинги особисто Зеленського та його політичної сили.
Одні з останніх таких ініціатив – це так званий "єБачок", як назвали його гострі на язик українці, та "Тисячовесна".
"єБачок", тобто кешбек на пальне, з’явився у тому ж березні, коли й заява Гетманцева про майбутню катастрофу – це була реакція на підняття світових тарифів на нафту і, відповідно, зростання цін на вітчизняних автозаправках. При цьому, наприклад, у сусідній Польщі пішли іншим шляхом – вирішивши не роздавати гроші просто так, а знизити податки на пальне (ПДВ та акциз), щоби зменшити наслідки паливної кризи, пов’язаної із війною США та Ізраїлю проти Ірану.
"Тисячовесна" – це проєкт, який має на меті фінансування фільмів, серіалів та інших медіапроєктів. Тобто фактично держава в критичній ситуації вирішила витратити гроші на ігрове кіно і мультфільми. Причому навіть на такі речі, як "фільми-дебюти", які в принципі є ризикованим капіталовкладенням (відійшовши від теми, зазначимо, що, на думку низки кінокритиків, у Голівуді саме тому зараз бум різних сіквелів і продовжень успішних в прокаті проектів – що це більш-менш гарантує фінансову вигоду, а ризикувати своїми коштами ніхто, крім української влади, не хоче).
Резервний фонд майже зник
Словом, уряд готовий і надалі просто роздавати гроші українцям, створюючи ілюзію турботи і піклування. Та при цьому слова Гетманцева про майбутню катастрофу є не просто словами.
Минулого тижня журналіст, редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов заявив, що Резервний фонд державного бюджету майже порожній – із 49 мільярдів гривень там залишилося близько 700 мільйонів. Тобто – близько 1,5%.
За кілька днів Міністерство фінансів підтвердило, що понад 47,5 мільярдів гривень із Резервного фонду на цей рік уже витрачені. Більша частина, за словами представників Мінфіну, на захист критичної інфраструктури та стабільну роботу залізничного транспорту (38 мільярдів). А, наприклад, на аварійний ремонт доріг, які зараз багато де просто у незадовільному стані – 3 мільярди.
Для порівняння на "Тисячовесну", тобто на фільми і мультики, держава готова витратити 4 мільярди гривень. Загальний бюджет "Національного кешбеку на пальне", тобто того самого "єБачка", складає близько 3 мільярдів гривень. А на "Зимову тисячу" взагалі було заплановано виділити 14 мільярдів гривень.
Чи почує претензії "генератор назв"
І при цьому українська влада, витрачаючи немаленькі суми на популістичні проєкти роздавання грошей, уперто ігнорує необхідність структурних реформ, які потрібні як для розвитку (чи радше уже порятунку) економіки, так і для продовження співпраці із західними донорами.
"У 2025 році ми не виконали 14 індикаторів Ukraine Facility, і у зв'язку з цим ми не отримали 3,9 мільярдів євро. Причому 300 мільйонів з них згорають повністю в першому кварталі через декілька днів цього року", – це слова того ж таки Данила Гетманцева, одного із головних фінансових персонажів у монокоаліції, яка і має в першу чергу працювати над цим питанням.
Пан Гетманцев визнав, що уже в цьому році усі п’ять необхідних показників були провалені, що поставило під загрозу отримання грошей із Міжнародного валютного фонду, Світового банку і кредит від Євросоюзу у розмірі 90 мільярдів євро. Тож у найближчий час ті самі люди, які із задоволенням беруть участь у роздачі "безкоштовних" грошей – цілком можуть опинитися без пенсій та інших соціальних виплат, причому саме через ці популістичні "єБачки" та "підтримки".
Ось що пише про "Тисячовесну" послідовний і системний критик усього цього єПопулізму, народний депутат Ярослав Железняк:
"Запускається нова програма по роздачі 4 млрд грн від платників податків. І ні, це вже не "1000 годин українського контенту"... Це нова назва, яку особисто придумав Володимир Зеленський і так само за ним особисто у блокнот записали урядовці… Чудова новина перед голосуванням за податкові зміни".
А від цих змін якраз і залежить, виживе українська економіка чи ні, обвалиться українська валюта чи встоїть, матимуть українці кошти на найнеобхідніше – чи побавляться у "безкоштовні" гроші й закінчать епоху бідності ерою зубожіння? Питання залишається відкритим.