В Україні триває повномасштабна війна, а разом із нею – загальна мобілізація. Що, у свою чергу, означає продовження активної – і продуктивної, принаймні, в певних аспектах – роботи системи військово-лікарських комісій. Тих самих, які й ухвалюють рішення, формальні чи фактичні, щодо можливості мобілізації громадян до лав ЗСУ.
На жаль, разом із цим, безперечно важливим процесом – тривають і розвиваються інші історії. Мова про ті схеми, використання яких невдовзі обертається для їхніх організаторів пильною увагою ЗМІ і навіть кримінальним переслідуванням з боку правоохоронних органів та Генпрокуратури.
Останнім часом інциденти із представниками (чи колишніми учасниками) військово-лікарських комісій з'явилися на порядку денному у різних регіонах України – від Слобожанщини до Поділля. І якщо у одних випадках поки що лише задають питання, то у інших справа доходить уже до суду.
Вінницькі гроші і Буковель
Так, у Вінниці місцева преса звернула увагу на розслідування відомого журналістського проєкту Bihus.info щодо інвесторів преміального апарт-комплексу Glacier Premium Apartments, що розташований у найвідомішому карпатському курорті Буковель.
У цьому поважному списку виявили відразу двох представників цього регіону. Один із них, за іронією долі, є батьком працівника обласної прокуратури, який до того очолював відділ із запобігання та протидії корупції, тобто в буквальному смислі профільну структуру.
А от інший фігурант розслідування, Євген Пазюк, мав безпосереднє відношення до процесу мобілізації, бо працював у одній із військово-лікарських комісій Вінницької області (при Барській міській лікарні).
Власне, формально фігурує в історії із Буковелем не сам Пазюк, а його дружина. Вона і стала власницею згаданих вище апартаментів. При цьому, як дізналися журналісти, працювала вона на скромній державній посаді, а заощаджень, особливо таких, яких би вистачило на апартаменті на гірськолижному курорті (а це, за наявними даними, ще кілька років тому, коштувало близько 160 тисяч доларів США), родина не мала – про це йшлося у податковій декларації.
Звісна річ, Євгену Пазюку довелося пояснювати походження цих коштів. Він заявив, що, мовляв, ці кошти у сім’ї були, просто їх не декларували. Пояснення насправді цілком логічно – не задекларовані кошти це все-таки значно менш серйозне правопорушення, ніж хабарі. Втім, Національне агентство з питань запобігання корупції все одно зайнялося колишнім членом військово-лікарської комісії, тож, маємо надію, невдовзі Вінниця отримає якійсь відповіді на очевидні питання.
Харківські і дніпровські схеми
Поки на Поділлі колишніми членами ВЛК займається НАЗК, на іншому кінці країни, у столиці Слобожанщини Харкові справа дійшла уже до значно серйозніших кроків. У військово-лікарській комісії при одному із районних територіальних центрів комплектування викрили цілу схему із допомогою в уникненні мобілізації.
Схема проста, як все геніальне (хоч і ненадійне) – усім охочим за відповідний прайс оформлювали фіктивні документи про діагнози, з якими згідно закону громадянина уже неможливо мобілізувати чи принаймні обмежує варіанти з військовою службою у тилових підрозділах, ТЦК чи військових вишах.
Згідно із фантазією організаторів схеми, "замовникам" забезпечували такі страшні хвороби, як менінгоенцефаліт, серцево-судинні та ортопедичні патології чи взагалі наслідки черепно-мозкових травм. З цими діагнозами частина "клієнтів" навіть могла виїжджати за кордон (звісна річ, з квитками в один кінець). Один із учасників процесу, колишній голова цієї ВЛК, уже отримав визнання своїх талантів у вигляді підозри за ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 1 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон) Кримінального кодексу України.
У сусідній з Харковом Дніпропетровській області подібна справа уже навіть дісталася до суду. Йдеться про керівника і рядових лікарів військово-лікарської комісії одного з районних ТЦК, а також про медпрацівників відділення профілактики та боротьби зі СНІДом міської лікарні обласного центру. Така спеціалізація підозрюваних невипадкова, бо у ВЛК вигадали схему із оформленням для "клієнтів" фальшивих довідок про наявність вірусу імунодефіциту людини.
За даними слідствами, з такими "документами" уникнули мобілізації майже пів сотні дніпрян. До речі, частина із "замовників" фальшивих ВІЛ-позитивних аналізів також загрожує покарання у вигляді позбавлення волі – хоч і дещо скромніші, замість восьми лише п’ять років.
У ділі і прикордонники
Подібні історії стосуються не тільки регіонів, а і столиці. Так, у лютому Генпрокуратура і Державне бюро розслідувань прозвітували про справу ексочільника військово-лікарської комісії одного із закладів медичного забезпечення Державної прикордонної служби України.
Слідство виявило, що цей громадянин в 2023 році придбав у Києві квартиру вартістю 3,3 млн гривень. А у декларації за той рік вказав, що має лише півтора мільйони. Загалом розбіжність між вказаним у декларації та виявленим насправді майном становить близько 2,7 млн гривень.
Словом, поки в Україні триває війна, дехто із чиновників уже навчився непогано на ній заробляти. І, судячи з інформації, яку регулярно і системно оприлюднюють правоохоронні та антикорупційні структури, ці заробітки давно перетворилися у добре налагоджену систему. Яку суспільство, на жаль, не помічає, акцентуючи свою увагу винятково на ухилянтах, тобто на "клієнтах", а от автори схеми якщо і виринають на поверхню – то хіба завдяки журналістським розслідуванням. На які змушені реагувати правоохоронні структури.