Про це пише видання "Відомо", передає RegioNews.
Зокрема, в одному з випадків Служба безпеки України ліквідувала у Дніпрі злочинну схему продажу до країни-окупанта стратегічно важливих компонентів для систем водопостачання критичної та військової інфраструктури. Учасники оборудки приховано переправляли до країни-агресора оптові партії трубопровідної арматури. Передусім, ця продукція була необхідна російським замовникам для облаштування військових баз та пунктів тимчасової дислокації окупаційних угруповань
В іншому випадку, дніпровське підприємство постачало до російський суднобудівних і судноремонтних заводів конвеєрні ролики. Фігуранти тієї справи навіть отримали вироки за таку діяльність.
У третьому випадку СБУ заблокувала роботу заводу, який збирався відновити поставки для російського ВПК. Цей завод у Дніпрі виготовляв комплектуючі до літаків, ракетних систем і підводних човнів, а також товари подвійного призначення.
Власне, економічні відносини із росією не були якимось дивом для підприємств Дніпропетровщини до війни, оскільки ринки збуту в Україні і в ЄС багатьом підприємствам знайти було важко, проте війна вивела таку співпрацю за рамки не тільки закону, а й моралі.
І от з'ясувалося, що ще одне відоме підприємство потрапило під пильну увагу правоохоронців. Мова йде про компанію "Стіл Ворк", власником якої є відомий криворізький бізнесмен Андрій Панфілов. Якщо бути більш точним, Панфілов є засновником зареєстрованого в Амстердамі Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпауер інвестмент Б.В.". Саме ця компанія є кінцевим бенефіціаром "Стіл Ворк".
Основні клієнти компанії – це гірничо-металургійні комбінати, шахти та цементні заводи. Сам Панфілов заявляв, що "Стіл Ворк" покриває практично всю лінійку деталей обладнання, які підлягають зношенню. При цьому Панфілов запевняє, що основний ринок збуту продукції – це Україна.
"Для нас пріоритетним залишається внутрішній ринок України. Водночас ми активно розвиваємо свої позиції у країнах ЄС. Пріоритетними експортними напрямками є Польща, Франція, Німеччина. Насамперед ми сфокусовані на металургійній та гірничо-добувній галузях. Ми маємо великий досвід розробки та імплементації рішень у зносостійкості на підприємствах України та знаємо, що потрібно нашим закордонним клієнтам та як цього досягти", – сказав Панфілов в одному з інтерв’ю.
Проте ані словом не обмовився, що має бізнес у росії, причому ще з 2017 року його "Кіпауер інвестмент Б.В." є бенефіціаром компанїї ТОВ "Стіл Ворк Ру".
Як свідчить фінансова звітність компанії, тільки за 2022 рік вона отримала дохід 142,8 млн руб, з них понад 3,3 млн заплатила тільки як податок на прибуток. У 2023 році дохід був на рівні 135,4 млн рублів і 3 млн руб. податку. І на даний час компанія не у стані припинення діяльності, і сам факт, що під час війни фірма українського бізнесмена продовжує торгівельні стосунки з росіянами викликає великі питання.
Не менш важливим є той факт, що продукцію "Стіл Ворк Ру" компанія постачає на підприємства оборонного комплексу росії. Зокрема, на "Липецький механічний завод" були поставлені біметалічні листи, що були виготовлені з вищевказаної металічної стрічки. А це завод, який виробляє тягачі для комплексів С-300, якими регулярно обстрілюють територію Харкова, Запоріжжя та інших населених пунктів України.
Слід зазначити, що українське підприємство "Стіл Ворк" і надалі працює в Україні. Більш того, за даними порталу "Наші гроші", компанія Панфілова до війни не працювала з бюджетними грошима, але сьогодні фірма не тільки ремонтує спеціальний автомобіль для КП "Міський тролейбус".
Саме ТОВ "Стіл ворк" після вторгнення російських військ на територію України забезпечило місто металевими заготовками, а бійців тероборони – індивідуальними наборами сапера та мінера. Також підприємство поставило макети техніки, манекени та мішені, тенти, протиуламкові захисти для кабін, шестерні, кронштейни, тяги, дуги та багато чого іншого для потреб територіальної оборони міста. За це компанія вже отримала від виконкому Криворізької міськради 14 млн. грн.
Нагадаємо, на Хмельниччині суд виніс вирок колишній депутатці та її доньці. З'ясувалось, що вони передавали російським спецслужбам дані про військові об'єкти. У лютому 2024 року депутатка селищної ради почала переписуватися з представником ФСБ. За гроші жінка погодилась на співпрацю.