Принаймні, з трьох основних причин.
По-перше, багато позицій не відповідають Конституції й законами України. Деякі потребують внутрішньодержавних процедур в інших країнах, насамперед, у США, РФ та у ВСІХ країнах – членах ЄС.
По-друге, запропонований драфт не містить всіх компонентів юридично зобовʼязуючої міжнародної угоди, яка, крім всього іншого, має пройти всі стадії укладення, підписання, ратифікації згідно Закону "Про міжнародні договори України" "з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України".
По-третє, цей текст містить ще багато двозначних, або досі не зʼясованих позицій, адже робився по російських лекалах.
Ми вже такого типу "понятійні" драфти бачили. Їх навіть підписували. Наприклад, так звану компромісну угоду в 2014 році. До речі, там також не було московського підпису. А діючий "гарант" спішно втік від відповідальності до ворога. В підсумку – тоді не запрацювало. І зараз таке "не пропихнеш". Подобається комусь такий висновок чи ні.
Частина напрацювань може бути використана тоді, коли агресора таки почнуть серйозно примушувати до миру. Частину росіяне будуть пробувати потім використати як попередню згоду України в "складних питаннях".
І все ж таки головне питання залишається відкритим: чому всі говорять про мир вже найближчі дні, тижні, а перемирʼя не видно жодного?!
Та й у самих цих пунктах перемирʼя десь там далеко, а створення вибухонебезпечної внутрішньополітичної ситуації в Україні, на жаль, може бути реальністю вже зараз.
Треба витримати цей раунд затягування росіянами часу й спробувати нарешті переконати наших партнерів, що без реального примусу агресора довготривалого миру, на жаль, не буде.
У ворога також стрімко зростають проблеми, а бюджет війни на весь наступний рік не складається.
Агресора треба всім разом дотиснути!
Таким є реальний, а не удаваний шлях до довготривалого миру, подобається це нам чи ні…