Для тилових і прифронтових громад вони відрізнятимуться — рішення щодо цього було ухвалено під час Конгресових слухань при Офісі Президента України. Важливо, що третина українських громад уже перебувають на стадії розробки своїх ППР.
На цьому наголосила співавторка законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)", голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.
За її словами, нагальність цього кроку зумовлена тим, що далеко не всі українські територіальні громади в змозі приступити до розробки цього стратегічного планувального документа з огляду на безпекові умови. Тому дію закону №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", який передбачав обовʼязкосіть для громад ППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.
"Це рішення було сформоване під час Конгресових слухань при Офісі Президента України, до яких долучились понад 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших. Ми розуміємо, що умови, в яких нині живуть наші громади, суттєво відрізняються. Для тилових у пріоритеті відновлення. Для прифронтових — насамперед боротьба за своє існування", - зазначила Олена Шуляк.
Вона пояснила, що для тилових громад ухвалений законопроєкт передбачає встановлення додаткового перехідного періоду до 1 січня 2028 року, а для територіальних громад або їхніх частин, котрі станом на день набрання чинності відповідних змін, передбачених цим законопроєктом, внесені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф, — до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану.
"Наразі 495 громад із 1469 уже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги", - акцентувала Шуляк.
Парламентарка також наголосила на тому, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. ППР, пояснює Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні, і документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Більше того, після створення та реалізації ППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.
Народна депутатка зазначила, що на на сьогодні для спрощення процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
"Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак "стоп" різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС", - резюмувала Олена Шуляк.