Паралельно з масованим нальотом дронів російські війська застосували і ракетну компоненту у вигляді двох балістичних ракет північнокорейського виробництва KN-23 та п'яти "Іскандер-К". Інтенсифікацію ударів по тиловій Україні, особливо дронами-камікадзе та дронами-приманками, можна спостерігати з другої половини травня та з кінця минулого місяця, коли весняна наступальна кампанія російських військ перейшла до літньої, на яку російське командування покладає багато надій.
Саме 25 травня росіяни завдали масованого ракетного удару, в ході якого було використано 55 ракет різного типу та призначення. Цей удар супроводжувало 298 дронів. Після цього удару пікові показники нальотів фіксувалися 26 травня – 355 дронів, 1 червня – 472 дрони, 6 червня – 407 дронів та 9 червня – 479 дронів. Ракетні удари повторилися 6 червня, із застосуванням 45 одиниць ракетних засобів ураження різного типу та призначення, та 9 червня, коли було використано 20 ракет.
Очевидно, що російські війська супроводжуватимуть свою наступальну кампанію залякуванням цивільного населення та ударами по тиловій Україні. І, як видно, головну роль у цих ударах відіграватимуть саме дрони.
Потенціал Росії у виробництві Shahed-136
Починаючи з 2022 року, після першого випробування іранських дронів-камікадзе Shahed-136 Росія шукала способи не лише покращення їх характеристик, а й локалізації, а також масштабування серійного виробництва.
Згідно з нещодавно озвученою інформацією ГУР МО України, Росія виробляє близько 2 700 дронів-камікадзе Shahed-136 на місяць або 90 одиниць готової продукції на добу. Виробництво дронів відстежується за нумерацією. "К”, "КМ” і "КЦ”, то це продукція Іжевського заводу. З 2022 по 2023 рік в основному фіксувалися Shahed-136 з нумерацією, що починається з літери "М", що говорило про іранське постачання.
Паралельно ведеться виробництво дронів-приманок "Гербера"/"Пародія", завдання яких — відволікати увагу засобів ППО за допомогою імітації Shahed-136. Таких дронів російські підприємства виробляють близько 2500 на місяць. Таким чином, сумарне виробництво дронів даного призначення в Росії налагоджено в обсязі понад 5 тисяч одиниць на місяць. Загалом же не було ще жодного місяця, коли атаки на Україну дронами перевищували 5 тисяч, але Росія цього прагне.
Тільки за перші 10 днів червня вже було застосовано 2315 дронів-камікадзе/дронів-приманок Shahed-136/"Гербера"/"Пародія".
Яких цілей намагається досягти Росія
Shahed-136 – це дешевий засіб ураження, недоліком якого є те, що він за наявності ешелонованої ППО має низький показник прориву, не вище 3%, а також погано справляється з укріпленими об'єктами, їм абсолютно не по зубах об'єкти бункерного типу. З іншого боку, для залякування громадянського населення та сіяння паніки вони цілком придатні. І видно те, як Росія, починаючи з 2025 року, кардинально змінила тактику застосування Shahed-136, зробивши її більш концентрованою, аналогічною килимовим бомбардуванням. Вперше така тактика була використана Одесою, коли одночасно місто атакували близько 30 дронів-камікадзе Shahed-136, з висоти 3 кілометрів. Модифікації Shahed-136, які зараз атакують Україну, в основному оснащені бойовою частиною масою 90 кг, що робить їх за потужністю вибуху порівнянними з авіаційною бомбою ОФАБ-250.
У свою чергу, Росія, на початку повномасштабного вторгнення в Україну, в 2022 році, що проводила килимові бомбардування українських міст, давно не може дозволити собі цього - це гарантоване знищення літака, що заходить на місто для скидання двох десятків бомб А ось направити 20, 40, 60 бомбардувальників Су-34 – саме це вони зараз і реалізують. Ці удари несуть невибірковий характер і часто припадають по густозаселених кварталах, що лише підтверджує застосування такої тактики з метою залякування та примусу до капітуляції.
Але, окрім дронів-камікадзе, Росія також активно застосовує з кінця травня ракетну компоненту.
Ракетні удари
Не можна сказати, що ракетні удари російською стороною зараз бодай близько зіставні з ракетними ударами 2022, 2023 і навіть 2024 років. Проте з початку 2025-го вони значно активізувалися. За перші 10 днів червня російськими вже застосовано 103 ракети різного типу та призначення, що більше за березневий показник – 85.
Проте не можна сказати, що ці удари мають певний вплив на ситуацію на фронті. Так, деякі з них наносяться по підприємствам військово-промислового комплексу, але після повномасштабного вторгнення в Україну з більшості з них давно виведено у безпечніші та захищеніші місця виробництво військової продукції, а на місцях залишилася лише цивільна компонента. Тому удари по таких об'єктах впливають на виробництво цивільної продукції, але не ВПК.
Удари по аеродромах у вигляді фанатичного полювання за F-16 також викликають питання доцільності, оскільки зліт того ж стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-95 практично відразу фіксується, його вихід на пускову позицію займає до півтори години, а підліт ракети ще близько години. За цей час уже вся авіація ЗС ЗСУ перебуває у повітрі.
Зрозуміло, продовжуються ракетні удари російських військ по об'єктах енергетичної та іншої цивільної інфраструктури, і це має для Росії значно більше значення, ніж знищення того ж F-16 на аеродромі. Адже це вплив на економіку, паралізація функціонування підприємств та інші негативні наслідки локального, так і більшого рівня для країни.
Тому якоїсь виключно військової, стратегічної мети ці удари не несуть, а переслідують комплексне завдання щодо залякування, примусу до капітуляції, тиску на економіку, підрив щодо нормалізованого життя в тиловій частині України.
З іншого боку, Україна четвертий рік живе саме таким життям і всі попередні спроби росіян чинити такий тиск не мали успіху, але лише мотивували українців у питаннях масштабування створення та виробництва своїх засобів відплати і відповідати не менш жорстко.
Відповідь чи системна робота
Україна у 2022 році не мала можливості завдати ударів углиб території Росії своїми засобами поразки: ні ракетного типу, ні дронами. На той момент Україна не була розвинута відповідні галузі, що вкотре підтверджує, що жодної загрози для РФ Київ не становив. Але регулярне порушення законів та правил війни російською стороною та концентрація уваги далекобійних засобів поразки російських військ на цивільній інфраструктурі змусили Україну розвивати свої далекобійні засоби.
Основним засобом поразки є далекобійні дрони української розробки, серед яких "Лютий", "Бобер" та інші. Удари завдаються по об'єктах військової інфраструктури, складам та аеродромам, НПЗ та підприємствам ВПК. Однією з найгучніших останнім часом операцій стала "Павутина", яка дозволила повністю знищити або пошкодити десятки літаків стратегічної авіації, які регулярно брали участь у завданні ракетних ударів по Україні. Високоточні удари із застосуванням штучного інтелекту разюче відрізняються від тих, що може дозволити собі Росія.
Зрозуміло, хтось може сказати, що ця думка упереджена, але при цьому ніхто з прихильників Росії не може після кожного нальоту українських дронів надати докази у вигляді знищених житлових кварталів. Натомість, з останнього удар по Всеросійському науково-дослідному інституту релебудування в Чебоксарах, зайнятому у виробництві антен "Комета-М", які встановлюються на УМПК та Shahed-136. Удар по НПЗ "Лукойл" у Волгограді та нафтобазі в Енгельсі.
На сьогоднішній день Україна оперує широкою номенклатурою ударних дронів, що застосовуються в залежності від обставин, з висновком пусків не в одиничні показники, а в кількість, що вимірюється десятками. Паралельно ведеться розвиток програми балістичної ракетної зброї, і президент України Володимир Зеленський напередодні наголошував на успішних випробуваннях української балістичної ракети. На додаток до вже наявних засобів і раніше крилатої ракети Р-360 ПКРК "Нептун” можна говорити про те, що до кінця цього ми зможемо побачити вже українські комбіновані удари по території Росії.
При цьому будь-яку дію України не варто розглядати як відповідь на атаки Росії – це обов'язкові, системні дії, спрямовані на ослаблення противника там, де має найболючіші точки. Чи може Росія виготовляти літаки Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160? Ні, їхнє знищення – це безповоротна втрата для всієї ядерної тріади.
Тотальна залежність РФ від видобутку та переробки енергоресурсів ставить її в дуже вразливе становище, коли регулярно виводяться з ладу НПЗ та газорозподільні станції. 2024 року за результатами ударів по НПЗ експорт російської нафти знизився на 20%. За перший квартал 2025 року цей показник уже становив 15%.
Російські підприємства ВПК представлені найчастіше одиничними виробництвами, а тому успішний удар по будь-якому з таких об'єктів обеззброює РФ у тій чи іншій мілітарній компоненті.
Фактично Росія намагається залякати, деморалізувати та примусити Київ до капітуляції. Україна ж проти Росії веде війну на виснаження не лише на полі бою, а й на території самої РФ. І ця війна найближчим часом обома сторонами масштабуватиметься.