У кожної зі сторін є бажання отримати велику і маленьку "перемогу" і вони будуть продавати саме це. Підготовка до "зради" в Україні уже розпочалась, зокрема, щодо потенційного доступу Росії до порту Одеси. Вкид, який уже спричинив великий інформаційний ажіотаж. З якого переляку Одеса тут? Так само поки не зрозуміло, як ми можемо повернути під контроль Енергодар, де знаходиться ЗАЕС.
Інформаційні трактування телефонного контакту також будуть досить хаотичні. І кожна зі сторін гратиме на свою аудиторію. Це зрозуміло.
Важливо буде відслідкувати не слова, а наступні дії. Останні дніі тижні росіяни і американці грали в піддавки - роблячи "приємне" один одному, проте, це все те, що абсолютно ніяк не впливало на задобрення жодної із сторін. Це були реверанси задля самої можливості офіційного контакту. Бо цей контакт потрібен і Трампу і Путіну, для кожного зі своїм порядком денним.
Теоритично у Росії і США немає спільного ворога, щоб знайти точки дотику, щоб злитися в екзистенційному пориві стати повноцінниками союзниками. Теоретично об'єктом для спільного "походу на ви" може бути Європа і Україна як її складова. Але це більше бажання Москви, а не Вашингтона, який визначив своїм головним конкурентом Китай.
Тому підсумовуючи. Для нас найкращим сценарієм було б очевидне: щоб Трамп повторив з Путіним "бесіду в Овальному кабінеті 28 лютого". Що ж, чекаємо.