Ні США, ні Китай не хочуть цього допустити, як і те, щоб Росія посилила когось із супротивників. Тому Москва - це обʼєкт для Сі і Трампа, а не рівноцінний партнер.
І дивлячись на танці нинішньої адміністрації США довкола Москви, можна прийти до висновку, що Трамп готовий запропонувати Путіну угоду з єдиною метою - відірвати РФ і "завербувати" у власну зону впливу. От тільки з розміром хабаря у Вашингтоні не складається, бо Україна не є "сліпою овечкою", яка готова отримати одночасно подвійний протекторат. Невивчені уроки 24 лютого 2022 року новою адміністрацією підштовхують нас, Україну, нарешті визначитись і з власним стратегічним планом. І це план - стати частиною обʼєднаної Європи, яка також виступатиме субʼєктом у геополітичних розкладах.
У Лондоні, Брюсселі, Берліні, Парижі вже давно відчувають, до чого все йде. Коли в розколотій Європі, так само, як і в Україні, хочуть бачити безвольного обʼєкта, яким можна помикати через питання безпеки, мит та різних санкцій. А підтримка праворадикальних партій - це ще одна гра на подріблення гравців, з якими легше буде домовлятися (угода про використання рідкоземельних надр - тому прекрасний приклад, як це може бути). Але треба зробити ремарку, що за впливи на Європу боряться не тільки США, але й Китай. Бо загальна десубʼєктизація Європи призведе до посилення кожної із сторін. Варто лише визначити межі впливів - кого в яку сторону занесе.
Але й тут заважає Росія, зі своїми претензіями на шмат пирога. І це час і для Штатів, і для Китаю всерйоз замислитись: а чи потрібна РФ у такому вигляді, в якому вона існує сьогодні? Фрагментація Росії - це вихід із тупика, в якій є третій зайвий і який постійно працює на змішуванням карт.
От тільки питання: чи здатні Китай та США на цьому етапі взаємно домовитися? Поки що у мене є великі сумніви, хоч такий сценарій передбачав би перезапуск одночасно багатьох процесів не тільки на Європейському континенті, але й в Африці. Де також зіштовхуються інтереси цієї трійки. То чи не прийшов час позбавитись нарешті цього третього зайвого?
У цьому сценарії я бачу не тільки шлях до встановлення повноцінного миру в нашій частині Європи, але й можливості для Штатів та Китаю вийти на новий рівень своїх стратегічних завдань.
Що ви про це думаєте?