Що пропонується
Отже, наразі відомо, що все ж розглядається залучення чоловіків віком від 18 до 24 років до лав ЗСУ, але тут важливо розуміти, що це буде не мобілізація, а добровільне підписання річного контракту для проходження служби в армії. Тобто, силоміць ніхто не буде змушувати це робити. Після року служби контракт можна буде продовжити. Саме такий підхід пропонують у Міноборони.
Для тих чоловіків віком від 18 до 24 років, хто погодиться на підписання річного контракту із ЗСУ, обіцяють купу різноманітних фінансових заохочень. По-перше, за підписання контракту видають 1 млн грн винагороди, але її будуть виплачувати частинами: перший транш в 200 тис. грн протягом п'яти днів після підписання контракту та вступу до виконання обов'язків за посадою; другий транш у 300 тис. грн після того, як контрактник пройде військовому підготовку; третій транш у 500 тис. грн наприкінці річного контракту. Втім, якщо контрактник буде систематично порушувати свої обов'язки, то він має відшкодувати усі ці виплати. Одразу після закінчення контракту можна буде обрати будь-який вищий навчальний заклад в Україні для вступу до нього без іспитів і навчання буде безкоштовним — держава покриє усі витрати. Також пропонується взяття іпотеки під 0% річних і усі відсотки покриє теж держава. Окрім цього, після річного контракту чоловіки віком від 18 до 24 років матимуть змогу перетнути кордон.
Втім, звісно є і ризики для охочих віком від 18 до 24 років підписати річний контракт для служби в ЗСУ, адже усі вони будуть набиратися на бойові посади у війську: стрільці, старші стрільці, стрільці-снайпери, стрільці-санітари, помічники гранатометників, гранатометники, старші гранатометники, розвідники та старші розвідники. У Міноборони запевняють, що будуть гідно готувати до війська усіх таких чоловіків, які зголосяться підписати річний контракт. Йдеться про 45 діб базової військової підготовки і 14 діб — фахової, а ще — 14 днів на адаптацію в бригаді.
Головна фішка річного контракту в тому, що після його закінчення ніхто не зможе змусити його продовжити. Таким чином юнак, скажімо, 18-19 років чітко буде усвідомлювати, що він йде до лав армії лише на рік і після цього отримає досить багато фінансових благ для подальшого цивільного життя. Це різко відрізняється від самого процесу мобілізації, адже усі військовозобов'язані, яких мобілізували, фактично не знають, коли вони повернуться додому — закону про демобілізацію Верховна Рада не приймала.
Як реагують ветерани війни
Наприклад, ветеран російсько-української війни Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook написав, що вітає ініціативу згідно з якою молодь отримає пропозицію добровільно укласти контракт з певними соціальними гарантіями. Втім, ветеран висловлює і деякі застереження.
"Ми не можемо ділити людей у війську за віком, адже це — дискримінація. Замість ганебних 20 тисяч забезпечення на ротації у стрільця після бойових має бути гідне грошове забезпечення, тільки у всіх, а не лише у молодих! Доступне житло через іпотеку має бути доступним для усіх військовослужбовців після, наприклад, року служби. Те саме з безкоштовною вищою освітою. А скажіть мені: 55-річний сержант, який не має вищої освіти й після поранення звільняється з армії, от він чимось гірший за 20-річного? Давайте робити все чесно і не забувати про тих, хто добровольцем взяв і пішов у 2022 році до війська, а є люди, які з 2014 року там. Вони мають бути нарешті достойно забезпечені", — зазначив Симороз.
Також у соцмережах вже почала просуватися думка про те, як військові, які знаходяться на передовій вже не перший рік, будуть ставитися до чоловіків віком від 18 до 24 років, які прийшли на річний контракт. Мовляв, молодим стільки пільг і більші гроші на відміну від тих, хто вже служить не перший рік і не знають, коли повернуться додому.
Що кажуть соціологи
У коментарі RegioNews президент Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зазначив, що поки немає ніяких соціологічних даних з приводу, чи буде мати серед чоловіків віком від 18 до 24 років ажіотаж на підписання річного контракту із ЗСУ. Разом з тим він зазначив, що на теренах ворога — росії — фінансова стимуляція населення йти воювати працює.
"Але в нас ситуація трохи інша. Як мінімум немає такої великої різниці між регіонами в плані соціально-економічного статусу суспільства. Втім, припускаю, що матеріальне заохочення хлопців від 18 до 24 років може викликати певний ажіотаж серед них до вступу на службу в армію. Це може спрацювати", — каже Володимир Паніотто.
З іншого боку хлопці віком від 18 до 24 років могли йти добровольцями на фронт ще після початку повномасштабного вторгнення росії і можна зробити висновок, що добровольців такого віку вже не надто багато, якщо на кінець третього року війни довелося оголошувати ініціативу щодо їхнього фінансового стимулювання.
"Справа в тому, що за три роки усі ті, хто хотів піти добровольцями до Збройних сил України, то вони це вже зробили, незважаючи на вік. Є дані досліджень, що більшість людей кажуть, мовляв, добровільно вони не підуть до армії, але якщо їх мобілізують, то вони це зроблять", — підкреслює соціолог.
Також Володимир Паніотто додав, що свого часу проводилося велике міжнародне дослідження серед населення різних країн. Одним з питань було: чи готові ви захищати свою країну зі зброєю в руках, якщо нападе агресор?
"Так от в Україні ствердно відповіли близько 60%, що на порядок більше аніж в інших країнах тієї ж Європи. Причому, що опитування проводилося в той час, коли росія вже напала на Україну, а тому ці дані дослідження саме по Україні є більш надійними, аніж подібні опитування серед населення інших держав. Для прикладу, в росії близько 30% готові захищати свою країну в разі нападу на неї, а в деяких країнах Європи цей показник ще нижчий. Наприклад, в Італії — близько 12%, а в Німеччини трохи більше 20%. Тому можна зробити висновок, що Україна захищається дуже активно на відміну від інших країн, якщо б на них напала інша держава", — каже фахівець.
На завершення Володимир Паніотто підкреслює, що мобілізаційний ресурс в Україні ще досить великий.