Набір обмежувальних заходів однаковий для усіх п’ятьох і, по суті, зводиться до безстрокової заборони на будь-яку економічну діяльність та, фактично, суттєвих обмежень для ведення публічної політичної діяльності. Медведчук, Боголюбов, Жеваго – давно мешкають за межами України, Коломойський – під вартою. Ці четверо – поза українським політичним життям.
Петро Порошенко – єдиний з п’ятьох є активним політиком, очолює провідну політичну силу і є одним із найсильніших конкурентів президента Зеленського на теоретично можливих виборах. За його словами, РНБО ухвалила "політично мотивоване рішення впровадити проти нього санкції з абсолютно незаконними обмеженнями". Він звинуватив чинну владу у "замовленні" справи проти нього.
Міський голова Києва Віталій Кличко вважає, що останні дії влади підуть на шкоду Україні: "Коли до боротьби з ворогом зовнішнім додається політична боротьба всередині країни, - програЄ демократія. І країна в цілому…"
Мотивом запровадження санкцій проти Петра Порошенка за офіційно поки що не підтвердженими даними є обвинувачення у державній зраді за трьома епізодами: перший стосується старої справи про дозвіл на закупівлю вугілля в так званих "лнр-днр", другий – участі у створенні Партії регіонів, за третім – Порошенка обвинувачують у сприянні подовженню терміну перебування російського флоту в Криму всупереч безпековим інтересам України.
Володимир Зеленський заявив, що санкції запровадив через виведення мільярдів гривень під час війни. Служба безпеки України перед тим повідомила, що санкції запровадили через загрози державній безпеці. В партії "Слуга народу" від коментарів утримуються. Але своє нерозуміння дій влади висловлюють також ті, кого палким прихильником Петра Порошенка не назвеш.
Волонтер Сергій Притула сумнівається, що рішення влади посилює країну: "Чи заслуговує він на санкції прямо зараз? Не певен. В цей надскладний для нас час - кожне важливе рішення має проходити три основні фільтри: 1. Чи посилює це рішення обороноздатність країни? 2. Як впливає на міжнародні позиції України? 3. Посилює чи знижує єдність в суспільстві?Ми потребуєм рішень, які є справедливими, але у той же час не розʼєднують країну".
Державна зрада – кримінальний злочин, який карається ув’язненням до 15 років та можливою конфіскацією майна. Факт злочину має встановити суд, а не РНБО, але накласти арешт на майно можна і без рішення суду, якщо санкції накладені за звинуваченням у діях, що "створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України".
У найближчій перспективі це означає, що очолювана Петром Порошенком партія "Європейська солідарність" втратить якщо не повністю, то в значній мірі економічну основу свого існування. Також, під великим питанням буде робота медіаактивів, які пов’язані з Євросолідарністю та Петром Порошенко – насамперед, телеканалів "П’ятий" та "Прямий". Сам Петро Порошенко може втратити можливість балотуватися на наступних президентських виборах. Це залежатиме від того, наскільки швидко працюватиме слідство, як розглядатиметься справа у судах, яким буде фінальний вирок і чи буде він до офіційного початку виборчого сезону.
Напевно можна сказати, що санкції консолідують прихильників п’ятого Президента. Але широке об’єднання суспільства навколо нього поки що виглядає мало імовірним. Принаймні, якщо спиратися на результати соціологічних опитувань – лише 24% українців вважають санкції спробою влади нейтралізувати опозицію, і цей показник співпадає з результатами президентських виборів 2019 року.
На перший погляд, влада здобула перемогу над своїм головним опонентом і вивела його з поля гри якраз на період можливої передвиборчої боротьби. Але далі все може статися зовсім не так.
Санкції проти Порошенка президент Зеленський запровадив на підставі обвинувачень, які перед початком широкомасштабної агресії Росії розсипалися якраз на стадії судового розгляду. Розсипалися, тому що слідство не спромоглося довести особистих корисливих мотивів та особистої фінансової вигоди обвинуваченого. Тоді у пред’явленій підозрі було дуже багато формулювань у "невстановлений час та у невстановлений спосіб" стосовно дій Петра Порошенко, які, нібито, були злочинними. Тобто, це не докази. І навряд чи такі докази з’явилися зараз. Якби вони з’явилися, то логічніше і надійніше для влади було б діяти саме через суди на підставі нових виявлених обставин. Але влада скористалася повноваженнями РНБО. І це не означає, що їй тепер не треба доводити обвинувачення через суд – сама природа обвинувачень на адресу Порошенка і закони вимагають судового розгляду.
"Вугільна" справа розвалилася ще наприкінці 2021 року. Які елементи зради є у створенні Партії регіонів – можливо стане відомо невдовзі, але точно можна сказати, що створювалася ця партія у згоді з Конституцією і законами України. І безумовною сенсацією стане, якщо виявиться, що це Порошенко одноосібно подовжив термін базування російського флоту у Криму.
Спираючись на досвід 2020-2021 років, з великою вірогідністю можна прогнозувати, що суди не підтримають обвинувачення проти Петра Порошенка – якщо не українські, то Європейський суд з прав людини напевно розгляне справу об’єктивно. У випадку ухвали на користь Петра Порошенка, рішення РНБО України і указ президента Зеленського стають безпідставними, а відтак – незаконними, як і дії, вчинені на підставі них державою. З усіма негативними політичними наслідками для української влади і перспективою відшкодування втрат потерпілій стороні за рахунок державного бюджету.
Але на все це піде час. Час до ймовірних виборів. До яких опозиція на чолі з Петром Порошенком може дійти ослабленою.