За останні дні ми стали з вами свідками трьох нападів – терористичних актів проти співробітників ТЦК.
Нагадаю, що 1 лютого на Полтавщині було застрелено співробітника ТЦК, а в Рівному, біля будівлі ТЦК прогримів вибух, внаслідок чого загинула одна людина, шестеро отримали поранення. Учора, 2 лютого, біля будівлі ТЦК у Павлограді прогримів вибух, унаслідок чого поранення дістав військком.
За цією хронологією подій можна говорити про сплановану акцію терору, спрямовану на внутрішню дестабілізацію в країні. Єдиний вигод-одержувач від цього – росія, яка використовує широкий спектр інструментів, від агентурних мереж та ІПСО до корисних ідіотів усередині самої України. При цьому всі можливості Росії маніпулювати свідомістю низки українців говорить про серйозні внутрішні, соціально-суспільні та системні проблеми.
По порядку.
Ні для кого не секрет, що на території України продовжує залишатися істотна частина населення (громадянам я цих осіб важко називати), які відчувають проросійські настрої, відверто сепаратистських поглядів. Ці персонажі поводяться не так активно як у період до 2022 року, але в міру того, як у них зростає відчуття безкарності за свої погляди, вони сміліють, як у висловлюваннях, так і в діях.
Від пересічного до управлінських постів ці персоналії впевненіше використовуються кураторами, інші охоче йдуть на контакт зі спецслужбами Росії. Основна мета активізації агентурної мережі – дестабілізація країни зсередини, за одним із кількох сценаріїв, від каталізації невдоволення чинною владою до протиставлення цивільних і військових. І кейс по ТЦК, який веде російські відділи з 2022 року, зараз виводять на рівень не вироблення ворожості, недовіри, ворожості, а на рівень фізичного протистояння.
До речі, нагадаю, що минулого, я щоразу, коли потрапляв у вири дискусій на тему легалізації в Україні вогнепального для населення, завжди нагадував опонентам, що в країні, де багато сепаратистськи та антиукраїнсько налаштованих суб'єктів, легалізація навіть короткоствола становить небезпеку. Думаю, не треба пояснювати чому?
ІПСО.
З 2023 року російська агентура всередині України, а також за межами нашої країни, представники сепаратистських партій і кишенькові лідери громадської думки, які втекли за кордон, регулярно проводили і проводять досі вкидання проти військових. Особливе місце у дискредитації силових структур займали співробітники ТЦК.
Я зараз абсолютно нікого не вигороджую, але низка відеоматеріалів, за участю ТЦК, які створювали громадський резонанс, мали передісторію, яка повністю б змінила сприйняття того, що відбувається, але це завжди було вже потім... ІПСО, дискредитація та маніпуляція, для того й такі, щоб виривати з контексту важливе маніпулятору. На цих вирваних з контексту матеріалу і формувалася первинна основа, а потім питання часу, коли частка негативу до ТЦК на основі таких вкидань почне досягати реакційної позначки.
Відсутність дієвих покарань щодо авторів такого контенту призвела до того, що на сьогоднішній день у дискредитації військових може взяти участь не лише персоналія, яка втекла з країни за кордон, а й наші місцеві відщепенці суспільства.
Отже, відсутність дієвого покарання, а не банальне вибачення на камеру, яке не виїденого яйця, призвело до успішності кейсу з дискредитації людей у пікселі.
Корисні ідіоти.
Чи не агенти кремля, не сепаратисти, не адепти руцького світу, а просто ідіоти. На жаль, у нас їх досить багато, як серед населення, незнайомого з елементарним критичним мисленням, так і у високих кабінетах, які роблять популістські, хайпові заяви, які не дружать зі здоровим глуздом. Наприклад, скасувати ТЦК та відправити всіх співробітників на фронт, таким чином, нібито вирішивши питання мобілізації…
Щоправда, мисливці за хайпом ніколи не покажуть статистику, скільки в ТЦК співробітників пройшли вже війну. Скільки побувало в м'ясорубці рік, два, а скільки з 2014 року не вилазив із зони АТО, у 2022-му зустрічав російські колони під Харковом, Бучею, захищав Гостомель та отримав у перші ж дні поранення, яке не дозволяє більш активно служити і тепер – ТЦК . Взагалі, скільки з пораненнями, травмами, скільки з інвалідністю тощо. Ні, не розкажуть… Натомість упіймати хайп за хвіст, який буде підтриманий іншими корисними ідіотами, вже в народних масах, це завжди, будь ласка!
І справді, розігнати це ТЦК до чортової матері та всіх на фронт!
Це лише один приклад того, як популістські ініціативи підіграють цілям ворога, дестабілізації ситуації в країні зсередини. А тому ми дивуємося, чому під постом про розпуск ТЦК та вбивство співробітника ТЦК сотні і тисячі лайків, причому не ботів, а цілком реальних людей, які живуть в Україні, працюють у вкрай цікавих організаціях, де люди з такими поглядами просто не повинні перебувати.
Тобто сепаратист, терорист, агент кремля і корисний ідіот повинні бути, по суті, прирівняні один до одного, за ступенем відповідальності?
Моя думка – так.
Криза.
Ми переживаємо системну кризу в суспільстві, коли робота російської пропагандистської, інформаційної машини досягла своєї мети – викликає недовіру до військових серед цивільного населення.
Заперечувати цю кризу - тільки посилювати її. Так, у ТЦК багато внутрішніх проблем і періодично вони вирішуються, зокрема, затриманнями та судами. В інших випадках будь-який громадянин, щодо яких були застосовані протиправні дії, міг скористатися послугами юриста, і є показові приклади успішності таких розглядів. Ось тільки петляти весь час між струмками не вийде, оскільки все це не вирішує головної, глобальної проблеми, яку намагаються багато хто в тиловій Україні не помічати.
Воювати так чи інакше, але доведеться всім. Україні необхідна мілітаризація суспільства, яка критично запізнюється з 2022 року.
Ми можемо нескінченно боротися з агентурою всередині країни, хоча як на мене, основний момент, у 2022 році, втрачено. Ми можемо нескінченно боротися з фейками та російськими ІПСО. Ми можемо нескінченно ставити на місце корисних ідіотів.
Але все це буде безглуздо без системної роботи з мілітаризації суспільства.
Доки одна частина України житиме з прихованими мріями про "русский мир", ковбасу по 2,20 і блакитному вогнику; інша частина вперто не помічатиме війну, занурившись у свій світ рожевих єдинорогів; а третя свято віритиме у мир із російськими окупантами, ми так і програватимемо росії, але не на фронті, а всередині своєї країни.