Про це у виданні delo.ua пише економіст, координатор експертных груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
"...головна проблема – з програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, і відповідно виробників, які співпрацюють з ними. ... У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу", – зауважує експерт.
За словами Олега Гетьмана, "Національний кешбек", хоч і позиціонується як програма з підтримки національного виробника, натомість спотворює конкуренцію і надає невиправдані переваги великим торговим мережам в обхід інтересів малих та мікро підприємців. Так відбувається, тому що за умовами участі у програмі, до неї не може приєднатися бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування.
Олег Гетьман наполягає, що такий підхід не тільки несправедливий щодо дрібних підприємців, але й є економічно невиправданим та шкідливим: "У Кабінеті Міністрів останнім часом шириться міф про те, що спрощена система оподаткування - це "внутрішній офшор”. Проте цифри та розрахунки спростовують цей міф – адже по податкових показниках спрощена система у більшості випадків перевершує загальну систему".
На підтвердження своїх тез експерт наводить об’єктивні розрахунки. Для прикладу він вказує, що у сфері реалізації пального, яка працює на загальній системі оподаткування, податки зібрані з обороту склали у 2023 році 2,15%, а у продажах техніки/електроніки у 2023 році – 2,3%. В той же період платники єдиного податку 3 групи сплачують 5%, а з 2025 року – ще й 1% військового збору.
Олег Гетьман робить висновок, що підходи, застосовані урядом у програмі "Національний кешбек" є контрпродуктивними та шкідливими для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.
Користь для національної економіки від "Національного кешбеку" виявилася вкрай незначною: "Відповідно до розрахунків Мінекономіки – реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%", – наводить офіційні дані Олег Гетьман.
Такі результати програми він пояснює дуже низькою участю національних виробників у програмі – від її початку до неї приєднались лише 1665 виробників і на всіх отримали менше 400 млн гривень додаткових надходжень, що є дрібницею о порівнянні з оборотими тих же компаній.
На думку експерта, ефективність "Національного кешбеку" зросте, якщо прибрати з неї дискримінаційні умови.
"Необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов. Реалізація товарів виключно з спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва – унеможливить існування так званих "сірих схем" та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки", – переконаний Олег Гетьман.
Також він вважає, що необхідно збільшити максимальну місячну суму кешбеку з нинішніх 3000 гривень до 6000 – це, на його думку стимулюватиме до участі в "Національному кешбеку" більшої кількості споживачів.
Раніше із закликом надати можливість малому бізнесу брати участь в програмі "Національний кешбек" виступили понад два десятки бізнес-асоціацій України.