Чому США не хочуть поразки росії
На думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілії Куси, після того, як Дональд Трамп офіційно стане президентом США, він продовжить політику щодо локалізації російсько-української війни, щоб вона не вийшла за межі України.
"Буде така собі керована ескалація, адже неконтрольована може спричинити непрогнозовані наслідки, — каже Ілія Куса. — Тому буде намагання стримування росії. Не перемога над рф, не її розпад, а саме стримування через обмежування її економіки та, зокрема, військово-промислового комплексу через санкції. Ця концепція потребує часу, а Україна наполягає на тому, що часу в нас немає. Хоча не виключені переговори щодо російсько-української війни".
По-друге, вважає експерт, можна очікувати з боку США досягнення миру через силу. Тобто, тиснути за допомогою різноманітних інструментів, не обов'язково військових, на росію, щоб змусити путіна погодитися на переговори щодо закінчення чи призупинення війни в Україні.
Звідси випливатиме і третій аспект, щодо гарантій безпеки для України, але це не будуть гарантії вступу до НАТО. Наприклад, можуть обійтися гарантією поставок озброєння і створення систем стримування росії, якщо, наприклад, рф знову захоче розморозити війну.
"Також для США буде важливо досягти стратегічної стабілізації на різних напрямках, що дозволить їм перебудувати внутрішню економіку, щоб потім направити великі ресурси на Азійсько-Тихоокеанський регіон, який є для США темою №1. Тому припинення вогню в Україні може вписуватися у цю стратегічну стабілізацію", — вважає фахівець.
Також на його думку можна очікувати оптимізації витрат з боку США на підтримку союзників. Мовляв, логіка команди Трампа полягатиме в тому, що США не можуть розпорошуватися по усьому світу, адже потрібно вкладатися у ті напрямки, що найбільш цікаві Сполученим Штатам Америки.
"Загалом ще під час виборів команда Трампа пояснювала потенційним виборцям, чому вони хочуть давати менше зброї та фінансової підтримки Україні — потрібно знижувати витрати США", — наголошує Ілія Куса.
"Путін не може визнати перед самим собою, що програв війну"
Політолог Вадим Денисенко перед прогнозом дій росії на 2025 рік розповів, чому все ж рф зголосилась розпочати війну проти України у лютому 2022 року. По-перше, на той момент вона втрачала статус так званого третього полюсу світу. По-друге, мала втрату необмеженого поліцейського нагляду за пострадянським простором. По-третє, путін розпочав війну за білу расу.
Політолог Вадим Денисенко
"Якщо виходити із досліджень, які роблять адекватні демографи, то до середини ХХІ століття кількість слов’ян складатиме 70% населення росії, а решта 30% — неслов’яни. До 2100 року вже може бути 50 на 50. Тому путін вважав, що втрата домінанти слов’янського православного населення призведе до втрати можливостей для так званої руської цивілізації, тобто — "руського міра". Але яким би чином не розвивалась війна далі, путін не зможе вирішити жодного питання з трьох вищезазначених в межах його життя. Проте, ми не маємо забувати, що зупинити війну для путіна — це фактично він скаже сам собі, що програв у цій війні. Населення росії змириться з будь-яким рішенням, але сам путін боїться це говорити сам собі", — каже Вадим Денисенко.
Разом з тим він прогнозує у 2025 році збільшення інфраструктурних катастроф у росії, адже там немає достатньої кількості техніки, людей, знань та комплектуючих для ремонту тих чи інших об'єктів.
"Загалом путін дуже боїться обвалу цін на нафту і це його може зупиняти у деяких аспектах війни проти України. Він не боїться санкцій проти так званого тіньового флоту росії. Він боїться того, що Трамп за допомогою тієї ж Саудівської Аравії може ініціювати обвал ціни на нафту, а у довгостроковій перспективі — це величезна проблема для рф", — вважає експерт.
Також, за словами Вадима Денисенка, зменшується кількість тих росіян, які згодні обміняти гроші на життя, йдучи на війну проти України. Але з іншого боку на початку літа може статися так, що путін буде готовий оголошувати мобілізацію.
"Не факт, що він її оголосить, але ця опція буде в нього готова. Справа в тому, що з 25 березня 2025 року змінюється система бронювання в рф від мобілізації. "Бронь" лишається лише для силовиків, як основи режиму, та для працівників ВПК. Усі інші так чи інакше можуть бути мобілізовані. Тому усе для оголошення мобілізації на початку літа буде готове, а чи скористається цим путін чи ні — інше питання", — каже Денисенко.
Наостанок він зазначив, що на його думку путін наразі відтягує переговори щодо війни в Україні, але зрештою змушений буде сісти за стіл переговорів.
"Якщо до початку літа ми не виходимо на "заморозку" війни в Україні шляхом переговорів, то зросте ймовірність, що війна триватиме ще, як мінімум рік", — констатує політолог Вадим Денисенко.
"Грузинський сценарій" для України
За словами політолога та аналітика Ігара Тишкевича, для України є цілком можливим сценарій "заморозки" війни.
"Призупинення вогню і може бути розведення сторін та навіть якась миротворча місія, але зрештою немає договірної бази. В такому разі для росії можуть послабити санкції, але вони не будуть зняті остаточно. Для України —військова допомога, але відсутність вступу до НАТО, адже "заморозка" війни — це не її зупинення, а приймати країну, яка фактично у стані війни, ніхто до НАТО не буде", — підкреслює політолог Ігар Тишкевич.
Також він зазначає, що для України може бути так званий "грузинський сценарій" і він цікавий тим, що його також можна назвати, як фінським так і корейським в залежності від модальності та від того, як він складатиметься.
"Ключовий принцип "грузинського сценарію", якщо ми відкидаємо визначення фінського, в тому, що Україна не декларує, але вона демонструє та усвідомлює, що не може військовим шляхом дійти до кордонів 1991 року. З іншого боку політично не визнає окупацію своїх територій. Росія визнає захоплені території своїми, але не має для них міжнародного визнання. Вирішення проблеми тоді відкладається, скажімо, до моменту після путіна", — розповідає Тишкевич.
Втім, з усього цього може випливати і три інші сценарії розвитку подій навколо війни в Україні — фінський, корейський та грузинський так би мовити у чистому вигляді.
Фінський сценарій, на думку політолога, може викликати дуже потужну внутрішньополітичну кризу в Україні. Він полягає в тому, якщо ситуація на фронті буде поганою і Україна піде шляхом Фінляндії 1939 року, визнавши частину окупованої території частиною рф. Це найгірший сценарій і можливий, якщо є конфронтація між Китаєм та США і є тиск на Україну, а путін погоджується на варіанти.
Корейський сценарій полягає в тому, що буде дуже міцне та плідне партнерство України із США та низкою країн Європи, які зобов'язуються допомагати озброєнням. Також в такому випадку може бути вірогідність вступу до НАТО частини України, але це малоймовірно.
Грузинський сценарій в чистому вигляді найгірший для України на думку Ігара Тишкевича. Полягає він в тому, що йде "заморозка" війни і Україна фактично визнає, що не може деокупувати території, які захопила росія. Але Україна також провалюється у глибоку політичну кризу, як свого часу у Грузії. Цей сценарій, зокрема, передбачає проведення виборів. За ним буде докорінно переформатовано Верховну Раду, але Володимиру Зеленському залишають шанси на другий термін президентства.
На завершення Тишкевич додав, що грузинський та фінський сценарії можуть також призвести до того, що владу в країні візьмуть військові. Мовляв, громадяни можуть обрати такий парламент, де будуть багато ворогуючих між собою маленьких фракцій, а це призведе зрештою до руйнування довіри населення майже до усіх державних інституцій окрім армії. Тоді Україну очікує "влада полковників".