Бо після завершення другої світової війни було вже багато конфліктів, де одна з великих ядерних держав воювала, а противну сторону підтримували інші великі ядерні держави. І там, до речі, частенько брали участь північнокорейські солдати. Бо більше КНДР нічого експортувати не вміє.
Корейська війна, В’єтнам, Афганістан, арабо-ізраїльські війни, якісь африканські заруби. Це завжди пряма чи опосередкована участь ключових держав. Хтось воює, хтось постачає противнику зброю, хтось посилає гроші і найманців, хтось забезпечує прикриття в Раді Безпеки ООН. Просто зазвичай це було далеко від України. А тепер напали на нас. Але це було вже.
І дійсно психологічно хочеться, щоб це була не тільки наша проблема. Хочеться, щоб це було важливо для всього світу так само як важливе для нас. Це природно. Але це не змінює суті. Прямого протистояння, армія на армію, ядерних держав немає. І вони дуже хочуть, щоб цього не сталось. Щоб це лишилось саме нашою проблемою. І ми б на їх місці поводили себе так само.
Тому протистояння залишається холодним. Як було під час холодної війни. І наш випадок є унікальним лиш тому, що війна відбувається безпосередньо у Європі. Тому навіть німецькі міністри називають російську агресією більше ніж регіональним конфліктом. Бо це все ближче. Але не більше.
Тому якщо ви не вважаєте війну у В’єтнамі світовою війною, то не слід називати нашу війну такою. А якщо вважаєте, то це точно не третя світова, а якась десята.
І чи Китай та Росія вороги Західного світу? Та звісно. Але так само і СРСР був ворогом. Атакував пропагандою. Але це не робило конфлікти у ті часи світовими війнами. СРСР вторгався у Афганістан, СРСР отримав санкції, США постачало зброю моджахедам. Чи була це світова війна? Питання риторичне.
Бажання назвати це світовою війною зрозуміло. Це дуже схоже із ситуацією, коли періодично з'являється якісь пройдисвіт, що називає себе пророком, і заводить мову про кінець світу. І люди вірять. Люди хочуть вірити. Це ж приємно думати, що саме ти живеш у цей час, коли стаються визначальні події. Приємно бути в центрі уваги. Але апокаліпсису поки що не сталось.
І зрозуміло, чому про світову війну каже Залужний. Бо він працює над підтримкою України. І нам потрібна увага. Нам потрібно, щоб британці вважали цю війну і своїм ризиком. Але ж не треба нам ставати жертвою своєї пропаганди. Бо це створює очікування. А невиправдані очікування призводять до дуже значних розчарувань.