Центральною ланкою у цій складній схемі виступає АТ "Інгосстрах" - страхова компанія, що раніше обслуговувала інтереси "ПриватБанку" та здійснювала страхування майна його позичальників. Починаючи з 2016 року, від імені "Інгосстраху" було ініційовано серію стратегічно важливих позовів до суду (справи №904/1926/23 (904/3646/24), №904/3756/24, №904/1926/23 (904/3831/24), №904/1926/23 (904/2742/24)) з метою відчуження у банку заставного майна у вигляді зернового термінала. Кожен з цих позовів, за оцінками експертів, є частиною комплексної стратегії, спрямованої на позбавлення державного банку стратегічно важливих активів.
Особливу увагу фахівців та правоохоронних органів привертає той факт, що керівництво "Інгосстраху" на чолі з головою правління Клименком П.О. протягом тривалого часу діяло без відома більшості акціонерів компанії, систематично уникаючи проведення загальних зборів та звітування перед власниками. Такі дії створили ситуацію, за якої реальні власники компанії були фактично позбавлені можливості впливати на діяльність товариства та контролювати його операції. Ситуація кардинально змінилася після несподіваної смерті одного з членів наглядової ради. Акціонери вирішили встановити контроль над компанією шляхом скликання позачергових загальних зборів.
Реакція на ці дії з боку чинного керівництва "Інгосстраху" виявилася миттєвою та показовою. За останні п'ять днів від голови правління товариства та його довіреної особи до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло п'ять майже ідентичних позовних заяв (справи №904/4569/24, №904/4556/24, №904/4693/24, №904/4673/24, №904/4692/24). Примітним є той факт, що всі позови подано без належної оплати судового збору, що викликає додаткові запитання щодо правомірності таких дій.
У професійних юридичних колах подібний механізм добре відомий під назвою "гелікоптер" - це спеціально розроблений спосіб маніпулювання автоматичною системою розподілу судових справ з метою отримання "потрібного" судді. Кінцевою метою такої маніпуляції, на думку експертів, є отримання судової ухвали про заборону проведення загальних зборів акціонерів, що прямо суперечить чинному законодавству України та принципам корпоративного управління.
Якщо описана схема спрацює, це дозволить підозрюваному НАБУ Володимиру Яценку, всупереч законним інтересам та волі власників компанії, продовжувати використовувати "Інгосстрах" як інструмент для відчуження стратегічно важливих державних активів. Правознавці та антикорупційні експерти наголошують, що подібні маніпуляції з автоматизованою системою розподілу справ майже завжди мають корупційний компонент та потребують ретельного розслідування правоохоронними органами.
Ситуація, що склалася, викликає серйозне занепокоєння у банківському секторі та серед представників державних контролюючих органів, оскільки може призвести до значних збитків для державного бюджету та створити небезпечний прецедент у банківській системі України. Розвиток подій перебуває під пильною увагою не лише правоохоронних органів та антикорупційних установ, але й громадськості та міжнародних партнерів України, які підтримують реформування фінансового сектору держави.
Наразі очікується реакція судової системи на подані позови, яка може стати показником ефективності антикорупційних реформ та спроможності держави захищати свої фінансові інтереси. Експерти прогнозують, що найближчі дні стануть вирішальними для розуміння подальшого розвитку цієї резонансної справи.
Раніше повідомлялося, що Володимир Яценко хоче зірвати торги державного Приватбанка на 5 млрд грн. З початку націоналізації наприкінці 2016 року вже державний "Приватбанк" боровся з колишніми власниками та керівниками за повернення кредитів, виданих на споріднені підприємства. Серед таких підприємств був зерновий термінал "Бориваж" (Одеська область), борги якого перед банком перевищили 5 млрд гривень.
На початку жовтня стали відомі нові подробиці щодо схем, за допомогою яких колишній менеджмент "ПриватБанку" намагається повернути собі націоналізовані активи цієї фінустанови.