Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу” Олена Шуляк, передає RegioNews.
Напрацьовуючи моделі вирішення проблеми хрущовок, зауважила вона, питання можливих джерел фінансування для цього повинно бути першочерговим. Враховуючи євроінтеграційний курс України, фінансову модель реновації доцільно розробляти, орієнтуючись на досвід європейських країн, де всі ці процеси вже завершені або на завершальній стадії.
За словами Шуляк, в Німеччині проблему застарілого житлового фонду вирішили за рахунок реновації, під час якої 40-70% коштів, необхідних на неї отримували завдяки програмам державного кредитування реноваційних проектів під низький відсоток. Це дозволило в досить стислі терміни реконструювати понад 90 тисяч панельних будинків по всій країні. Певну категорію панельних будинків розбирали, суцільні панелі дробили і використовували для будівництва доріг.
Нардепка додала, що сьогодні більшість програм з реновації застарілого житла в Німеччині фінансується державним банком розвитку KfW. Однак така підтримка надається лише за умови, що реконструкція включає енергоефективні заходи. Реконструкція будівель також часто отримує фінансову підтримку на рівні муніципалітетів.
"У Німеччині основний критерій вибору між реконструкцією і знесенням – рівень фізичного зношення будівлі. Якщо він перевищував 60%, його зносили, щоб побудувати на цій території новий. Якщо менше 60%, то допускалася реновація за допомогою надбудови додаткових поверхів, розширення площі квартир через перепланування, утеплення фасадів будинків і модернізацію системи теплопостачання, установки енергоефективних склопакетів тощо”, – розповіла голова профільного комітету.
В Австрії підтримка та субсидії на ремонт та реконструкцію житла надаються громадами. Субсидії включають безповоротні субсидії, позики та субсидії на виплату ануїтетів позик. Такі види допомоги надаються для всіх типів житлових будинків, зауважила Шуляк.
У Франції, де концепція реконструкції міст бере початок із кінця 1950-х років, спочатку йшлося про заміну аварійних житлових будинків, а пізніше стала означати повне знесення мікрорайонів, щоб дозволити будівництво нових житлових будинків та створення мережі доріг, адаптованої до автомобілів у місті.
За словами нардепки, реконструкція і реновація застарілого житла у Франції вписується у концепцію сталого розвитку містобудування, до якої входять боротьба з розтягуванням міських територій, досягнення балансу між контролем за розростанням міст, їх оновлення, оптимізацією щільності урбанізованих просторів тощо.
Фінансування проєктів реновації застарілого житла відбувається у Франції за рахунок фінансової допомоги місцевим органам влади та громадським установам, державним або приватним організаціям, які здійснюють діяльність із оновлення міст. Основний оператор – Національне оновлення міст, створене щоб забезпечити реалізацію та фінансування Національної програми оновлення міст. У 2022 році в межах цієї програми було проведено тисячу міських заходів у 328 мікрорайонах, визначених відповідно до переліку пріоритетних мікрорайонів містобудівної політики.
В країнах Балтії, зокрема у Латвії, реконструкцію застарілого житла проводили через комплексні капітальні ремонти п’ятиповерхівок. В них укріплювали фундамент, міняли комунікації, утеплювали фасади тощо. В цій країні, зазначає Шуляк, сформувалася досить нетрадиційна модель фінансування реновації – значну частину таких робіт фінансували фонди ЄС та співвласники багатоквартирних будинків, які отримували пільгові багаторічні кредити. Цей досвід логічно перейняти і Україні, враховуючи її євроінтеграційний курс.
У Німеччині власники житла малочисельного на сьогодні застарілого житлового фонду теж можуть оновлювати свою умовну "хрущовку” за власний кошт. За це вони можуть отримувати податкові пільги, які регулюються федеральним законодавством.
При цьому, зазначила парламентарка, визначаючи можливі джерела фінансування реновації застарілого житла, Україні надважливо враховувати і негативний досвід європейських країн. Зокрема, Великої Британії. В результаті реалізації програми реконструкції застарілого житлового фонду там було знесено близько 30 тисяч будинків, а нових на їх місці з’явилося удвічі менше.
"Ці заходи коштували 2,3 млрд фунтів (2,9 млрд доларів США), субсидованих урядом Великої Британії. Дія урядової програми з відновлення ринку житла (HMR) Pathfinders, що була започаткована в 2002 році, припинилася в 2011 році. Необхідно відзначити, що сама схема знесення, яка мала на меті "відновити занепад ринків житла в дев’яти визначених районах Північної та Середньої Англії”, була досить суперечливою. Програма Pathfinder наочно продемонструвала результат, коли забудовники не враховують людського чинника. Окрім марно витрачених величезних ресурсів, це призвело до занепаду величезних житлових районів, покинутих мешканцями та "законсервованих” в очікуванні зносу”, – підкреслила Голова профільного комітету ВР.
Наостанок вона додала, що враховуючи євроінтеграційний курс України, цілком логічним кроком буде залучення для вирішення питання застарілого житла позабюджетних коштів – така історія є абсолютно типовою для країн ЄС. Водночас Шуляк зауважила, що станом на сьогодні Парламент лише вивчає досвід, який Україна може у цьому напрямку використовути – законотворчі кроки можна буде розпочинати вже у повоєнній Україні. Відтак, наразі народні депутати активно готують до реєстрації законопроєкту "Про основні засади відновлення”, при підготовці якого міжнародний досвід, адаптований під українські реалії, теж займає одне з пріоритетних місць.
Нагадаємо, раніше очільниця партії "Слуга народу” Олена Шуляк також повідомляла, що в Україні працюють над оновленням житлової політики – її реформа дозволить ефективно реалізовувати право українців на житло різними способами, зокрема через механізми соціальної оренди, пільгової іпотеки та державно-приватного партнерства для будівництва доступного житла. Наразі ведеться робота над створенням трьох законопроєктів.