Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу” Олена Шуляк, за словами якої до законопроєкту №11079-1, прийнятого у першому читання 10 квітня цього року, було подано близько 500 правок. З них враховано близько 80, передає RegioNews.
"Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності”, - наголосила вона.
За словами парламентарки, у фінальній версії прийнятого законопроєкту про мобілізацію ув‘язнених, умовно-дострокове звільнення (УЗД) заради служби у ЗСУ дозволили тим, хто скоїв ненавмисне вбивство. Виключення становлять ті особи, які при цьому були у стані наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, заборонили військову службу особам, які відбувають покарання за умисні вбивства, за вбивства, скоєні з особливою жорстокістю, а також за згвалтування, сексуальне насильство, педофілію і тероризм.
"Також серед прийнятих правок - заборона умовно-дострокового звільнення заради військової служби для тих осіб, хто відбуває покарання за тяжкі корупційні правопорушення, а також для осіб, які займали особливо відповідальне становище. Йдеться про міністрів, депутатів, їх заступників та помічників тощо. Крім цього, заборонили УЗД тим ув‘язненим, які відбувають покарання за те, що посягали на життя правоохоронців”, - повідомила Шуляк.
Не дозволять служити у ЗСУ також особам, засудженим за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, шпигунство, посягання на життя державного діяча, незаконне виробництво, придбання, розповсюдження, або зберігання наркотиків.
Для всіх інших, хто потенційно може бути мобілізований, діє однакова умова - до завершення терміну їх покарання повинно лишитися не більше трьох років. В‘язні, яким залишилося перебувати у в‘язницях довше і, тим паче, довічно засудженим, відмовлятимуть одразу без права перегляду.
Що буде за нові правопорушення у статусі захисників
За ухилення від укладання контракту осіб, які були звільнені умовно-достроково заради служби в ЗСУ, і відповідно за те, що вони не проходять військову службу, передбачили кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Якщо така особа вчинить під час служби у ЗСУ новий злочин, їй до покарання, призначеного за новим вироком, приєднають невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Також Шуляк зазначила, що оскільки особи після умовно-дострокового звільнення заради служби в ЗСУ набувають статусу військовослужбовців, для них передбачена кримінальна відповідальність за ті правопорушення, які можуть здійснювати військовослужбовці. Йдеться, зокрема, про самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю, добровільна здача в полон тощо.
Якими будуть алгоритм мобілізації засуджених і умови їх служби у ЗСУ
Згідно з прийнятим законом, засуджені можуть вступити до лав ЗСУ тільки за власним бажанням та за рішенням суду. Спочатку кандидат на УДЗ подає відповідну заяву, а установа виконання покарань організовує йому проходження первинного медичного огляду у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки мобілізовують виключно тих в‘язнів, які мають достатній рівень фізичної підготовки і при цьому психічно здорові.
Якщо первинний медогляд, пройдено успішно, заява засудженого попередньо розглядається установою виконання покарань за обов’язковою участю представника ТЦК, а також представника військової частини, де засуджений планує проходити військову службу за контрактом.
Шуляк пояснила - якщо представник військової частини і установи виконання покарань заяву задовольняють, наступним етапом потрапляння засудженого до лав ЗСУ буде суд, оскільки саме він виносить рішення про УДЗ. Суд відбуватиметься за участю прокурора, представника установи виконання покарань і самого засудженого, якому дозволено приймати участь у цьому засіданні в режимі відеоконференції. Тобто, не полишаючи місце відбування покарання.
Ухвала суду і судове рішення про умовно-дострокове звільнення особи або про відмову у ньому невідкладно, але не пізніше 24 годин після проголошення надсилається до відповідного ТЦК, а також до органу або установи виконання покарань. Якщо рішення суду позитивне, особа має укласти контракт про вступ на військову службу до Збройних Сил України на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також офіцерського складу, у відповідності до військового звання, за якими вони перебувають на військовому обліку.
Після цього особа передається підрозділам Національної гвардії України, яка передасть її з установи виконання покарань до ТЦК. Військовослужбовці Нацгвардії під час доставлення за нагальної потреби мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю.
"Вже у статусі військовослужбовців колишні увʼязнені будуть проходити військову службу виключно у спеціалізованих військових частинах, порядок створення яких визначається Міністерством оборони України. Адміністративний нагляд за особами здійснюється командиром військової частини, в якій особа проходить військову службу. Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруться у військовій частині на окремий облік”, - наголосила парламентарка.
Що буде з засудженими після військової служби
За словами Олени Шуляк, контракт таких військовослужбовців припиняється на наступних умовах:
Військовослужбовцям, із числа осіб, яких умовно-достроково звільнили заради служби в ЗСУ, щорічну відпустку не надаватимуть, але на підставі висновку військово-лікарської комісії може бути відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва. Втім, вона надається виключно за місцем перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що проєкт закону про залучення засуджених до захисту України в лавах ЗСУ передбачає обов’язкову згоду не лише самих засуджених, а й командирів військових частин, де створять відповідні окремі спеціальні підрозділи.