Про це повідомляє RegioNews із посиланням на пресслужбу Ради бізнесу.
Організаторами заходу виступили Економічна експертна платформа та Healthy Initiatives у партнерстві з Українською радою бізнесу.
Конференція відбулася за участі Голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, провідних бізнес асоціацій та фахівців економічних аналітичних центрів.
На початку конференції фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба представив інфографіку "білих продажів” підакцизної продукції за останні пів року. Статистика показує, що у березні 2024 року відбувся приріст виторгу на ринках тютюну, алкоголю та пального. Завдяки активній роботі Податкового комітету – намітилися позитивні зрушення у березні. В той же час за розрахунками експертів – втрати держбюджету від тіньової торгівлі підакцизною продукцією все ще складають 38-40 млрд гривень на рік. Залишається аномальною ситуація на чотирьох тютюнових виробництвах та у п’яти великих мережах АЗС.
Директор Консалтингової Групи А95 Сергій Куюн зазначив, що глобальних проблем несплати акцизу на ринку пального немає.
Трійка лідерів по сплаті податків залишилась без змін: 2 та 3 місце у компаній із закордонним капіталом – Shell та AMIC, перше місце ОККО: серед ТОП-10 мереж АЗС її продажі займають 34%, а сплата податків – 50%.
Основною проблемою ринку пального в Україні є видача заробітних плат "в конверті” та мінімізація податку на прибуток частиною мереж. Розв’язанням такої ситуації може стати регулярна звітність податкової щодо сплати податків компаніями, як того вимагає Податковий кодекс.
Президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко наголосив, що проблематику на паливному ринку Україні можна поділити на 3 блоки: нелегальне виробництво, нелегальна роздрібна реалізація та "схеми” з чеками на АЗС.
У свою чергу генеральна директорка асоціації "Укртютюн” Наталія Фесюн повідомила про проблему підробки акцизів на тютюнових виробах. Учасники ринку та експерти запропонували цілодобове відеоспостереження на виробництвах табачної продукції.
Депутати можуть включити відеофіксацію до законопроєкту № 10346.
"Я не проти камер цілодобових, але я не переконаний в тому, що технічно це можна зробити таким чином, щоб не було врізки. На камері цієї врізки не буде видно, але все буде працювати", – попередив Данило Гетманцев.
Також Гетманцев зазначив, що зараз у Парламенті пройшли перше читання низка законопроєктів, які спрямовані для зменшення ринку тіні у всіх підакцизних галузях.
Більш детально про обговорення проблемних питань – за посиланням.
Нагадаємо, раніше український бізнес закликав владу якісно перезавантажити БЕБ.
Також повідомлялося, що Верховна Рада на засіданні 11 квітня підтримала у першому читанні законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки.