На тлі затримки з виділенням додаткової допомоги від Сполучених Штатів в Україні все частіше почали говорити про важливість пошуку внутрішніх ресурсів, які б давали змогу стабільно фінансувати сектор оборони та безпеки, незважаючи на будь-які внутрішньополітичні процеси в країнах-партнерах. Треба визнати, що для війни питання грошей так само важливе, як і питання соціальної справедливості. Нова мобілізація тисяч українців потребуватиме значних ресурсів на зброю та амуніцію, і якщо кошти на це не знайдуть, найбільш імовірно, що це не просто не вирішить проблем, а навпаки їх загострить.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для того, щоб утримати одного солдата на фронті, необхідно вісім людей у тилу, які працюють і сплачують податки. Тому у владній команді зараз шукають механізми, які б дали змогу стабілізувати економіку й зібрати суттєву суму коштів. Одним із таких шляхів наповнення українського бюджету розглядається "економічне бронювання" від мобілізації.
Які розглядають варіанти економічної "броні"
Ідеї запровадження економічної "броні" вже лунали від представників Кабміну, Офісу президента та навіть окремих депутатів парламенту. Вони в основному базуються на тому, що підприємства отримують можливість забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет.
"Середня зарплата, рівень зарплати, рівень сплати податків як людиною, так і компанією – всі ці речі сьогодні опрацьовуються комплексно. І вплив підприємства або галузі на економіку – ось це рамки майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо", – заявляв на початку березня очільник уряду Денис Шмигаль.
За його словами, для того, щоб отримати "бронь" сума податків та офіційна зарплата мають бути середньою або вищою за середню по галузі.
"Критичні для економіки підприємства збережуть пріоритет у бронюванні, але додаткові можливості отримають підприємства, які наповнюють державний бюджет… Наприклад, податкове навантаження вище середнього по галузі. Ми дивимося, працюємо над тим, як ці речі ввести в законодавчу площину", – пояснював глава Кабміну.
Згодом народний депутат Олексій Гончаренко більш детально розповів про ініціативу Шмигаля. За його словами, бронювання від мобілізації можуть отримати ті військовозобов’язані, які мають зарплатню від 35 тис. гривень на місяць або ж сплачують Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі від 6,3 тис. гривень та Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) від 7,7 тис. гривень. Що стосується працівників ІТ-сфери, то вони теж можуть бути заброньовані, але для цього потрібно бути резидентом "Дія сіті" та сплачувати ПДФО від 6,3 тис. гривень.
Дещо схожа модель бронювання пропонується і заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Бронювання від мобілізації може отримати військовозобов’язаний, який має зарплатню від 30-35 тис. гривень і з якої сплачуються всі податки.
"І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано.
Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші", – коментував Ростислав Шурма.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха просуває законопроєкт, у якому буде прописано, що роботодавці матимуть змогу сплачувати окремий військовий збір у розмірі 20 тис. гривень за свого працівника-військовозобов’язаного, щоб його не мобілізували.
"З одного боку, 20 тис. гривень — це середня заробітна плата по країні, згідно з Держстатом. З іншого боку, сайти з вакансіями наводять середню зарплату 19 тис. гривень. Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця, який не виконує бойові розпорядження, – 20 100 грн. Тому ці три цифри в середньому дають 20 тисяч. Це військовий збір", – каже Наталуха.
Цей законопроєкт ще обговорюється, і у квітні його можуть подати до Верховної Ради.
Економіка чи соціальна справедливість
У коментарі RegioNews координатор експертної групи економічно-експертної платформи, член наглядової ради Української ради бізнесу Олег Гетьман зазначив, що у бізнесових колах підтримують запровадження так званого економічного бронювання.
"Зараз стратегічні підприємства можуть бронювати від мобілізації своїх працівників із будь-якими зарплатами. Але бізнес вважає, що додатково до цієї норми має бути розроблений ще якийсь механізм для бронювання певних категорій військовозобов’язаних і паралельно це дозволить додатково наповнювати державний бюджет. Є навіть підрахунки, що в разі запровадження, наприклад, сплати підприємствами за кожного їхнього військовозобов’язаного працівника по 20 тис. гривень на місяць, це принесе додатково 200 млрд гривень на рік. Ця сума була б дуже доречна для потреб армії", – каже Олег Гетьман.
На питання, чи багато в Україні компаній, які зможуть платити по 20 тис. гривень за свого працівника або встановити йому зарплату в 30-35 тис. гривень, експерт стверджує, що насправді таких підприємств насправді достатньо.
"Зараз величезна частка зарплат виплачується у конвертах. Якщо брати до уваги, що середня заробітна плата в Україні складає близько 16 тис. гривень, то насправді до цих зарплат потрібно додати ще 30-40%, і тоді вони будуть дійсно реальними. Близько 300-400 млрд гривень виплачується за допомогою "конвертів": або мінімальна зарплата плюс "конверт", або повністю "конверт". Тому це економічне бронювання стимулюватиме більшість підприємств до виведення "конвертів" із тіні. Це найголовніший ефект, яким ми можемо побачити з цієї ініціативи", – каже Гетьман.
Водночас військовий експерт Олег Жданов негативно оцінює ідеї запровадження "броні" за податки та вбачає в цьому певні суспільні ризики.
"В нас фактично і залишились непризваними до війська ті, хто можуть заплатити. Більшість людей з нижчим рівнем достатку вже знаходяться на фронті. В будь-якому випадку таке економічне бронювання створить соціальну нерівність, що може викликати суттєвий соціальний спротив з боку суспільства. В мирний час ще можна було б говорити про фактично офіційний відкуп від проходження служби в армії, але у воєнний час, коли в Конституції записано, що обов’язком громадянина є захист держави, фактично офіційний відкуп – це дуже погане явище", – зазначив Жданов.