Про це інформує RegioNews з посиланням на пресслужбу Нацполіції.
"Серед колег-поліцейських теж є загиблі. І вже неодноразово їхні дружини звертались до нас за порадою, як сказати дітям, що їхній тато загинув і більше ніколи не повернеться додому... Завжди кажу, що зробити це потрібно якомога швидше. Щоб дитина не дізналась про це від сторонніх осіб на вулиці, в школі чи деінде. Адже близька людина, яка повідомлятиме цю новину, паралельно надаватиме і підтримку. Тим більше, якщо дитина бачить, що від неї щось приховують, вона замикається і починає шукати відповіді в інших людей", — говорить Валентина Адамів, старший психолог сектору психологічного забезпечення УКЗ ГУНП в Хмельницькій області.
Психологи закликають говорити про смерть близької людини співчутливо, але чесно. Проте, потрібно враховувати вікові особливості сприйняття такої інформації.
Діти 5-7 років
Вони вже починають усвідомлювати, що таке смерть, але ще не розуміють, що смерть незворотня. Думають, що ще можна все виправити і повернути того, хто помер. Саме тому не можна говорити, до прикладу, "тато пішов" або "дідусь у тривалому відрядженні". Дитина сидітиме біля дверей і чекатиме на повернення. Слід максимально простими словами пояснити дитині, чому близька людина померла. Зробити це максимально коректно, але правдиво. Говоріть, опустившись на рівень очей дитини. Підтримуйте розмову за допомогою тілесного контакту — обіймів, погладжувань. Запитуйте, чи в дитини є якісь питання, і відповідати на них.
Діти 8-11 років
Вони починають розуміти, що смерть — це назавжди. В них може виникати страх, що помре ще хтось із близьких. Їхнє горе часом проявляється через гнів, певний фізичний дискомфорт або біль. Плач, тривога, істерика, крик, благання не йти — нормальна реакція в цьому випадку. Не варто нехтувати і знецінювати емоції дитини в такий складний період. Будьте поряд. Дитина має розуміти, що вона не сама. Але й не дивуйтесь, якщо вона шукатиме підтримку поза сім’єю — серед друзів та однокласників.
З дитиною має бути близька людина, яка зможе побути з нею поряд 1-2 дні. Сказати дитині, що в неї загинув батько чи матір, і відправити в дитячий садок чи школу — це неправильно.
Дуже часто в такий період дитина боїться спати сама і хоче бути поряд з батьком чи матір’ю. У такій ситуації це можна дозволити, але обов’язково домовитися про терміни: наприклад, тиждень чи місяць спиш зі мною, а потім повертаєшся у своє ліжечко.
В період горювання деякі діти замикаються, відсторонюються від родини і друзів, багато часу проводять в Інтернеті. Якщо після 6 місяців від звістки про смерть емоційний стан дитини не покращився, бажано звернутися до психолога.
"Пам'ятайте, що розмова про смерть — це процес, і діти можуть потребувати часу, щоб зрозуміти і прийняти цю тему. Дитина має одночасно бачити реальність і відчувати підтримку й захист від найближчих людей. Звісно, дитина горюватиме за тим, кого втратила, але розумітиме, що в неї є близькі люди, які завжди поруч і можуть захистити її. Ваша підтримка і обійми мають дуже важливу роль у цей важкий момент", - говорить психолог.
Як раніше повідомлялось, президент Зеленський визнав, що Україна, на цей момент не досягла бажаних результатів контрнаступу, оскільки хотіла вищих темпів деокупації. Президент зазначив, що так сталося через постійний брак озброєння та військ. Однак, попри недостатньо добрі результати на фронті, він заявив, що Україна не здасться.