Про це повідомляє RegioNews із посиланням на відповідну заяву на сайті Ради бізнесу.
На сьогодні через страйк на польському кордоні накопичилась значна кількість вантажів. Попри зусилля уряду, проблема швидко не вирішується, і демонструє залежність України від польського кордону. Адже навіть незначні страйки призводять до колапсу на західному кордоні, а численні перемовини показують що проблема складна. Не виключено російський вплив на дану ситуацію, а польський уряд не сприяє розв’язанню проблеми. Загалом, ця проблема є системною і труднощі на кордоні спостерігались і раніше, до цієї акції протесту польських перевізників.
"Оскільки зараз змінилася концепція використання "зернового коридору", зокрема, з середини вересня цей коридор діє без участі росії і без необхідності погодження переліку товарів та судна, які заходять в порт – варто завести міжнародні контейнерні лінії в порти Великої Одеси для перевезень готової української продукції та розвантаження західного кордону", – зазначили в Раді.
З вересня по 24 листопада 2023 рік Чорноморським гуманітарним коридором України пройшли 153 судна, що перевезли понад 5,6 мільйона метричних тонн зерна та інших вантажів.
Якщо завести міжнародні контейнерні лінії на цей маршрут "зернового коридору" та розширити перелік продукції, що перевозиться цим коридором іншими товарами з високою доданою вартістю – це дозволить вирішити відразу декілька важливих питань.
"Це позитивно вплине на вартість логістики, покращить позиції українських продовольчих та інших товарів на зовнішніх ринках, сприятиме збільшенню загальних обсягів експорту, а також це більш ніж на половину розвантажило б автомобільні пункти пропуску та зменшило черги на західних кордонах, зокрема, з Польщею і порти Гданська, Рені, Констанци", – наголошується в заяві Ради.
Для прикладу – до початку повномасштабної війни лише кондитерська та крохмале-патокова продукція давала достатньо потужний вантажопотік (близько 160 тис.т.) через одеський порт, використовуючи морські контейнерні перевезення. Схожа ситуація й по інших продовольчих галузях.
Ще один приклад – рибна галузь. Враховуючи об’єктивні обставини близько 90% потреб України в рибі та морепродуктах забезпечується коштом імпорту. Риба та морепродукти займають перше місце серед всіх імпортованих харчових продуктів в Україні. До початку повномасштабної війни 40% імпорту, який тоді становив близько 420 000 тонн, здійснювався через морські порти України.
Зараз обсяг імпорту риби зменшився до 300 000 у 2022 році та 320 000 у 2023 (прогноз) і практично весь цей обсяг завозять в Україну автотранспортом через кордони з Польщею, оскільки замість Великої Одеси головним портом для рибної галузі України другий рік є рибний термінал порту міста Клайпеда (Литва). Оскільки українські компанії-імпортери через польських страйкарів не можуть вивезти рибну продукцію, яка призначалась для України, в портах країн, що мають вихід до Балтійського моря (Польща, Гданськ; Литва, Клайпеда; Рига, Латвія і т.д.) вже спостерігається логістичний колапс та криза. Місця для нових контейнерів не вистачає, судна стоять на рейді в очікуванні звільнення місць для вивантаження. Зриваються строки доставлення інших вантажів. Саме тому, в тому числі керівництво країн Литви та Латвії вже зголосилось допомогти в пришвидшенні розблокування польсько-українського кордону.
Станом на зараз продукція, що експортується морем, йде через польські порти, що призводить до зростання вартості логістики й негативно впливає на конкурентоспроможність українського експорту. У порівнянні з довоєнним періодом, такий обхідний маршрут збільшив вартість перевезення продукції на 45 % – 100%.
Зазначається, що це питання вже ставилось перед Мінінфраструктури. У жовтні 2023 року заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков під час Координаційної ради з питань логістики в с/г (яку періодично організовує Мінагропродполітики) зазначив, що нинішній тимчасовий "коридор" не має обмежень по виду перевезень, але на даний час ще немає контейнерних ліній, які були б готові взятися за такі перевезення і заявили судна на прохід цим маршрутом. Така можливість вивчається міністерством, зокрема, міністерство знаходиться в постійній комунікації з перевізниками, ведеться робота щодо ризиків, гарантій і страхування, але готовності поки нема.
В Раді бізнесу розповіли, що були досягнуті домовленості, що протягом місяця Мінінфраструктури організує спільну нараду з експортерами й перевізниками, щоб обговорити можливість організації контейнерних перевезень з портів Великої Одеси. Але станом на зараз вже більше 1.5 місяця це питання залишається невирішеним, відповідна нарада не проводилась.
16 листопада на черговому засіданні Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський запропонував експортерам самостійно вести перемовини з контейнерними міжнародними лініями, але експортери не зможуть самостійно домовитись з контейнерними перевізниками, оскільки мова йде про роботу в ситуації підвищеної небезпеки і перевізники чекають конкретні кроки від влади (щодо страхування, гарантій та ін.)
"У зв’язку із цим – закликаємо Кабінет міністрів та народних депутатів активізувати роботу з міжнародними контейнерними лініями та сприяти прискоренню запуску (в першу чергу через забезпечення страхування воєнних ризиків) контейнерних перевезень продукції з високою доданої вартістю, зокрема готової харчової продукції – з/до портів Великої Одеси", – заявили в Раді бізнесу.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував отримання Україною від західних союзників бойових кораблів для супроводу суден через "зерновий коридор".