П'яний суддя і депутат "під кайфом": найгучніші ДТП за участі українських високопосадовців
На початку листопада народний депутат від фракції "Батьківщина" Андрій Ніколаєнко на своєму Mercedes-Benz GLE на Житомирській трасі на смерть збив 18-річну дівчину. Сам парламентар одразу заявив, що не порушував правила дорожнього руху.
фото: facebook.com/andriynikolaienko
Втім, згодом після ДТП виявилося, що буквально за 40 хвилини до трагічної аварії Ніколаєнко їхав на своєму Mercedes-Benz GLE зі швидкістю понад 160 км/год, а дозволено 110 км/год. Після цього нардепу було повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої. Після цього Печерський райсуд Києва відправив Ніколаєнка під цілодобовий домашній арешт.
RegioNews вирішив нагадати про найбільш резонансні ДТП за участі політиків та чиновників останнього часу.
П’яний суддя Тандир
В ніч на 26 травня на Берестейському проспекті у Києві сталась трагічна ДТП за участі очільника Макарівського райсуду Київської області Олексія Тандира. Тоді автомобіль Lexus, за кермом якого перебував Тандир, на блокпосту на смерть збив військовослужбовця.
Правоохоронці, які прибули на місце смертельної ДТП, запропонували Тандиру пройти тест на алкогольне сп’яніння, але той відмовився. В той самий час в автівці судді знайшли пляшки від спиртного. Згодом у ДБР повідомили, що вирішується питання про примусове взяття біологічних зразків у Тандира, який пізніше отримав підозру. 27 травня суд обрав для голови Макарівського суду запобіжний захід — 2 місяці СІЗО без можливості внесення застави.
На початку червня Вища рада правосуддя навіть тимчасово відсторонила Тандира від посади.
У липні стали відомі результати судово-психологічної експертизи, яка показала, що в момент трагічної ДТП Тандир був п’яний. Тоді ж у ДБР додали, що, маючи спеціальні юридичні знання та професійні навички, суддя вживав заходів щодо приховування слідів алкогольного сп’яніння та унеможливлення встановлення кількості алкоголю у відібраних у нього біологічних рідинах.
Ще одна експертиза визначила, що в момент ДТП автомобіль, за кермом якого знаходився суддя Тандир, мав швидкість 100 км/год. На початку серпня у ДБР заявили, що закінчили досудове розслідування за фактом смертельної ДТП. Правоохоронці додали, що в рамках цього розслідування було проведено 18 різноманітних експертиз. Тепер, якщо суд визнає Тандира винним, тому загрожує позбавлення волі строком до 10 років.
Депутат Київради "під кайфом"
ДТП за участі тепер вже екс-депутата Київради Ярини Ар’євої, яка є дочкою нардепа від "ЄС" Володимира Ар'єва, сталось ще наприкінці листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. Втім, громадськості про цю пригоду стало відомо лише навесні 2023 року, коли у травні правоохоронці повідомили Ар’євій про підозру.
Фото: facebook.com/yarynarieva
За версією слідства, причиною виникнення ДТП стало грубе порушення правил дорожнього руху, коли підозрювана, керуючи автомобілем "Volkswagen Polo" в стані наркотичного сп’яніння, рухалася проспектом Степана Бандери у напрямку вулиці Богатирської. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, жінка не змогла оцінити зміну дорожньої обстановки та скоїла наїзд на жінку-пішохода, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження. В результаті ДТП потерпіла отримала перелами ключиці та щелепи з травматичною екстракцією зубів, перелами кінцівок, закриту черепно-мозкову травму та інші ушкодження.
23 травня 2023 року суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Згодом цей запобіжний захід було змінено на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета.
У червні 2023 року Ярина Ар’єва склала депутатський мандат і таку заяву підтримала більшість депутатів Київради. В липні стало відомо, що справу щодо Ар’євої скеровано до суду. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Сама Ар'єва свою вину категорично заперечує та стверджує, що не перебувала у стані наркотичного сп'яніння. За її словами, вона збила людину через погану видимість на дорозі, оскільки ДТП сталося в темний час доби, у період, коли по всій країні тривали відключення світла. Втім, прокуратура наполягає, що наявність в крові Ар'євої канабіноїдів підтверджено експертизою. Правда, так до кінця і не зрозуміло, чому від моменту скоєння ДТП до оприлюднення результатів експертизи пройшло аж близько півроку. Зрештою, в усьому цьому має розібратися суд.
"Слуга" Гевко і його ДТП на Львівщині
Навесні 2023 року сталась ще одна резонансна ДТП за участю народного депутата. Йдеться про парламентаря від фракції "Слуга народу" Володимира Гевка. Причому, в день дорожньо-транспортної пригоди, 19 березня, він сам про це повідомив.
У свою чергу вже наступного дня ДБР дало перші подробиці аварії, що закінчилась летальним випадком для одного з її учасників. Попередньо було встановлено, що 19 березня увечері на автодорозі сполученням "Тернопіль – Львів – Рава-Руська" у селищі Золочівського району Львівської області автомобіль, за кермом якого був народний депутат, збив пішохода. Наїзд на людину автомобілем стався за межами нерегульованого пішохідного переходу, а сам потерпілий помер від отриманих травм. Також у ДБР додали, що водій був тверезим і це зафіксував пристрій "Драгер".
Сам нардеп Гевко тоді заявив, що усіляко співпрацює зі слідством і має намір допомогти родині загиблого.
"Слуга" Трухін і його епопея з ДТП
Одна з найбільш резонансних ДТП останнього часу сталася 23 серпня 2021 на Бориспільському шоссе. Тоді автомобіль "Ауді", у якому перебував на той час народний депутат від "Слуги народу" Олександр Трухін, не дотримавшись безпечної дистанції під час руху, в’їхав у авто "Форд", яке рухалося попереду. А "Форд" – в автомобіль "Деу".
В результаті потрійної аварії постраждали шестеро осіб, серед яких керівник комітету арбітрів УАФ Лучано Лучі. ЗМІ тоді писали, що за кермом "Ауді" начебто був сам Трухін, причому, що він начебто був напідпитку. У столичній поліції тоді заявили, що один зі свідків автопригоди запевняв, що за кермом автомобіля "Ауді", який скоїв ДТП, дійсно був Олександр Трухін. Втім, як уточнили правоохоронці, інші свідки події заперечували це.
Сам Трухін згодом підтвердив, що був на місці ДТП і з самого початку сприяв поліцейським у зборі інформації щодо цієї автопригоди. Втім, він не коментував чи сидів за кермом автомобіля в момент, коли той скоїв ДТП.
На початку вересня 2021 року цю справу почало "вести" ДБР, де запевнили, що проведуть неупереджене слідство і проведуть низку потрібних експертиз. Згодом журналісти з’ясували, що в день аварії Трухін був в гостях у губернатора Полтавської області, і на зворотному шляху сів за кермо в дуже святковому настрої, замінивши водія авто, саме на під’їзді до Києва. Більше того, у ЗМІ написали, що поліція має у своєму розпорядженні відео, як поводився Трухін після ДТП. Мовляв, його поведінка була агресивною по відношенню до копів, які прибули на місце аварії.
З іншого боку майже через місяць після цієї дорожньо-транспортної пригоди у ДБР зазначали, що досі не можуть встановити, хто був за кермом "Ауді", яка скоїла ДТП. Мовляв, було досліджено записи з усіх камер, які встановлені на автошляху з Полтави до Києва, але от саме на відрізку дороги з Борисполя до столиці ці камери були демонтовані через ремонт дороги. В той самий час Офіс генерального прокурора взагалі засекретили усе розслідування стосовно Трухіна, мовляв, це – таємниця слідства. Звісно, в Офісі генпрокурора також не коментували чи був за кермом авто у момент аварії саме Трухін.
1 лютого 2022 року видання "Українська правда" опублікувало відео з нагрудної камери поліцейського, який був на місці ДТП з Трухіним у серпні 2021 року. Це відео викликало неабиякий резонанс, адже на ньому зафіксовано, як Олександр Трухін намагався запропонувати хабар поліцейським. Саме це відео вплинуло на хід розслідування цієї справи, де фігурував Трухін, а також сформувало досить негативне сприйняття усіх фактів даної ДТП у суспільстві.
На початку вересня 2022 року Трухіну взагалі оголосили підозру за статтею "пропозиція хабаря". За версією слідства, у серпні 2021 року нардеп запропонував неправомірну вигоду патрульним поліцейським у розмірі 150 тисяч без зазначення грошової одиниці за те, щоб йому дозволили б залишити місце ДТП, яке сталось за його участю. Санкція статті передбачає максимальне покарання до чотирьох років позбавлення волі.
Вже у лютому 2023 року стало відомо, що Олександр Трухін пішов на угоду зі слідством і визнав, що пропонував правоохоронцям хабар, коли потрапив у ДТП у серпні 2021 року. Потім Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості народного депутата Олександра Трухіна. У ВАКС тоді зазначили: враховуючи, що нардеп вчинив нетяжкий злочин, своїми діями не заподіяв збитки державі, повністю визнав свою провину та щиро кається, суд призначив йому покарання у виді максимального штрафу, передбаченого санкцією статті, а саме 68 тис. грн.
За умовами угоди внесена Трухіним застава у розмірі 49 620 гривень буде перерахована на потреби ЗСУ. Окрім того, протягом 30 днів з моменту затвердження угоди, депутат мав перерахувати 6 млн гривень у Фонд United 24 на спільний проєкт Генштабу ЗСУ, Держспецзв'язку та Міністерства цифрової трансформації "Армія дронів".
У лютому 2023 року Олександр Трухін написав заяву до Верховної Ради про складання мандату народного депутата, що і підтримали парламентарі під час відповідного голосування.
Ексмер Омельченко і його чисельні ДТП
Фото: wikipedia.org
Одним з рекордсменів за кількістю вчинених ДТП серед чиновників та депутатів можна назвати вже покійного ексмера Києва Олександра Омельченка. Лише за період з 2006 до 2016 року Омельченко або ж його автівки мінімум 5 разів потрапляли у доволі серйозні ДТП.
Проте найгучнішою є аварія, що сталась наприкінці листопада 2009 року на Столичному шосе у Києві. Біля зупинки громадського транспорту "Віта-2" позашляховик Омельченка збив на смерть 48-річного пішохода. На той час народний депутат Омельченко надав правоохоронцям свідчення, що пішохід вилетів з-за потоку зустрічного транспорту, а екстрене гальмування не дозволило уникнути наїзду на нього. Проте ЗМІ тоді писали, що 48-річний чоловік переходив дорогу у встановленому місці – по "зебрі". Хай там як, але Омельченко не поніс жодного покарання, адже з часом справу просто закрили через відсутність складу злочину.
Проте, в біографії Омельченка була ще одна загадкова ДТП, яка сталася у грудні 2015 року на тому ж Столичному шосе, що і аварія шестирічної давнини. Тоді автомобіль Омельченка Volvo на пішохідному переході збив жінку, яка після цього померла у лікарні. Втім, замість надання першої допомоги на той момент ще постраждалій в ДТП кермувальник Volvo зник з місця автопригоди на цій машині.
Згодом цей же автомобіль повернувся на місце аварії. В автомобілі був водій ексмера столиці, який заявив, що йому начебто стало погано після ДТП, адже він страждає на цукровий діабет. Саме цим водій пояснив своє зникнення з місця пригоди. Деякі журналісти тоді навіть припускали, що за кермом в момент ДТП міг бути сам Омельченко, а зникнення авто пояснюється тим, що ексмер поїхав за своїм водієм, який вже сам і повернувся на місце аварії. Втім, такі домисли журналістів залишились непоміченими для правоохоронців і ніхто з них претензій до Омельченка не мав. Більше того, навіть водій ексчиновника, який заявив, що саме він керував автівкою, яка збила жінку, згодом відбувся лише умовним терміном згідно з судовим рішенням.
Черновецький і його автівки-"вбивці"
Ще один колишній мер Києва Леонід Черновецький теж потрапляв у ДТП з летальними наслідками. Щоправда на момент скоєння такої автопригоди він був ще народним депутатом. Сталося це у листопаді 2003 року. Тоді Mercedes яким керував Черновецький на трасі Київ-Обухів збив на смерть пішохода, яким виявився 20-річний хлопець з Полтавщини. У МВС тоді заявляли, що Черновецький був не винен у ДТП, адже правила дорожнього руху порушив саме пішохід. До речі, навесні того ж 2003 року автомобіль з концерну "Правекс", головою якого на той час був саме Леонід Черновецький, збив на смерть 11-річну дитину. Сам Черновецький заперечував своє знаходження за кермом автівки у ту трагічну мить, мовляв, у концерні є сотні автомобілів якими керують професійні водії.
Отже, як бачимо, політики та чиновники різних рівнів потрапляли у ДТП, які закінчувалися летальними наслідками. Втім, зрештою виявляється, що постійно винними у цих автопригодах ставали саме пішоходи, які гинули або на місці аварій, або ж помирали від отриманих травм вже в лікарнях.
Зазвичай правоохоронці просто закривали кримінальні справа за відсутністю складу злочину у діях чиновників. Причому часто-густо слідство у таких справах могло розтягуватися на рік чи навіть більше. З рештою виходить, що попри велику кількість резонансних ДТП, політики та чиновники зазвичай відбуваються лише переляком та негативним шлейфом у ЗМІ.