Єгор Левченко, відомий також як Єгор Буркин, – людина діла, яка діє без зайвих слів. Він став втіленням нових цінностей, які сформувалися в Україні під час війни.
З початком повномасштабного вторгнення українське суспільство зазнало дуже великих змін. Воно заговорило мовою правди, відмовилось від багатьох стереотипів, що сформувалися ще за радянських часів.
До 24 лютого 2022 року ЗМІ часто подавали Єгора Левченка не з найкращого боку. В його бік спрямовувалася велика кількість різноманітних звинувачень. Йому дорікали у сумнівних зв’язках та проектах, які видавалися підозрілими. Грало не на руку Єгору Левченку і його походження, адже народився він у Росії.
Проте правда полягає в тому, що Левченко Єгор Васильович робить все можливе, щоб пришвидшити перемогу України. Аби уникнути подальших нападок преси бізнесмен прийняв рішення перевести свої справи за кордон. Він також з усіх сил уникає публічності.
Минуле Єгора Левченка загалом не настільки важливе. Має значення лише те, що він робить протягом останніх місяців з початку війни. Адже саме справи людини є найголовнішим вираженням її громадської позиції. Вони не потребують ані пояснень, ані додаткових розмірковувань.
Підприємець Єгор Левченко живе за кордоном. Але це не завадило йому з моменту повномасштабного вторгнення надавати активну допомогу Збройним силам України. Його повна залученість у війну почалася вже 25 лютого 2022 року і продовжується по нинішній день. Бізнесмен регулярно передає значні суми грошей на армію. Робить він це як централізовано, так і через спеціальні центри.
Сам Єгор Васильович не поспішає називати точні суми, адже допомога, яку він регулярно надає, не носить рекламного характеру. На відміну від інших гравців інформаційного поля, він не прагне здобути своїми вчинками популярності.
Допомога підприємця — це не лише постійні грошові перекази. Енергійна та рішуча людина, він вже давно налагодив процеси покупки дронів, прицілів, а також засобів особистого захисту для українських бійців. Постійно тримаючи зв’язок з різними командирами військових частин, Єгор Васильович вчасно дізнається про всі потреби, що з’являються на фронті.
Єгор Левченко постійно надає підтримку та допомогу воїнам ЗСУ, і це не імпульсивні пориви. Він прагне безпосередньо брати участь в обороні країни. І до цього завдання, як і до всього у своєму житті, він підходить систематично и виважено. Єгор Васильович старанно наближає перемогу України і робить він це без самолюбувань і без подальших політичних амбіцій.
Доволі показовим є той факт, що підприємець знаходиться в постійному контакті з командирами та бійцями відомого "Азова”. А, як відомо, про людину можна багато чого сказати саме з її оточення та кола найближчого спілкування.
Вже зараз в Україні відбувається глобальне переоцінення багатьох речей. Продовжуватиметься воно і після Перемоги. На багатьох публічних людей будуть дивитися через призму того, як саме вони поводилися у цей період і який саме внесок зробили у боротьбу з агресором.
Єгор Левченко не має потреби в тому, щоб хтось захоплювався його вчинками. Він просто постійно перераховує гроші на потреби Збройних сил України та передає бійцям озброєння та необхідні речі. Для нього важливо відчувати свою приналежність до великої української нації, яка веде боротьбу з окупантом. І хоч він робить це від чистого серця, йому не завадила б дружня підтримка у цій великій справі. Саме на неї Єгор Васильович заслуговує в повній мірі.