Серйозні міжнародні виклики вимагають термінових і складних рішень на тлі різко падаючого рейтингу Володимира Зеленського, що змушує його офіс метушитися і включати методи піару, не прийняті в пристойному суспільстві – "тисяча за вакцинацію" від президента – вже отримала добрий урожай негативу в соцмережах. З якими проблемами зіткнулася Україна цієї осені і як з ними справляється Офіс президента - в огляді RegioNews.
Білоруський плацдарм
Широко розпіарені пропагандистськими ЗМІ російсько-білоруські навчання "Захід-2021" пройшли з 10 по 15 вересня 2021 року. За даними Міноборони РФ, в них брали участь близько 200 тис. військових, до 760 одиниць техніки і 15 кораблів. Головна мета була досягнута: у Путіна дали зрозуміти світовій спільноті, що Білорусь є вотчиною Росії не тільки в політичному, але і військово-стратегічному плані. Конкретно Євросоюз отримав черговий сигнал: як би старим демократіям не подобався Олександр Лукашенко і що б він не творив на виборах, метрополією для даних територій є Москва і їй вирішувати, хто і де буде стріляти, якщо раптом доведеться, а не сусіди з ЄС чи взагалі - НАТО.
Україна ж отримала цілком офіційно небезпечне вогнище напруги на північних кордонах, про що сказала відразу. Ще у вересні, після закінчення навчань, Головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний заявив, що не спостерігається масового повернення в пункти постійної дислокації батальйонно-тактичних груп, які вийшли на навчання. "Вони не стоять з автоматами вздовж нашого кордону. Вони знаходяться у відповідних районах, наближених до державного кордону", - уточнив він.
На якийсь час ситуація просто зафіксувалася: росіяни не йшли, або робили вигляд, що йдуть, Україна робила офіційні заяви, Захід висловлював заклопотаність. Але в останні дні відбулося різке загострення цього занепокоєння: The Washington Post, Bloomberg, Financial Times і генсек НАТО Єнс Столтенберг в один голос заявили про зростаючу загрозу з боку РФ і ризик зимового повномасштабного вторгнення в Україну, Великобританія висловила готовність перекинути до 600 військових. Главу українського МЗС Дмитра Кулебу запросили на зустріч глав МЗС країн НАТО, яка відбудеться 30 листопада в Ризі, а раніше він заявив, що Росія "шукає можливості, просунуться вглиб" території України, нарощуючи війська і техніку біля кордону.
У президента Зеленського спочатку дивувалися, чому західні ЗМІ поширюють інформацію про ризик вторгнення, але потім визнали загрозу. Глава держави заявив, що російський контингент на кордоні налічує 100 000 військових і Україна готова дати відсіч, але в той же час закликав не нагнітати паніку.
У Росії ж відреагували очікувано, в стилі "їх там немає": Путін назвав перераховані заяви "алармістськими", постпред РФ при ООН Дмитро Полянський заявив, що вторгнення "не плануємо і ніколи не планували".
Гібридні мігранти
Все це загострення відбувається на тлі гібридної мігрантської війни, яку веде на кордонах Латвії, Литви та Польщі влада Білорусі, а в нинішньому контексті – Кремль. Починаючи з весни 2021 року потік мігрантів з країн "третього світу", в основному – з Близького Сходу, "несподівано" став таким активним, що в ЄС про нього заговорили вголос і голосно. Напруга стабільно зростала, і в останні дні в інформаційній стрічці новини про скупчення тисяч мігрантів на кордоні Польщі, яка сьогодні стала епіцентром протистояння, помічених серед них знайомих українцям "зелених чоловічків", пряму участь білоруських силовиків в організації потоків біженців стали звичними.
При цьому Лукашенко каже, що, раз Євросоюз не має наміру визнавати його президентом Білорусі і вводить санкції, то він не має наміру захищати кордони ЄС від мігрантів. Кремль же умиває руки, але чітко дає зрозуміти, що лише він може впливати на диктатора, що розбушувався, що саме по собі може бути приводом для торгівлі. Наприклад, якщо прискорити сертифікацію Північного потоку-2, закрити очі на дії РФ в Україні, то у Путіна знайдуть можливості заспокоїти турфірми і перевізників, які тисячами доставляють мігрантів до Білорусі, чого до розриву відносин останньої з ЄС після псевдовиборів Лукашенка ніколи не було.
Україна в цій гібридно-мігрантській війні не може бути стороннім спостерігачем. По-перше, можливий предмет торгу – Північний потік-2 – безпосередньо зачіпає її інтереси. По-друге, депутат німецького Бундестагу, спікер із зовнішньополітичних питань фракції соціал-демократичної партії (СДПН) Нільс Шмід запропонував за рахунок України вирішувати проблему мігрантів – тобто розміщувати їх у нас на час очікування рішення влади європейських країн. На що отримав різку реакцію секретаря РНБО України Олексія Данилова, який запропонував Шмідту взяти мігрантів до себе додому. Після цього скандалу Україна – точно прямий учасник кризи на європейській політичній арені, оскільки у експертів з'явилися припущення, що таку заяву Шмідт зробив не без підказки з Кремля, адже СДПН досить лояльно ставиться до РФ і точно не "яструб" у відносинах з режимом Путіна в контексті України. І відповість Данилова виглядає на такому тлі як упущена можливість: Україна могла б і повинна відстоювати свої інтереси, використовуючи тему мігрантів, а не просто посилати відкритим текстом.
І по-третє, про ризик перенаправлення потоку мігрантів з польського кордону в Україну прямо заявив польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький: "ми усвідомлюємо ризик того, що, якщо цей (польський) кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну. Тому ми вживаємо заходів щодо зміцнення кордону по всій довжині", - сказав він.
Реакція України на ці події поки така: глава МВС Денис Монастирський заявив про можливе введення ПП у п'яти прикордонних областях, президент Володимир Зеленський подзвонив президенту Польщі Анджею Дуді, висловив підтримку і обговорив координацію позицій з протидії проекту Північний потік-2.
"Екватор" Зеленського і "ковідна" тисяча
Настільки серйозні виклики президент Зеленський отримав якраз на "екваторі" своєї каденції. Він вже 2,5 роки перебуває при владі, і зараз стурбований підготовкою до майбутніх виборів, в яких має намір брати участь. Тому навіть складні міжнародні кризи його команда явно розглядає з точки зору можливостей для піару.
Загроза вторгнення, мігрантська війна виявилися явно не в числі мейнстрімів, на яких Зеленський має намір підвищувати свій рейтинг, який зовсім недавно всього лише за місяць обвалився майже на 9%. Ці кейси не обіцяють швидкого і гарантованого успіху, і скоріше токсичні.
Крім того, Офіс президента явно турбує майбутня прем'єра розслідування Bellingcat про злив операції з ПВК "Вагнер", яка може додати дьогтю в ті успіхи, якими мають намір годувати у президента електорат найближчим часом.
В якості попереджувального удару перед виходом розслідування у президента оприлюднили висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК) у справі "вагнерівців". Голова ТСК, нардеп "Слуги народу" Мар'яна Безугла, заявила, що комісія не знайшла доказів причетності президента Володимира Зеленського та голови його офісу Андрія Єрмака до зриву спецоперації із затримання найманців ПВК "Вагнер" влітку 2020 року. З одного боку, нардеп продемонструвала дрейф "Слуг народу" від повного заперечення спецоперації як такої до її хоча б наявності. З іншого-підтвердила недоторканність не тільки іміджу Зеленського, але і його найближчого оточення в особі Єрмака, а значить збереження всіх підходів до політики, як внутрішньої, кадрової, так і зовнішньої. Де вибір пріоритетів залежить від успішності "картинки" та інтересів оточення глави держави.
І на підтвердження такої тези виступив сам президент Зеленський з черговою заявою, в якій не став згадувати про відразу дві кризи, яких Україна не бачила за весь час його каденції на посаді глави держави: загострення загрози повномасштабного вторгнення РФ, про що відкритим текстом говорять міжнародні партнери, і організованого Кремлем напливу мігрантів з Близького Сходу. Він говорив про хороше: будемо взимку з теплом (за рахунок вугілля, купленого ДТЕК Ріната Ахметова), і тисячі гривень кожному, хто зробив повну вакцинацію від COVID-19 (за рахунок платників податків України, ціна питання – 6 млрд грн).
Тобто, у президента поки мають намір як і раніше тримати його і електорат в "теплій ванні" і вже точно не мають наміру цитувати Черчілля з його попередженнями про те, що нас чекають "кров, піт і сльози". Це занадто токсично для влади.