Про це пише RegioNews з посиланням на пресслужбу Київської міської державної адміністрації.
За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, винні "кревні" своїм співробітникам 125 столичних підприємств. Найбільше заборгували підприємства державного сектора – 383,2 млн грн або 62% від загального обсягу боргу у місті.
"Ще 67 підприємств недержавного сектора мають заборгованість у 234,7 млн грн, або 38% від загального обсягу. Також 8 підприємств, які перебувають у стадії банкрутства, мають заборгованість у розмірі 40,8 млн грн (6,6%), а 10 економічно неактивних підприємств, які припинили (призупинили) свою діяльність, не виплатили 14,2 млн грн (2,3%) заробітної плати", – зазначила чиновниця.
Водночас вона наголосила, що працівники бюджетних установ і столичних КП зарплату отримують вчасно.
Серед найбільших боржників державного сектора є підприємства:
ДП "НДІ "Квант" – 115,8 млн грн;
ПАТ "КЗ "Радар" – 48,1 млн грн;
АТ "Завод "Маяк" – 40,4 млн грн;
ДП КДЗ "Буревісник" – 13,1 млн грн;
ДП "Завод 410 цивільної авіації" – 11,9 млн грн;
ДП КНДІ гідроприладів – 10,8 млн грн;
ДП "Регіональні електричні мережі" – 19,6 млн грн;
ДП "Об’єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" – 14,7 млн грн;
ДП "Укршахтгідрозахист" – 11,2 млн грн;
ДП "Держвуглепостач" – 5,0 млн грн;
ПАТ "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" – 19,1 млн грн;
ДП Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ) – 6,3 млн грн;
ДП "Електронмаш" – 5,6 млн грн;
ДП "НДІ "Буран" – 4,3 млн грн;
ДП "Виробниче об’єднання "Київприлад" – 9,6 млн грн.
Що стосується підприємств недержавного сектору економіки, то найбільшими боржниками є:
ТОВ "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" – 141,3 млн грн;
ПАТ "Донбасенерго" – 25,2 млн грн;
ТОВ "Модерн-електро" – 7,2 млн грн;
ТОВ "Науково-технічна компанія "Метрополія" – 5,6 млн грн;
ТОВ "Армапром" – майже 4,8 млн грн;
ПАТ "Завод "Кузня на Рибальському" – 4,2 млн грн;
АК "Київській науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" – 4,0 млн грн.
Основні причини боргу – відсутність та зменшення обсягу замовлень як у державних, так і недержавних підприємств; несвоєчасні розрахунки за виконані роботи тощо. Також на утворення боргу вплинув карантин, запроваджений через коронавірус.