Україна 30 років обирає Великий державний герб, і лише зараз цей багатолітній процес виходить на фінішну пряму. Якими були чотири гербові конкурси, хто на них перемагав, які призи отримував та чим, зрештою, завершиться вся ця "санта-барбара", досліджував RegioNews.
Бурхливі дев'яності: два конкурси, розмежування гербів
Питання Великого герба виникло в Україні аж ніяк не із відновленням незалежності країни. Ще у 1930-х роках відомий український художник та геральдист Микола Битинський на замовлення уряду УНР в екзилі створив цілу серію гербів – великий, середній та малий. Малим був звичний для нас тризуб Володимира Великого, на який і оперлися політики ранніх 1990-х у пошуках варіантів для державної символіки молодої країни.
Найперший конкурс на створення Державного герба України оголосили ще до затвердження Акту проголошення незалежності України – 24 червня 1991-го. Втім, саме слово "незалежність" тоді вже було у вжитку – до початку 1992-го, тобто одного разу, День незалежності святкували 16 липня, у річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України.
Конкурс тривав з 1 липня по 1 жовтня 1991 року, п'ятьом переможцям пообіцяли виплатити премії по 1500 ще радянських карбованців. На конкурс було заявлено більше 200 варіантів, 192 із яких використовували тризуб як центральний елемент. Однак нічим той конкурс не завершився. Тобто переможця, звісна річ, визначили – ним став спільний проєкт геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького, який складався із двох варіантів - Великого і Малого гербів. Але далі ці варіанти нікуди не пішли.
Втім, після референдуму 1 грудня стало очевидно, що державну символіку таки треба затверджувати. Тож на засідання Верховної Ради 19 лютого 1992 року винесли лише скромний золотий тризуб на синьому щиті, який ми використовуємо й до сьогодні. Втім, і цей варіант міг не пройти через позицію так званої "групи 239" (тодішньої екскомуністичної більшості), тож, за пропозицією президента Леоніда Кравчука, тризуб назвали Малим гербом, "вважаючи його головним елементом Великого герба України", який приймуть колись пізніше.
"Колись" настало 1996 року, під час конституційної епопеї. Депутати знову затвердили лише Малий герб, а щодо питання Великого у листопаді того ж року створили відповідну комісію. Комісія розглянула 420 варіантів Великого герба і… не затвердила жодного. Великий герб знову завис у повітрі на невизначений термін. Варто зазначити, що одним із варіантів був проєкт колективу під керівництвом Олександра Івахненка, до якого українська влада повернеться через кілька десятиліть.
2000-і Кучми: Зеленський не перший
Вигравши вдруге вибори-1999, другий президент України Леонід Кучма теж звернув увагу на відсутність у України Великого герба. І 11 січня 2001 року відправив до парламенту відповідний законопроєкт. За версією Кучми, Великий державний герб мав виглядати наступним чином: "Зображення на синьому щиті золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України); над щитом - зображення великокняжого вінця та синьо-золотого намету; з боків щита - щитотримачів: праворуч - золотого лева, ліворуч - козака з мушкетом; під щитом - стрічки, що поєднує національні барви - синю та жовту; під стрічкою - золотих колосків пшениці, з'єднаних кетягом калини".
Головне науково-експертне управління тут же дало свою оцінку, яка в цілому була позитивною – можна голосувати, але з кількома зауваженнями. Зокрема, там зазначили, що "опущене донизу зображення рослини (кетяг калини) у геральдиці є символом суму", а також наголосили на необхідності дотримання балансу між частинами герба – запорізький козак там явно переважав галицького лева.
Наступного дня проєкт закону відправили до профільного комітету і… На цьому історія кучмівського Великого герба закінчилася. Двічі – у лютому та вересні – президент визначав цей законопроєкт, як невідкладний, але навіть комітет не спромігся на бодай якусь реакцію, не кажучи вже про потрапляння цього варіанту до зали голосувань парламенту.
2000-ні Ющенка: ще один конкурс
Уже за президентства Віктора Ющенка у жовтні 2007 року Кабмін Віктора Януковича оголосив новий конкурс на "кращий ескіз великого Державного Герба України". Відомі грошові премії, які обіцяли трьом переможцям – 12, 8 та 5 тис. гривень. Конкурс завершився у вересні 2008-го, уже за прем'єрства Юлії Тимошенко, а 15 липня 2009-го її уряд затвердив варіант, який переміг, як проєкт Великого державного герба.
Як бачимо, увесь цей час ідея Великого герба крутилася навколо однієї і тієї ж формули – в центрі тризуб, по боках козак і лев, що мало б символізувати актуальність фрази "Схід і Захід разом", адже це було особливо важливо після виборів-2004, де українців заради перемоги одного із кандидатів охоче ділили у політичній рекламі (чи, радше, антирекламі) на три сорти. Втім, до президентських виборів-2010 уряд Тимошенко не встиг донести цей проєкт до Верховної Ради, а після перемоги Януковича уряд Миколи Азарова у серпні 2011-го взагалі скасував усі рішення попередників щодо Великого герба, а саму комісію з підготовки та проведення конкурсу просто ліквідував.
Тож ідея Великого державного герба знову впала в анабіоз. За часів президента Петра Порошенка спочатку було не до гербів – війна, економічна криза, намагання уникнути дефолту. А потім знайшлися інші чинники для піару чинної влади (те ж посилення армії або створення незалежної церкви), відтак ідею Великого герба не витягали з-під сукна "за непотрібністю". І тільки у серпні 2020 року керівництво Верховної Ради та партії "Слуга народу" оголосило новий, вже четвертий конкурс.
2020-й: переміг, але не переміг
Конкурс, на відміну від попереднього, тривав недовго – уже в листопаді із 112-ти робіт обрали переможця. Ним став Олексій Кохан, який брав участь ще у першому конкурсі (що цікаво – він був конкурентом нинішнього голови комісії і автора Малого гербу Андрія Гречила.) У 1991 році варіант Кохана мав елемент, який відрізняв його від усіх наступних "базових" ескізів Великого герба – замість козака одним із щитотримачів був архангел Михаїл. Саме такий варіант – щит із тризубом тримають геральдичний лев та архангел – Кохан запропонував на конкурсі-2020. Але цього разу не забув і про козака – над тризубом, замість корони, він помістив хоругву, на якій і було зображення запорожця.
Свої 100 тис. гривень Кохан заробив, але варіант викликав шквал критики у суспільстві. Були навіть такі глумливі коментарі, що архангел Михаїл рекламує житомирські шкарпетки. Втім, на День Конституції президент Володимир Зеленський таки вніс до Ради закон про Великий державний герб. Але не той, який переміг на конкурсі.
Варіант, запропонований главою держави, був схожий на ескіз команди Івахненка з конкурсу 1996 року та майже точно копіював переможця конкурсу 2007-2008 років. Власне кажучи, саме на цьому і наголосив у своєму поясненні "чому обрали не переможця" голова президентської партії Олександр Корнієнко – мовляв, ми нікому нічого не обіцяли, а варіант, обраний Зеленським, фігурував у попередніх конкурсах, то чом би й ні.
Як би там не було, варіант врешті-решт обраний, поданий до Верховної Ради, і 24 серпня депутати на позачерговій сесії мають проголосувати за нього у першому читанні. Або не проголосувати. Представник "Голосу" Ярослав Юрчишин, коментуючи у Twitter, заявив, що 300 голосів (потрібних для зміни Конституції, в яку має бути записаний Великий державний герб) без фракції ОПЗЖ влада не збере. А чи буде проросійська політсила голосувати за цей законопроєкт…
Тут варто згадати, що Малий герб в лютому 1992-го так само голосували учорашні комуністи, яких не можна було запідозрити у щирих симпатіях до незалежного українського державного проєкту. Тож не виключено, що і Великий герб нинішня влада затвердить руками тих, для кого Україна є приблизно такою ж цінністю, як і для легендарної "групи 239". Такі вони, українські політичні реалії. І така вона, епопея з Великим державним гербом, яка, здається, має непогані шанси, нарешті, завершитися.