У заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка останнім часом спостерігається формене запаморочення від успіхів, причому за кількома напрямками. Тут тобі і призначення Верховною Радою трьох нових міністрів, двоє з яких – свіжоспечені глава МОЗ Віктор Ляшко і керівник Мінінфраструктури Олександр Кубраков – дуже близькі (особливо Кубраков) до Тимошенка. А також організація всього антуражу для великої пресконференції Володимира Зеленського на дворіччя його президентства.
І що б там не говорили злі язики, угледівши в президентській піар-виставі 20 травня на заводі "Антонов" успіх лише за формою, а не по суті. Хоча з суто змістовною частиною інформаційної політики ОП, за яку на Банковій з травня 2019 року відповідав і продовжує відповідати 32-річний Кирило Владленович, з самого початку були серйозні проблеми, іноді перетворюючись на відверті піар-провали.
Найбільш яскравий приклад тому - прибуття в Україну з Китаю в квітні 2020-го з медичним вантажем транспортного літака АН-225 "Мрія", який особисто зустрічали президент Володимир Зеленський, міністр інфраструктури Владислав Криклій, головний санітарний лікар Віктор Ляшко та інші чиновники, в тому числі і заступник голови ОП Тимошенко, відповідальний за інформаційний супровід такої знакової події в епоху світової пандемії коронавірусу, що тільки-но почалася.
"Наша "Мрія" привезла в Україну 12 мільйонів масок як для лікарень, так і для аптечних мереж, привезли близько 260 тисяч захисних окулярів для медиків і понад 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту", - урочисто оголосив тоді Зеленський. Однак позитивний піар різко пішов у негатив, коли дуже скоро стали відомі подробиці даного прильоту "Мрії" на Батьківщину. Виявилося, що оплатила цей авіарейс з Китаю компанія "Епіцентр", гендиректор якої Петро Михайлишин визнав: частина вантажу дійсно призначалася для продажу в їхній мережі гіпермаркетів.
Тут вже довелося виправдовуватися тому, хто скоїв прокол, тобто Кирилу Тимошенку. Проте його слова про те, що, мовляв, "ми вважали за необхідне зустріти "Мрію", тому що вона давно не літала, це гордість нашого авіабудування, і не везла щось секретне" або "частина вантажу пішла в продаж, частина поїхала роздаватися по регіонах, я у них попросив, щоб вони дали інформацію, куди і в якій кількості розсилалися вантажі, ми надамо" нікого особливо не переконали. Всі чекали відповідного кадрового рішення президента по завинилому, втім, воно так і не послідувало.
Оскільки подібний піар-провал йому пробачили, Тимошенко продовжив успішно підставляти Зеленського. Вже в червні 2020 року головний в ОП з піару стає керівником Координаційної ради з реалізації програми "Велике будівництво", створеної окремим указом Зеленського в якості консультативно-дорадчого органу при президентові. І дуже швидко Тимошенко бере в свої руки багатомільярдні потоки, що виділяються з держбюджету (в тому числі, з "ковідного фонду") на ремонт і будівництво доріг, а також на інші оновлення застарілої української інфраструктури.
А допоміг йому в цьому давній підручний, відомий у вузьких колах "державний менеджер" Юрій Голик і тодішній голова "Укравтодору" Олександр Кубраков (той самий, що став нині новим міністром інфраструктури), які всі разом і посприяли створенню горезвісного "дорожнього картелю". Це коли, як стверджує ексміністр фінансів Ігор Уманський, "з самого старту "Великого будівництва" були внесені зміни до вимог до тендерної документації, і за дивним збігом обставин, новим вимогам відповідають тільки шість компаній – улюбленець долі".
Однак навіть після цілої серії таких скандальних "великих будівельних" викриттів позиції Тимошенка на Банковій не похитнулися, а тільки посилилися – він став відповідати в ОП ще й за регіональну політику. До речі, отримати політичний важіль на місцеву владу напередодні минулорічних місцевих виборів йому якраз дозволила реалізація програми президента "Велике будівництво". І вже після виборів-2020 Тимошенко створив перед Зеленським ілюзію перемоги на них партії "Слуга народу". А саме: після низки обласних коаліціад у представників "СН" виявилася максимальна серед усіх політичних конкурентів кількість голів облрад - 12.
Щоправда, для цього "слугам" довелося вступати в неприродні і неприємні для загальнонаціонального реноме Зеленського локальні союзи з ОПЗЖ та "Євросолідарністю", і практично у всіх таких мезальянсах партія президента грає далеко не головну, а другорядну і навіть, скажімо так, абсолютно декоративну роль. Чи підставляє Тимошенко таким чином під політичний удар у майбутньому главу держави? Безумовно, але він - справжній король окозамилювання, але судячи з усього, Зеленський його фокуси сприймає за чисту монету, потураючи непомірним політичним амбіціям свого підлеглого, які ростуть не по днях, а по годинах.
Ось і виходить, що вдалий "досвід" на "Великому будівництві" тільки розігрів апетити чинного заступника голови Офісу президента з питань регіональної політики. Тепер у його розпорядженні - все Міністерство інфраструктури, а не тільки "Укравтодор", і великі плани на "освоєння коштів" в рамках "Великої реставрації", на яку держава вже виділила 2 млрд грн. Тим самим він вже перейшов дорогу голові Мінрегіону Олексію Чернишову, який досі опікувався в регіонах реновацію шкіл, дитсадків, лікарень та розраховував отримати під свою опіку й об'єкти культурної спадщини.
Ну а далі запаморочення від успіхів може спонукати усміхненого Тимошенка і на підсиджування свого нинішнього безпосереднього начальника Єрмака, хто зна. Якщо ж справи в "ЗеКоманді" виразно "запахнуть гасом", Кирило Владленович впевнений, що завжди зможе ретируватися в нову команду. Або ж в нову-стару.
Та хоч і до того ж Петра Порошенка, навколо якого він крутився до початку своєї служби у Володимира Зеленського на президентських виборах-2019. Адже саме продакшн Кирила Тимошенка Goodmedia знімав відеоролики і для колишнього генпрокурора Юрія Луценка, і для екс-прем'єра Володимира Гройсмана, і для самого Порошенка під час його перебування президентом, і навіть для відомого бізнес-партнера Петра Олексійовича, його армійського друга Ігоря Кононенка. Причому таке відточування окозамилювальної майстерності Тимошенка завжди було до душі його замовникам.
Читайте також: Ритуальний піар. Чому не варто було очікувати чогось особливого від сьогоднішніх слів Зеленського
5 млрд грн. за пів року. Як Кирило Тимошенко перетворив Харківщину на свою "годівницю"