Щоправда, втретє поспіль мерське крісло ледь не висковзнуло з його рук - в першому турі за нього проголосували лише 44,5% сумчан. А от у другому турі, коли містяни вибирали між ним та Вадимом Акпєровим з партії "Європейська Солідарність", прихильність сумчан була на боці Олександра Лисенка. Така електоральна любов обумовлена, скоріш за все, тим, що на посаді міського голови Сум він обійшовся без занадто гучних скандалів та всіляких "зашкварів", хоча й встиг "повоювати" за часів президентства Петра Порошенка із тодішнім головою Сумської ОДА Миколою Клочком. Зрештою, Лисенко показав себе як фахівець, який багато не обіцяє, але обіцяне намагається виконати.
В ексклюзивному інтерв’ю RegioNews Олександр Лисенко розповів про поствиборчу ситуацію у Сумах та області, про втрати міського бюджету від локдауну та боротьбу з пандемією, про свої стосунки з очільниками ОДА та нардепами із Сумщини.
Ви - міський голова Сум з 2014 року. Це доволі тривалий період. Що за час своєї каденції ви зробили для міста? Чим можете пишатись?
Коли я став міським головою, то ми одразу провели соцопитування. 70% людей нам відповіли, що насамперед треба звернути увагу на ті проблеми, як не вирішувалися по 40-50 років. До цього міська влада завжди приділяла увагу центру міста, де вулиці будували і ремонтували, а в мікрорайонах нічого не робилось. Там не ремонтували ані міжквартальні дороги, ані дворові території, ані комунікації. Ми пішли іншим шляхом.
У першу чергу зробили частину напірного колектора, ще частину маємо зробити найближчим часом. Тоді це була велика сума – 50 мільйонів гривень. Зайнялися прибудинковими територіями і ремонтами житлових будинків. Почали ремонтувати ліфти, покрівлі, інженерні мережі. Розробили програми по співфінансуванню, почали енергоутеплення - і люди, нарешті, зігрілися в своїх будинках.
Ми закупили 24 тролейбуси і 32 автобуси. Якщо раніше у нас 35 тролейбусів ходило, то зараз - майже 60. А в наступному році ми плануємо придбати ще 19 тролейбусів. Ми пишаємося тим фактом, що у нас рейтинг доступності і відкритості по обговоренню бюджетних пропозицій від містян – 78%. Це, до речі, було перше місце в Україні, у 2016 році Суми визнали найпрозорішим містом країни.
Зрозуміло, що зараз всі звернули увагу на медичну галузь. На жаль, у нас завжди недофінансовували медицину, в тому числі і по зарплаті. Ми постійно недоотримували субвенції на неї і освіту, і весь час фінансували ці напрямки самі. У нас колись хотіли закрити 4-ту лікарню – я не дав цього зробити і сьогодні цим пишаюсь. Вона розташована майже в центрі міста, самі розумієте – ласий шмат землі, на якому можна побудувати готель чи торгівельний центр. Але ми зробили там інфекційну лікарню. Відремонтували її в 2017 році, і перші ковідні хворі у нас перебували саме там. Адже ця будівля облаштована сучасною і безпечною каналізаційною системою, що дуже важливо для того, щоб не заразити все місто. Загалом сьогодні центральна міська лікарня не має жодного невідремонтованого відділення.
Коли ми прийшли до влади, то у нас була ще одна величезна проблема – це збір з батьків коштів на утримання шкіл і садочків. Тепер за це платить місто. Кожен рік ми додатково виділяємо кошти для утримання шкіл і садочків. Перша сума була 16 млн гривень, зараз - десь 19 мільйонів. Потім ми розробили таку програму, коли щороку кожна школа і кожен садочок отримують фіксовану суму в незалежності від проблемних моментів, які є. Школи – по 200 тисяч гривень, садочки – по 100 тисяч. Ці кошти вони витрачають так, як вважають за потрібне. А ось на вирішення суттєвих проблем, наприклад, якщо треба ремонтувати покрівлю, гроші виділяються окремо, хай це буде навіть мільйон чи півтора мільйони гривень. Вони надходять згідно програмам ЖКХ, ремонтів та інших.
У місті 36 шкіл, в 13-ти ми уже повністю зробили утеплення. Це не просто утеплення стін, а комплексні роботи за всіма правилам, в системі енергозбереження з індивідуальним опаленням, зі зміною усією системи.
А які плани у вас на цю мерську каденцію? Що плануєте зробити? Що покращити?
Я завжди казав, що ми не повинні працювати гірше, не повинні зупинити жодної соціальної програми. Не хочу сказати, що соціальний напрямок - найголовніший, але він є пріоритетним. Це допомога людям, які в першу чергу потребують цього - людям з інвалідністю, людям, які перебувають у складних життєвих умовах, представникам різних пільгових категорій, чорнобильцям.
Я думаю, треба довиконати ті програми, які ми почали. Наприклад, у нас залишилося відремонтувати десь 520 ліфтів – за цю каденцію планую це зробити. Також потрібно полагодити ще 12 великих доріг та десь близько 30 великих тротуарних об’єктів по місту разом з велосипедними доріжками.
Також серед об’єктів інфраструктури ми плануємо побудувати сквер Дружби і два парки – центральний і дитячий. По двом паркам є відповідні проекти. У центральному уже тривають роботи. Ми хочемо зберегти його зелену зону, це 52 га зелених насаджень в центрі міста біля річки.
Ми плануємо продовжити благоустрій центральної частини міста, зробити її більш естетичною і привабливою. Наша головна площа – це, мабуть, єдина площа, яка залишилася без уваги на даний час. За цю каденцію ми це обов’язково зробимо. Більше 50% робіт там вже виконано. Відновлено фонтан і молодіжний центр "Романтика", які десятиліттями стояли невідремонтованими. Молодіжний центр мені пропонували продати або віддати в концесію чи оренду. Але я відмовився.
Багато хто з мерів міст каже, що бюджети дуже підкосила боротьба з ковідом. Як справи в Сумах? Яка ситуація з лікарнями та хворими? Які справи з кисневими концентраторами, яких катастрофічно не вистачає по всій Україні?
По бюджету ситуація наступна: ми недоотримали 130 млн гривень. Найбільше наповнення бюджету – це ПДФО (податок на доходи фізосіб із зарплати). Ми недоотримали з нього близько 60 млн грн.
Частка ПДФО в нашому бюджеті – 40%. Це - вагома цифра. Єдиний податок – це другий податок, який є місцевим. Серед місцевих він найбільший – плата за землю і сплата за майно. По цим всім податкам ми зробили пільги. Повторюсь, наразі у нас діра у бюджеті у 130 млн грн. Нам доводиться скорочувати деякі програми, але це не стосується медицини, освіти, соцзахисту. Ми виходимо з цієї ситуації так, щоб життєдіяльність міста не зупинилася, щоб люди залишились з електрикою, водою, теплом, щоб усі послуги вони отримували на відповідному рівні.
Що стосується лікарень. Я вже казав, що ми їх вчасно відремонтували, вчасно підготували. Тому що до реформи ми готувалися, починаючи з місцевого рівня. А реформа без відновлення приміщень, без наявності необхідного обладнання неможлива.
Централізоване кисневе забезпечення ми встигли зробити вчасно. У нас є 269 централізованих кисневих точок, маємо вільні апарати ШВЛ, є кисневі концентрати. Днями ми закупили 50 концентратів додатково для двох лікарень, ще плануємо отримати 40 концентратів через півмісяця по державній субвенції.
На даний час у нас 186 хворих у трьох лікарнях, 36 з них - діти. Вільні 43 ліжка у стаціонарах для дорослих і 86 – у дитячих лікарнях. Хоча наша дитяча лікарня є опорною й для трьох районів Сумської області. Всі забезпечені зараз повністю ліками. Є затримка по Національній службі здоров’я по фінансуванню. Проте у нас є відповідний фонд, який на початку пандемії ми завдяки зменшенню фінансування деяких програм збільшили до майже 87 млн гривень. Це ми зробили ще у квітні. Зараз з цих 87 мільйонів залишилося 7-8 млн. Гроші витрачено на закупівлю ШВЛ, обладнання, концентраторів, ліків.
А є проблеми з медичними працівниками? Чи є кадрова криза? І чи не скаржаться сумські лікарі на невиплати і на заборгованості по надбавкам?
Ми починали з того, що під час весняного локдауну лікарям банально було складно просто доїхати на роботу. Ми взяли всі машини Сумської міської ради, окрім однієї, і віддали лікарям. На державному рівні є і фінансування, і доплати, заборгованості зараз немає.
На місцевому рівні ми також зробили доплати лікарям. На це в нас в місяць витрачається до 3 млн грн з бюджету. На початку пандемії у нас були лікарі, які боялися працювати з ковідними хворими і писали заяви на звільнення. Ми домовилися із головними лікарями і зробили рокіровку – всіх тих, хто не хотів перетинатися з ковідними хворими, ми перевели працювати у 1-шу лікарню, яка обслуговує людей, що не хворі на Covid-19. Така гнучка система дозволила нам майже у повному складі зберегти увесь медичний персонал у місті.
Яке ваше відношення до можливого локдауну в січні? Чи варто його запроваджувати? Деякі мери міст просять центральну владу не робити цього…
Я кожен день отримую інформацію щодо кількості захворювань. Коли ми запровадили жорсткі правила масочного режиму, мене почали звинувачувати у тому, що я людям не даю дихати. Але я сказав керівникам усіх департаментів та підприємцям: "Або ми всі будемо вдягати маски, або будемо закривати всі розважальні центри, харчувальні заклади, місця відпочинку". Тоді всі сказали як один – "добре". Ми зробили 30 мобільних груп, які пересувалися по місту і контролювали, як виконується розпорядження міськради. Це були поліцейські, нацгвардійці та працівники міськради і Держспоживслужби. Кожен день по місту ходили 150 чоловік і штрафували всіх порушників масочного режиму. Штраф – 1 200 грн. Порушники спочатку вигравали суди, але з часом, коли судді почали самі хворіти, перестали.
Тобто, ви вважаєте, що очільник міста в умовах пандемії має діяти жорстко, і саме від нього залежить статистика захворюваності містян?
На жаль, не все так просто. Але такий жорсткий контроль допоміг. До того, як ми ввели штрафи, то фіксували кожен день від 400 до 500 інфікованих. Після ми вийшли на цифри 184 і навіть 67 хворих за день.
А які ви все ж прогнозуєте втрати від січневого локдауну? Будете закривати ринки та торгівельні центри?
Знаєте, я б не закривав. Я би збільшив контроль. От сьогодні ми рішенням виконавчого комітету подали на закриття два магазина. Було сім, але власники п’ятьох виправили ситуацію і зробили все згідно з санітарними нормами. Я пішов на ринок і кажу – хлопці, від завтра ринок припиняє працювати. Чому? А тому, що ваші продавці плівку познімали, екранів немає, на вході ніхто не вимірює температуру, немає санітайзерів. Приходжу через тиждень – все виправлено, правда, людей менше, бо по телевізору сказали, що на ринку небезпечно. Тому я думаю, що краще було би не закривати, а збільшити штрафи за порушення і посилити контроль за дотриманням санітарних норм.
Вам часто закидають, що в місці погано розвинена транспортна мережа тому, що ви є опосередкованим власником приватного транспортного підприємства. Прокоментуйте, будь ласка.
Дійсно, сім років тому я займався пасажирськими перевезеннями. Це був один з моїх бізнесів, тому я знайомий з усіма нюансами, які існують в транспортній сфері. Певно, саме тому Суми - єдине місто в Україні, де приватний транспорт перевозить пенсіонерів без компенсації – не за 5 гривень, а за 3 грн. Приватні транспортники мене зараз звинувачують в тому, що я стримую їхні можливості і не даю їм розвиватися. Я вважаю, що вони повинні самі себе підтримувати і надавати якісні послуги. Зрозуміло, що в цей час їм складно, як і всім підприємцям. Тому що "сидячий" режим перевезення – це їхні збитки, і вони зараз змушені виживати, як і всі. Чим ми можемо їх підтримати? Звичайно, певною компенсацією. Ми зараз спілкуємося з перевізниками і працюємо над цим. Але все ж таки я бачу майбутнє за комунальним транспортом, і саме цей напрямок ми плануємо розвивати.
Нещодавно у вас змінився очільник області. Які у вас склалися стосунки з новопризначеним головою Сумської ОДА Василем Хомою? Ви спілкувалися? І якщо так, то які проблеми обговорювали? У вас же в одному будинку знаходиться і міськрада, і облрада, і обладміністрація.
Я завжди всім казав, що місто Суми – це частина Сумської області. І якщо очільник області це розуміє, то це - добре. Адже ми пишемо адресу так: Сумська область, Сумський район, місто Суми. Це ж не просто третина людей області, яка тут проживає. Це також інфраструктура, якою користуються всі люди, які приїжджають в столицю області. Це – інфраструктура, якою користуються містяни. Це – інфраструктура, якою користуються всі можновладці, які живуть в місті, а також чиновники області.
З політичної точки зору мені може щось подобатися чи щось не подобатися, але я думаю, що міський голова не повинен бути політиком. За президента Зеленського очільники області почали звертати увагу на наше місто. Для мене і для містян це - великий плюс. Ми почали отримувати кошти на дороги з дорожнього фонду. Раніше ми теж їх отримували, але зараз ця цифра більша згідно території і кількості людей, які на ній проживають. І це правильно і справедливо. Ми почали будувати дитячий садочок в рамках програми "Велике будівництво". Зараз ми ремонтуємо перший поверх Центральної міської клінічної лікарні, де є відповідне обладнання – це ангіограф, КТ і МРТ. Сьогодні я бачу, що обласний очільник не займається політичною боротьбою і не намагається впливати на політичні процеси в області.
Нинішній очільник ОДА Василь Хома зараз перебуває на лікарняному. До того ж він працює ще невеликий термін. Ми з ним спілкувалися тричі, до речі, дуже конструктивно. У нас поки що були робочі зустрічі, ніяких особистих не було. З попереднім очільником області ми спілкувалися довше і зустрічалися частіше. (Роман Грищенко був очільником Сумської ОДА з 11 березня 2020 року по 5 листопада 2020 року – прим. ред.)
Як ви можете прокоментувати таку часту зміну курівників області, адже за президентства Зеленського це вже другий голова ОДА? Під час пандемії доцільно так часто міняти кадри?
Я не хотів би оцінювати роботу президента і його бачення. Думаю, якщо такі рішення приймаються, то вони мають якесь підґрунтя. Можливо, колишній очільник пішов на іншу роботу і таке кадрове рішення обумовлено саме цим. Ми будемо працювати з усіма представниками президента, особливо коли ця співпраця допоможе вирішити проблеми міста та містян.
Ви казали, що мер має бути аполітичним. Але ж ви – член партії "Батьківщина" з 2006 року. І ви – єдиний мер в Україні, який від цієї партії переміг на останніх виборах мера в обласному центрі. Але в обласній раді зараз сформувалася коаліція без "Батьківщини". Чи є така ситуація складною, коли партія "Батьківщина" в обласній раді перебуває в опозиції, а в міській раді – в промерській коаліції? Чому так сталося і чи матиме це якісь наслідки?
В міськраді немає коаліції. І по закону вона не потрібна.
А неформально?
Так, неформальна, яка приймає рішення, потрібна. У нас 42 депутати. Разом зі мною нам потрібно 22 голоси, щоб ухвалювати рішення. Та я хочу сказати, що коли йдеться про вирішення проблем у місті, то політика і ідеологія повинні стояти на другому місці.
Я запропонував всім депутатам об’єднатися. У "ЄС" одразу сказали: "Ні, ми в опозиції". Тоді я запитав у них - до кого ви в опозиції? Якщо до мене, то я не проти. Якщо до сумчан, то я цього не розумію. Чи будете ви голосувати за важливі для міста питання? Чи ви будете демонструвати свою політичну позицію – "поки ми не прийдемо до влади, ми будемо заважати розвиватися місту Суми". Поки що я ситуацію бачу так. Щодо "Слуги народу", ОПЗЖ, СіЧі та "Батьківщини", то я їм сказав: "Друзі, я звертаюсь до вас усіх. Я не хочу, щоб ви всі мене зараз вважали мером від "Батьківщини". Я хочу, щоб ви мене вважали мером від сумчан. Адже за мене проголосували не лише члени партії "Батьківщина". Так само, як і за вас проголосували не лише члени ОПЗЖ чи "Слуги народу". За вас голосували й безпартійні – люди, які не знають досконально ваші політичні програми, але які хочуть, щоб ви навели лад з дорогами та інфраструктурою у місті". Поки що результату від своїх слів я не бачу. Не хочуть об’єднуватися, політика домінує.
Щодо області, то там сформована більшість і справді вона без "Батьківщини". Якщо ви хочете спитати мене, буде мені від цього легше чи складніше, то я думаю, що буде складніше вирішити проблеми міста Суми. Правильно це чи не правильно? Я думаю, це треба вирішувати партійному керівництву області. Впливаю я на це чи не впливаю? Намагався не впливати. Тому що в наш час, коли почнеш на щось впливати, то треба бути в цьому процесі. Я ж перебувати в процесі сторони, що програє, чи сторони, яка залишається в меншості, не можу бути апріорі. Я не можу сьогодні бути в меншості в місті Суми. А більшість не може бути без міського голови. От у нас така колізія. Чи вдасться мені всіх об’єднати? Я думаю, що це - мій обов’язок.
В більшості облради одним з членів є партія ОПЗЖ, яку очолює колишній голова ОДА часів Януковича Юрій Чмирь. Наскільки це впливатиме на ситуацію? Які у вас з паном Чмирем стосунки? Він планував бути вашим конкурентом на мерське крісло, але, судячи з усього, передумав. Принаймні, про це говорили…
Я також про це чув. Але його рішенням було не брати участі в виборах мера. Щодо особистих стосунків, то за весь час поки він був головою ОДА, я зустрічався з ним тричі. Вперше - коли він балотувався у ВР, а потім двічі – тут, біля адміністрації, і в місті. І зараз, під час цієї кампанії, я зустрічався з ним один раз. По кількості зустрічей, я думаю, ви зрозуміли, що ніяких особистих стосунків у мене з ним немає.
Те, що вони сьогодні увійшли в більшість в облраді, свідчить про розвиток їхньої політичної сили і про зростаючий влив їхньої ідеології серед населення. Якщо порівняти кількість депутатів від ОПЗЖ у міськраді, то раніше їх було всього 4, тепер - 9. Це говорить про те, що більше людей підтримувало саме тих депутатів, які балотувалися від цієї політичної сили. Серед них є люди, які вже кілька каденцій були депутатами і встигли багато зробити для розвитку міста. Політична заангажованість просто відходить на другий план. Якщо така тенденція триватиме й далі, то для нас, мерів, це буде добре.
Ще про двох відомих політиків на Сумщині. Один – Андрій Деркач, інший – Владислав Бухарєв. Обидва, особливо у неформальному спілкуванні, кажуть, що вони є найвпливовішими людьми Сумської області. То хто ж з них найвпливовіший? Чи, можливо, вони взагалі не є найвпливовішими людьми Сумщини?
Я не знаю, чи є вони найвпливовішими людьми Сумської області. Але те, що вони є впливовими політиками, впливовими людьми в загальнодержавному масштабі, це - правда.
А які у вас особисті стосунки з ними? От ви кажете, що з паном Чмирем ви просто знайомі. А з панами Бухарєвим та Деркачем?
Вони народні депутати. Ну, а колишніх народних депутатів не буває. Вони обидва багато зробили для Сумщини. Я бачу в цьому тільки позитив.
Що ж стосується політики, адже насамперед вони є політиками, то про Андрія Деркача мені складно говорити, адже всі ми знаємо про плівки та розслідування щодо цих матеріалів (йдеться про оприлюднені народним депутатом Андрієм Деркачем аудіоматеріали, які можуть свідчити про нібито вплив колишнього віцепрезидента, а нині президента США Джо Байдена на п'ятого президента України Петра Порошенка, – прим. ред.).
Наразі, він очолив партію "Наш край", яка пройшла в ради у деяких районах. В нашому місті цієї партії в міськраді немає. Але можу сказати, що це - люди, які впливають на політичну ситуацію у регіоні.
Ще про одного впливового політика хочу почути вашу оцінку – Ігор Молоток. Наскільки він впливає на ухвалення рішень в області та місті?
На своїй території, де він є народним депутатом, він має чималий вплив. Він курує партію "За майбутнє" в області. Якщо говорити про місто Суми, то вони не пройшли бар’єр у 5%, тому у міськраді ця партія не представлена. До облради "За майбутнє" пройшла. Але я вважаю, що якщо в області є фракція, політичну силу якої очолює саме ця людина, то я думаю, що вона є впливовою. Якщо мене пов’язують із ремонтом дворів у Сумах, то пана Молотка з ремонтом доріг у його окрузі з центром у місті Шостка.
Чи відчуваєм ми сьогодні політичний вплив від партії "За майбутнє" і саме народного депутата Молотка у місті? Скажу відразу - не відчуваємо. А в області, я думаю, цей вплив буде зростати, і ця нова політсила буде про себе заявляти.
Пани Чмирь, Молоток і Деркач - це все колишні члени Партії регіонів. Чи не відчуває Сумщина реванш представників режиму колишнього президента Януковича?
Повторюсь, якщо в місті раніше було 4 депутата від партії "Опозиційний блок", а зараз це – ОПЗЖ, то нині їх 9. Тобто, ми відчуваємо, що є певна кількість людей, яка сьогодні підтримує цих депутатів. Хоча, я думаю, що люди їх не так підтримують, як демонструють, що не згодні з тим, що наразі відбувається в країні. Кого підтримують такі люди? Саме тих, хто знаходиться в опозиції до діючої влади. Ми це бачимо по всіх районах нашої області і навіть по місту.
Як ви думаєте, цьому посприяв вплив Росії чи щось інше?
Думаю, насамперед, це вплив родичів, які живуть зараз за кордоном. Особливо це стосується півночі нашої області, де у багатьох у Росії є родичі і знайомі. У Сумах вплив Росії відчувається трошки слабше, в Ромнах ще менше, але все одно є. Та що казати - ми всі бачимо це на телеканалах, які сьогодні знаходяться в руках проросійських політиків, у їхніх різноманітних ток-шоу. Люди вже живуть цими ток-шоу, черпають інформацію не з новин, а саме з них. Новини – це правда життя, а на ток-шоу певне рішення влади можуть перекрутити так, що воно стане поганим – і ви його так і сприймете! А насправді воно може бути і позитивним.
Сьогодні це дуже впливає на розуміння людьми того, що відбувається в країні. Плюс до усього цього додався коронавірус. Люди живуть своїми проблемами: повинні бути тепло, світло, газ, фінанси, щоб доїхати на транспорті та щось купити додому тощо… А коли починаються внутрішні проблеми і у людей стає все менше коштів на нормальне життя, то вони починають згадувати про тих людей, які, на їхню думку, в цьому винні - тобто, думати про владу і шукати їй альтернативу під час чергових виборів. Яка політична сила найчастіше казала, що стало гірше жити? А ось ця політична сила! Люди можуть не бути її членами, вони можуть її взагалі не підтримувати, але все одно проголосують за неї.
Як у подальшому розвиватиметься ця ситуація – покаже час. Якщо влада буде робити все чесно і прозоро, пояснить людям – мовляв, ми хочемо, аби все було добре, але заважає пандемія чи щось інше, сьогодні така світова ситуація - то це одне. Але якщо постійно робити помилки, кадрові ротації, то це означає, що немає стабільного розвитку, немає сталого бачення. Я от зі своїми замами відпрацював весь термін, деяких, можливо б, і залишив. Але не можу, бо знаю, що запропоную – не підтримають. Я визначаюсь зі своїми заступниками, але затверджує їх мені рада. І вона буде це робити, керуючись тільки політичними уподобаннями, на жаль.