RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує коаліцію в облрадах, а хто там опиняється в опозиції. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Житомирщині.
Політично Житомирська обласна рада виглядає дуже різношерстою. В одній залі працюватимуть представники аж дев’яти політичних сил. При цьому у жодної з них немає суттєвої чисельної переваги, адже найбільша фракція складається усього з 11 депутатів. Відповідно до результатів виборів і розподілу голосів, найбільше мандатів отримала президентська партія "Слуга народу", а останньою в заліковій табличці стала "Сила і честь", якій також вдалося подолати прохідний бар’єр в 5%.
Загальний список політсил, що опинились в облраді, виглядає наступним чином: "Слуга народу" матиме 11 депутатських місць, "Європейська солідарність" та "Наш край" - по 9, "За майбутнє" і ОПЗЖ - по 7, "Батьківщина" та "Пропозиція" - по 6, Радикальна партія Олега Ляшка – 5, а також "Сила і честь" - 4 депутати.
Проте така політична строкатість не стала на заваді швидкому і результативному обранню голови цього представницького органу. Як і в багатьох інших облрадах, на Житомирщині стрижнем коаліції стала "Слуга народу", яка за завданням Офісу президента намагається вибороти посади голів для своїх висуванців. З огляду на малу чисельність усіх без виключення фракцій ради, спертися на одну-дві політсили для "слуг" було явно недостатнім. Тож довелося виходити на максимально широкий формат. Тим більше що практично жодна з партій не оголошувала про свою непримиренність щодо якоїсь іншої політсили.
Навіть місцева "Євросолідарність" виявилася налаштованою на конструктивну співпрацю і кадрові компроміси. Така відмінність позиції житомирського осередку "ЄС" від загальноукраїнської опозиційної налаштованості пояснюється, зокрема, й тим, що керівником тутешніх "порошенківців" і головою відповідної фракції у облраді є Олександр Рабінович - близький і в бізнесовому, і в особистому плані меру Житомира Сергію Сухомлину. А оскільки суть політичного компромісу в області зводиться до з’єднання позицій переобраного градоначальника з його "Пропозицією" та "Слуги народу", в цю парадигму цілком лягає і керована Рабіновичем "ЄС".
Тож висунення та швидке й безболісне обрання головою обласної ради 53-ма голосами "за" першого заступника голови Житомирської ОДА Володимира Федоренка від "СН" (за нашими даними, Федоренко є креатурою впливового на Житомирщині мультимільйонера Геннадія Буткевича) стало гарним прологом до наступного розподілу всіх інших посад між учасниками широкої де-факто обласної коаліції. Так, депутати тими ж 53-ма голосами визначились з першим віцеспікером, яким став представник "Нашого краю", директор Малинського лісового господарства Олег Дзюбенко. А заступником Федоренка депутати обрали представника "Пропозиції" Володимира Ширму, який у минулій каденції був головою облради.
Подальший ж розподіл крісел голів постійних облрадівських комісій показав, які фракції, окрім "СН", "Нашого краю" та "Пропозиції" (чиї представники зайняли місця у президії), увійшли до місцевого політичного конгломерату. Отже, найбільш важливу комісію – бюджетну - отримала "Слуга народу". Цій партії також дісталася комісія з питань агропомислового комплексу.
Аж дві комісії (гуманітарну та медико-соціальну) було віддано під оруду представників партії "За майбутнє". І по одній комісії отримали фракції "ляшківців" (комісія з питань комунальної власності), "Батьківщини" (соціально-економічного розвитку) та партії "Сила і честь" (з питань регламенту, самоврядування та правопорядку). Навіть "Європейська солідарність" не залишилась без кадрової винагороди – лідер фракції, згадуваний вище Рабінович був призначений головою постійної комісії з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів.
Зрештою, "за бортом" розподілу посад залишилася тільки одна фракція – ОПЗЖ. І, схоже, Житомирщина буде чи не єдиною областю (за виключенням більшості західних регіонів, в облрадах яких "медведчуківці" взагалі відсутні як клас), де опозиційна сутність цієї партії відповідатиме і її назві.