Вступаючи на посаду, Олександр Стаднік зронив фразу, що тоді розсмішила багатьох, а зараз нею його й проводжають. Тоді він сказав: "Я хочу зайти в історію…". Так, саме "зайти" в історію. Чи вдалося йому це зробити – давайте розберемося. Для кращої наочності використаємо так звану "формулу прийняття неминучого", лише змінні у нас будуть свої. Отже, стадії роботи Стадніка у Миколаївській області: призначення, розбрат, закритість, відсутність, звільнення.
Призначення: черговий "варяг"
Новина про призначення Стадніка на посаду голови місцевої ОДА з’явилася 5 вересня 2019 року і викликала здебільшого негативні емоції та передчуття. Люди відверто втомилися від Олексія Савченка, якого сюди також направили з Києва. Всі очікували людину з області, людину, котра хоча б поверхнево розуміла проблематику регіону. Перед призначенням Стадніка у місті навіть невеличкі протестні мітинги відбувались.
Та й саме призначення викликало багато запитань, суть яких здебільшого полягала в одному – хто це взагалі такий? Про нього було мало інформації, відомо було лише те, що працював до того Стаднік у київській податковій.
Тільки згодом з’явилась інформація, що пояснила призначення Стадніка. Справа в тому, що Олександр Васильович – кандидатура, яку президентові особисто рекомендував тоді помічник, а сьогодні голова ОП Андрій Єрмак. Підтвердження цій теорії з’явилось у день представлення Стадніка громадськості, адже робив це особисто Єрмак.
Розбрат: параліч роботи облради
Ще під час своєї так званої "інавгурації" новий голова ОДА заявляв, що Миколаївщина – ледь не єдина область в Україні, яка досі залишилась у 1990-х. Він також пообіцяв, що "як було раніше – більше не буде". Та замість того, щоб витягати область із буремних дев’яностих, Стаднік на півроку заблокував роботу обласної ради. Причина проста – бажання знайти голоси для звільнення голови облради і активної прихильниці колишнього президента Петра Порошенка – Вікторії Москаленко. Вона одного разу назвала Зеленського "малоросом", тому її звільнення стало справою честі для ставленика президента.
Шукаючи ці голоси, Олександр Васильович розділив депутатів облради на два майже рівні табори: так звану "групу Стадніка" та "групу Москаленко". Півроку велася війна між таборами. Це саме був розпал пандемії коронавірусу, коли депутати ніяк не могли виділити гроші на боротьбу з COVID-19. Ви запитаєте, хто переміг? Нехай на це дасть відповідь досі легітимна голова облради Вікторія Москаленко.
Закритість
Тут багато розповідати не доводиться, адже за більш ніж рік своєї роботи, Олександр Стаднік не провів для журналістів та жителів жодної відкритої пресконференції – нуль. Хоча ще у день призначення обіцяв зробити це, але "пізніше".
Взагалі, саме закритість та небажання давати коментарі – це та особливість, що характеризувала очільника Миколаївщини протягом всього часу його роботи. Постійно звільнялися прессекретарі ОДА, вказуючи на важкий характер Стадніка, інформацію про процеси в області потрібно зараз знаходити або у його заступників, які більш відкриті до спілкування, або з його сторінки на Facebook. Хоча це ще не найгірше.
Дійшло все до того, що зараз ОДА заздалегідь оголошує час і дату брифінгу певного чиновника, а журналістам називають дедлайни – час, до котрого можна поставити питання. Зазвичай питання можна надіслати в один день, а брифінг відбувається наступного. Все це для того, щоб чиновникам встигли знайти відповіді на питання, а ті урочисто їх зачитали на камеру. Чесно кажучи, виглядає така "співпраця", наче звіт ЦК КПРС, а ось реальний стан справ на Миколаївщині не відображає. Звісно, аргументують такий формат виключно коронавірусом.
Відсутність (на робочому місці)
Ще одна особливість Стадніка за часів роботи в ОДА – вміння безслідно зникати зі свого робочого місця. Ми уже одного разу писали про пошуки цього чиновника. Тоді його не могли знайти декілька тижнів. Відбувалося це у момент, коли в країні пандемія коронавірусу лише набирала оберти, і потрібно було ухвалювати непопулярні, але необхідні рішення.
Та подібне відбувалося не один раз. Вдруге голова ОДА "зник" напередодні місцевих виборів. Офіційно він був на лікарняному через те, що захворів вірусом COVID-19 і лікувався у Києві (чому не у Миколаєві – навіть не питайте). Власне, до лікування взагалі питань немає, адже хвороба важка і, судячи зі сторінки Стадніка у Facebook, переносив він її також важко, навіть у реанімації. Бажаємо йому повного одужання.
Та є питання щодо дат і щодо гривень. Вперше громадськість почула про коронавірус у Стадніка 14 вересня - він сам про це розповів. Далі була мовчанка довжиною у півтора місяці, розбавлена кількома постами про лікування. А ось інформація про повне одужання була опублікована 26 жовтня – наступного дня після місцевих виборів. Чому саме після виборів – невідомо, але відомо, що роботою Стадніка в ОП були незадоволені давно. Перший такий дзвіночок пролунав ще в кінці 2019-го, коли нардеп від Миколаївщини Ігор Копитін розповів, що до Стадніка "є питання". Тоді вони стосувались програшу на виборах в ОТГ області, на яких "слуги" програли "Нашому краю". Також Копитін тоді розповів, що партія планувала, щоб саме голови ОДА займалися виборчою кампанією на прийдешніх місцевих виборах, проте через поразку на виборах в ОТГ цей план в партії можуть переглянути. У подальшому його дійсно переглянули, і займався передвиборчими процесами в області особисто Давид Арахамія (про результати його роботи можете прочитати у нашому матеріалі), а Стадніка просто відсунули на задній план, щоб гірше не було.
Тепер щодо гривень. За час своєї роботи він двічі завойовував титул "найбільш високооплачуваний голова ОДА країни". Вперше Стаднік став рекордсменом у червні, коли виписав собі місячну зарплатню у 70 тисяч гривень. Та у вересні рекорд був побитий – 93,3 тис. грн за місяць роботи. Окрім самої зарплатні, він тоді отримав відпускні, допомогу через тимчасову непрацездатність (лікувався від коронавірусу) та матеріальну допомогу на оздоровлення.
Звільнення
Ось, чим запам’ятався Миколаївщині Стаднік. Безликий, закритий і слабкий чиновник, який не володіє ні ситуацією, ні українською мовою. Все ж закінчувати, вважаю, потрібно позитивом. І до честі Олександра Васильовича, дороги за його "правління" в області почали нарешті ремонтувати. Нещодавно ж Кабмін погодив кандидатуру Віталія Кіма на посаду голови Миколаївської ОДА. Хто це такий – читайте у нашому матеріалі "Зелені" кандидати. Хто буде представляти партію Зеленського на Миколаївщині".