Загальне число заражених (і перехворілих) на COVID-19 збільшилася в Україні з 1 вересня по 1 жовтня з 123 тис. до 213 тис. (тобто в 1,7 раза). Темпи розширення епідемії залишилися приблизно такими ж, як і в серпні. Загальне число померлих від COVID-19 за вересень збільшилася з 2605 до 4193 (в 1,6 раза). Серед регіонів одноосібним лідером по щоденному числу нових хворих у кінці вересня стала Харківська область (головним чином обласний центр). Серед регіональних лідерів за темпами поширення епідемії залишаються Київ, Львівська та Одеська області. В число лідерів за цим показником порівняно з серпнем увійшли також Дніпропетровська (особливо обласний центр) та Сумська області.
У вересні збільшилися масштаби госпіталізації хворих на COVID-19. Відповідно зросло навантаження на лікувальні установи. Завантаження ліжок пацієнтами з підтвердженим COVID-19 і підозрою на коронавірус станом на 28 вересня перевищила поріг в 50% по Україні і склала 50,4%. Найбільший рівень завантаження ліжок, відведених для пацієнтів з коронавірусом, - у Черкаській (73,4%), Одеській (69,7%), Хмельницькій (63,1%), Донецькій (61,8%) і Вінницькій (61,4%) областях. Ще одна проблема, яка починає проявлятися в ряді міст і регіонів - ризики нестачі лікарів в умовах різкого розширення масштабів епідемії. На жаль, нерідкі випадки, коли лікарі та медичний персонал звільняються з роботи через побоювання за своє здоров'я та низької заробітної плати.
Епідемія COVID-19 все частіше б'є по відомим людям. У кінці серпня захворіла лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко, на початку вересня заразився Патріарх Філарет, в середині вересня – мер Харкова Геннадій Кернес, в кінці вересня – лідер "Європейської солідарності", президент Петро Порошенко і лідер партії "Голос" Кіра Рудик. 30 вересня парламентарії змінили графік своєї роботи, скасувавши пленарні засідання до 20 жовтня, через спалах коронавіруса серед нардепів. За словами голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, за останні кілька днів на COVID-19 захворіли до 10 народних обранців.
Але ось психологічний парадокс – масштаби епідемії COVID-19 за останні місяці різко зросли, а побоювання з приводу цієї хвороби в масовій свідомості помітно зменшилися, що проявляється і у досить частому нехтуванні елементарними правилами безпеки (у тому числі й недотримання маскового режиму). Це в свою чергу призводить до більш активного поширення епідемії.
Потреба у епідеміологічній безпеці вступає в протиріччя вже не тільки з бізнес-економічними інтересами, але і з політичними інтересами учасників місцевих виборів. Тільки цим можна пояснити святкування днів міста в Одесі і Дніпрі, концертів і фестивалів в цілому ряді міст країни в розпал епідемії. Тривають конфлікти з приводу рішення урядової комісії про віднесення окремих міст і районів до червоної зони епідеміологічної небезпеки. Міська влада Чернівців, Івано-Франківська та Тернополя оскаржили відповідні рішення в судах.
Уряд намагається знайти більш гнучку модель протидії епідемії, так щоб мінімізувати економічні та політичні ризики. До того ж в умовах зростання масштабів епідемії в червоній зоні могли опинитися більша частина регіонів країни. З цієї причини 16 вересня Кабінет міністрів прийняв рішення, що "червоний" рівень епідеміологічної небезпеки в регіонах України будуть вводити при 5-кратному перевищенні середньої по країні захворюваності COVID-19 і заповнювання 70% ліжок у лікарнях протягом 5 днів. При цьому Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій стала вводити (з 22 вересня) додаткові обмеження на територіях, де встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Ці обмеження переважно стосуються пасажирських перевезень, відвідування навчальних закладів, роботи закладів культури, спорту, ресторанів і ТРЦ (торгово-розважальних центрів).
Досить імовірно, що в жовтні масштаби епідемії COVID-19 зростуть, і тоді керівництву країни доведеться думати хоча б про часткове посилення карантинних обмежень не тільки на територіях з "червоним" рівнем епідемічної небезпеки, але і в цілому по країні, проте так, щоб це мінімально позначилося на економічній активності.