Місцеві експерти, яких розпитав журналіст RegioNews поки не дають втішних прогнозів і називають інтригою №1 питання єдності "угорських" партій на виборах.
"Зараз за цим процесом дуже цікаво спостерігати. Я би назвав це епістолярними відносинами: дві "угорські" партії переписуються між собою заявами в інтернеті. І навіть їхнє формальне об’єднання не значить, що вони працюватимуть разом на виборах. Тому чи вони подолають п’ятивідсотковий бар’єр та увійдуть в обласну раду, поки - велике питання. Є велика загроза, що їхнє представництво непросто скоротиться, а вони можуть не увійти у ради багатьох рівнів", - прокоментував ситуацію керівник закарпатського обласного відділення Комітету виборців України Дмитро Тужанський.
Довідка. KMKSZ (Товариство угорської культури Закарпаття) та UMDSZ (Демократична спілка угорців України) – це дві угорські громадські організації, які у виборчий період набувають статусу політичної партії та беруть участь у виборах.
Політолог вважає, що, якщо "угорські" партії не подолають прохідний бар’єр до Закарпатської облради, то це буде фіаско та логічним підсумком вектору, який обрали угорські лідери три-чотири роки тому. "Не виключаю, що у разі фіаско Будапешт буде скаржитися на те, що українська держава не створила належних умов для забезпечення представництва угорців в органах місцевого самоврядування. Також цікавими будуть вибори в окремих угорськомовних ОТГ, бо не всюди досі перемагали представники KMKSZ і UMDSZ. Є "угорські" кандидати і в інших політичних силах", – вважає Тужанський.
На виборах у 2015 році дві угорські організації, які, м’яко кажучи, не дружать між собою, вперше об’єдналися: їхні голови підписали угоду, яка передбачала "конструктивну співпрацю в інтересах угорської спільноти Закарпаття". В обласну раду угорці йшли спільним паритетним – 50 на 50 - списком кандидатів під брендом KMKSZ та гаслом "За самоврядне Закарпаття!". І це спрацювало: прохідний бар'єр було подолано, в облраді засідають 8 представників нацменшини, а Йосипа Борто обрано першим віце-спікером.
У 2019 році на парламентських перевиборах "угорські" партії діяли вже нарізно. KMKSZ проводив переговори з представниками "Слуги народу" та ОПЗЖ для об'єднання передвиборчих зусиль, але консенсусу тоді досягти не вдалося. І результат тих виборів для багатьох став неприємно несподіваним: усі кандидати до парламенту у мажоритарних округах програли. І це попри серйозний – у кілька сотень мільйонів євро за кілька років - обсяг вкладених Угорщиною коштів у різноманітні регіональні проєкти та підтримку з боку офіційного Будапешту, агітацію угорських високопосадовців та потужні фінансові вливання.
І ось сьогодні перед закарпатськими угорцями знову стоїть питання про формат участі у виборах. За словами президента KMKSZ Ласло Брензовича, варіант про спільні виборчі списки також розглядається. Утім, є суттєві зміни - KMKSZ й надалі готова до співпраці з колишніми опонентами та формувати спільні списки, але не в усіх районах.
"На нашу думку, там, де угорці складають абсолютну більшість, на наш погляд, слід діяти окремо. Таким чином до складу рад може увійти більше представників, ніж якщо ми будемо діяти разом. Оскільки у двох списках більше людей, ніж в одному", – зазначив Брензович.
Керівництво UMDSZ також заявило, що їхня партія бажає взяти участь у місцевих виборах 2020 року і вже починає висувати кандидатів та складати власні партійні списки у всіх населених пунктах Закарпаття. Однак ця "угорська" партія не підтримує пропозицію своїх партнерів щодо формування окремих виборчих списків у тих районах Закарпаття, де угорців є більшість.
"Зі свого боку ми дуже шкодуємо, що KMKSZ прийняло це рішення. На наш погляд, старт угорських партій за окремими списками - це величезна помилка, яка не відповідає інтересам угорців на Закарпатті", – йдеться у заяві.
Також було наголошено, що рішення керівництва KMKSZ дозволити формувати списки на розсуд місцевої організаційної структури "є безумовно дивним". На думку UMDSZ, саме це рішення на виборах 2015 року "мало катастрофічні наслідки" для співпраці між угорцями та угорськими організаціями у всіх населених районах Закарпаття.
Офіційної реакції Будапешту на таку ситуацію поки не було, але, очевидно, що в Угорщині не залишаться осторонь конфлікту. Відкритим поки є і питання лідера угорської меншини. Та на кого б не зробили ставку – чи то на голову KMKSZ Ласло Брензовича, голову UMDSZ Ласло Зубанича або ж на якесь нове обличчя – вимоги до лідера вже відомі: консолідувати угорців Закарпаття, ефективно розподіляти і контролювати кошти, які надходитимуть із Угорщини, та мати беззаперечну репутацію серед етнічних угорців найзахіднішої області України.