Більшість бізнесу зупинилася. Зарплати не платять, а, відповідно, скорочується і сума податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). А цей податок на 75% залишається в області: 60% отримують міста та громади, 15% – обласний бюджет. Решта 25% йде в державу, що теж повертається дотаціями та субвенціями
Проблеми починаються згори
Місцеві бюджети напряму залежать від державного. Волинь – дотаційна область, щороку згори вона отримує близько 65%. Ці гроші йдуть на все, на що не вистачає коштів в бюджеті області. Дотація не є цільовою, а це значить, що депутати місцевих органів самоврядування розподіляють кошти на власний розсуд. А от субвенції, які також надає держава, мають цільове призначення і мають бути використані на реалізацію певних місцевих програм в області.
Відповідно, наскільки надалі буде розвиватися економіка Волині, залежить від можливостей державного бюджету. А вони суттєво звузяться.
"До карантину яма в державному бюджеті була в 100 млрд грн. Нині ми ще маємо мінус 120 млрд грн доходів через те, що стоїть бізнес. А видатки навпаки – виросли на 80 млрд. грн. Тобто, утворилася нестача коштів ще у 200 млрд грн. І що робить держава? Збільшує обсяг граничного державного боргу. Тобто, збирається позичати в період кризи", – каже експерт з бюджету Асоціації міст України Василь Гром, який більше 10 років очолював головне управління фінансів Волині.
"В державі прогнозують 14% зниження надходжень ПДФО. Цю цифру сміливо можна екстраполювати на області. Для Волині це – 500 млн грн. Усім органам місцевого самоврядування доведеться переглядати бюджети", – каже експерт.
Бюджет можна поділити на дві частини: цільові видатки і захищені статті. Захищені статті – це зарплата бюджетникам та плата за комунальні послуги приміщень державної та комунальної власності. Ці статті не скорочують. Саме тому вони називаються "захищеними". А ось цільові видатки – це гроші, які спрямовують на ремонти, будівництва, створення чогось, розвиток. Їх якраз і врізають в періоди криз.
Криза, якої… не бачить податкова
Левова частка зборів до бюджету – це податок з доходів фізичних осіб. Цей збір становить для області в середньому 60 % від усіх надходжень власних доходів місцевих бюджетів. Решта – земельний податок, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, водних об’єктів, акциз та інші надходження.
У волинській податковій заявляють, що кризи немає, а деякі показники з наповнення бюджету – навіть кращі, ніж у докарантинний період.
"Ми не можемо прогнозувати. Ми даємо тільки реальні вже цифри. Поки у нас немає остаточних показників, скільки має бути надходжень і зборів в квітні. Але наразі за всіма показниками Волинь вже випереджає збори минулого року. Тому проблем із наповненням бюджету зараз немає. А ще нам скоротили плани, тому все буде добре", – коментує завідувачка сектору комунікацій ГУ ДПС у Волинській області Олена Нікотіна.
Найоптимістичніші прогнози – щодо збору акцизу з роздрібного продажу алкоголю. За перші три місяці 2019-го на Волині були надходження на рівні 28,1 млн грн. А за відповідний період цього року вже – 31,3 млн грн. "Під час карантину почали купувати більше алкоголю", – жартують податківці.
Люди – без зарплат. Бюджет – з діркою
Але, насправді, не до жартів. Внаслідок карантинного простою Волинь може втратити до 600 млн грн. І постраждають, в основному, великі міста та громади, де великі підприємства.
"ПДФО – один із найголовніших податків, і він серйозно "просяде". Бізнес на 80% стоїть. У першому кварталі ми мали приріст ПДФО на 12%. У той же час приріст доходів склав 15%. Вперше за багато років відбулися нижчі темпи приросту за ПДФО, ніж за власними доходами. Це є свідченням нездорової економіки, – аналізує Василь Гром.
Експерт пояснює: "Власні доходи – це гроші "з недоданої вартості", їх збирають з податку на землю, з надр, з того, що не пропаде. А от ПДФО – це податок "створення". Немає створеної продукції – немає доходів, люди зарплати не отримують, немає ПДФО. Тому він є рушійним для економіки".
Зниження ПДФО – це прямий наслідок того, що працівники отримають менше зарплат. Відповідно, треба очікувати зниження купівельної здатності населення.
Купівельна спроможність знизиться в сфері товарів широкого вжитку непродовольчої групи. Тобто, українці стануть менше купувати побутової техніки, будівельних матеріалів.
"Люди відкладатимуть на харчі, а не робитимуть ремонти. Відповідно, зі зниженням попиту впаде і пропозиція. Тобто, вироблятимуть, а точніше, завозитимуть (бо в Україні імпорт займає шалену нішу) менше товарів. Це знову недобре для економіки. До прикладу, в Білорусі ситуація може бути кращою, адже там орієнтовані на власне виробництво. Тому в сусідів буде падати попит, але не знизиться пропозиція", - стверджує Василь Гром.
Хто втратить найбільше?
Уряд встановив "податкові канікули": на період карантину бізнес не платитиме податку на землю і майно. Для волинських громад це серйозні втрати: приблизно 100 млн грн, кажуть експерти.
Це гроші, які на місцях мали б витратити на розвиток: ремонтувати місцеві дороги, об’єкти соціального значення – школи, садочки, медичні заклади.
Та найбільше втратить культура. З обласного бюджету усі заплановані видатки на розвиток музеїв, театрів, бібліотек уже "перекинули" на боротьбу із коронавірусом. На місцях ця сфера найближчим часом теж, очевидно, не буде в пріоритеті.
"Ми назбирали 63,4 млн грн усіх вільних залишків та виділили їх на боротьбу з епідемією коронавірусу. Всі видатки врізалися. Ми зняли гроші з дитячої обласної лікарні, (тут цього року вже не доведуть до ладу перинатальний центр) з ремонтів доріг, шкіл, садочків, дворових територій, енергоощадних заходів. Не виділяємо співфінансування на придбання швидких та державну програму "Нова спроможна школа". Також відкладається створення медичного факультету у Східноєвропейському національному університет імені Лесі Українки (СНУ). Але ми сподіваємося, що все швидко закінчиться і частина невикористаних грошей залишиться", - розповіла голова Волинської обласної ради Ірина Вахович.
Що ж до малого бізнесу, то, на думку доцента Луцького національного технічного університету (ЛНТУ), доктора філософії з економіки Миколи Дзямулича, найбільше криза може вплинути на готельно-ресторанний бізнес і сферу обслуговування.
"Маленьким кафешкам – найважче. В деяких залишилися нереалізованими продукти, які зіпсувалися. В них немає доходів, а витрати лишилися: за оренду приміщення, комуналку. А у більшості – ще кредити. І ті податкові канікули, які анонсували банки – це як "мертвому припарка". Це стосується і перукарень, салонів краси. Проблеми на Волині вже почалися і в дрібній контрабандній торгівлі. Маю на увазі магазинчики, де продають європейську бакалію. Кордони закриті – торгівля стоїть. А це все – робочі місця", – каже експерт.