Карантинні заходи значно обмежили можливість українців пересуватися територією власної країни. Однак ніщо не вічне і вже невдовзі заборону на роботу міжміських пасажирських сполучень буде знято. Принаймні, станом на сьогодні подібних рішень від влади ми очікуємо на кінець квітня - початок травня
А поки автовокзали порожні, продовжуємо розповідати про тих, хто збирає куш на обслуговуванні автобусних перевезень в регіонах. Цього разу на черзі Черкаська область, яка, попри відносно незначну площу – 20,9 тисяч квадратних кілометрів - має досить розгалужену мережу офіційних автостанцій – 26 одиниць.
Цілком прогнозовано найбільше вокзалів розташовано в обласному центрі – Черкасах. Однак їхня кількість відверто дивує – аж 5 на місто площею 69 км2 та чисельністю населення трохи більше 276 тисяч осіб.
Як би там не було, контроль за важливими інфраструктурними об’єктами Черкащини перебуває в руках 6 підприємств та підприємців.
Відповідно до інформації, наданої нам заступник директора департаменту інфраструктури та житлово-комунального господарства - начальником управління інфраструктури та зв'язку Черкаської ОДА Володимиром Дмитрієвим, власницею однією з автостанцій Черкас є ФОП Буцик Лариса Петрівна. При цьому підприємниця не збирає станційний збір з пасажирів. Цікаво ще й те, що офіційно даний ФОП припинив свою діяльність ще у січні 2017 року. Тим не менш, за свідченнями місцевих мешканців, автостанція продовжувала роботу аж до моменту запровадження карантинних обмежень.
Про власників ще однієї черкаської автостанції - ТОВ "Сервіс-авто-2005" - інформації вдалось знайти дещо більше. Зокрема, підприємство надає послуги перевізника, а його власник Анатолій Жигаловський є, крім того, й засновником ПП "Сервіс-авто-2007" та ТОВ "АС Дашковича". Його партнерами в останній фірмі є Віта Клінт, яка в 2015 році невдало балотувалась до міської та обласної ради від "Народного контролю", а також підприємиці Вікторія Балан і Оксана Гук. До слова, станційний збір на власній автостанції "Сервіс-авто-2005" встановило на найвищому в області рівні – 15% від вартості квитка.
Аналогічний станційний збір і на автовокзалі міста Канів, власником якого є комунальне підприємство "Авто-ріка". Головою КП є Богдан Припіяло, який встиг зарекомендувати себе як не надто вмілий керівник та особа, що приховує власні статки. Зокрема в своїх деклараціях за 2018 та 2019 роки посадовець вказав річний дохід у розмірі 134 та 175 гривень відповідно.
Нове місто, новий автовокзал, новий станційний збір. Єдина у місті Золотоноша офіційна автостанція належить ФОП Повстень Галині Петрівні, яка збирає за свої послуги 14% від вартості квитків. Підприємиця не поспішає розширювати свій бізнес, крім діяльності в якості ФОПа вона має у власному активі менше відсотка від загального числа акцій ПрАТ "Золотонiське автотранспортне пiдприємство 17112" і членство в ОСББ "ТВК-2018".
Ще менший збір встановило на автовокзалі у місті Сміла ПрАТ "Смілянське АТП 17128" - 13,5%. Це єдиний автовокзал під контролем товариства, його акціонерами є 235 осіб. Найбільший пакет акцій – 9,6% - зосереджено в руках голови правління ПрАТ, члена виконавчого комітету Смілянської міської ради Петра Даценка. Крім того, що воно є власником автовокзалу, підприємство виконує й функції місцевого перевізника.
Як бачимо, у власності п’яти фірм та підприємців перебуває лише 5 з 26 офіційних автовокзалів Черкащини. Усі інші автостанції, а це трохи більше 80% від даного ринку, перебувають у власності зовсім не жителів області.
Незважаючи на назву, ПрАТ "Черкаське обласне підприємство автобусних станцій" має кінцевих бенефіціарних власників у Запоріжжі. Йдеться про братів Ярослава та Святослава Іванових, яким на двох належить 48% акцій товариства. Ще 30% акцій у ТОВ "Опіджіем" Олексія Апришкіна з того ж Запоріжжя. Залишок між собою ділять ще понад шість сотень акціонерів. Керівницею підприємства наразі призначено Наталі Сен-Клер, яка до того очолювала КП "Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту".
Сімейство Іванових на чолі з батьком братів Ігорем Євгенійовичем Івановим доволі відоме у Запоріжжі. Підприємства, власниками яких є члени сім’ї та їхні бізнес-партнери, лідирують на ринку перевезень на супутніх напрямках. Серед таких фірм: ТОВ "Херсонавтотранс", ТОВ "Мелітопольський навчально-курсовий комбінат", ТДВ "Таксопарк плюс", ТОВ "АТП "Транспортник", ТОВ "Дніпротур-Хортиця", ПрАТ "Запоріжавтотранс" та ще майже два десятка підприємств. Не останню роль у становленні сімейного бізнесу відіграла співпраця з політиками обласного та національного рівня. Так, Ігор Іванов був помічником нині покійного екс-нардепа від "Народного фронту" Петра Ваната. Щодо синів Ярослава та Святослава, то вони свого часу значились в помічниках депутата Запорізької обласної ради, члена фракції "Наш край", секретаря комісії з питань будівництва, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу Володимира Тарасова.
На своїх автостанціях ПрАТ "Черкаське обласне підприємство автобусних станцій" встановило доволі великий діапазон розміру станційного збору - від 12% і до 15%.
Читайте також: Родинний бізнес Табалових або хто ще заробляє на автовокзалах Кіровоградщини