Що таке біопакети, українці знають давно, хоча далеко не кожен з таких пакунків відповідає нормативам “біо”. Однак нещодавно ситуація в Україні кардинально змінилася – запровадили сертифікацію цієї продукції. Яким стандартам мають відповідати “біорозкладні пакети”, та що таке справжній біопластик – в матеріалі Аgronews.
За даними громадської організації Re Think 99,9% біопакетів на касах українських магазинів та біопакетів для сміття – насправді ніякі не “біо”. Через відсутність в країні обов’язкової сертифікації та маркування, важко розібратися, які з них дійсно біо, а які просто оксо-розкладні.
Однак від початку поточного року виробник може сертифікувати свою продукцію на здатність до біодеградації та компостування. В Re Think кажуть: це стало можливим завдяки зверненню до ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” народного депутата Сергія Кіраля, одного з авторів законопроекту про обмеження обігу поліетиленових пакетів в Україні.
Національний орган стандартизації своїм наказом ввів в дію Національні стандарти та поправки для них, за якими можна сертифікувати продукцію на придатність до біохімічного розпаду, компостування, біодеградації.
Національні стандарти гармонізовані з європейськими та міжнародними стандартами. Це означає, що сертифікована в Україні продукція буде оцінюватись за тими ж стандартами, що і в ЄС, розповіли в Re Thin.
Згідно законопроекту, прийняття стандартів дозволить врегулювати використання терміну “біорозкладний пакет” та змусить виробників обов’язково їх сертифікувати. До того ж стандарти дозволяь сертифікувати не тільки пакети, а й іншу продукцію.
Стандарти до застосування:
ДСТУ EN 14995:2018
(EN 14995:2006, IDT)
Пластмаси. Оцінювання здатності до біохімічного розпаду. Порядок випробування та технічні умови
ДСТУ EN 13432:2015
(EN 13432:2000, IDT)/ Поправка № 1:2018 (EN 13432:2000/AC:2005, IDT)
Пакування. Вимоги до упаковки, утилізованої способом компостування і біодеградації. Тестові схеми та критерії оцінювання для остаточного прийняття упаковки.
Варто нагадати, що 28 січня депутати Верховної ради зареєстрували законопроект №9507 “Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу”, який запровадить обмеження щодо використання пластикових пакетів в Україні.
Запропоновані обмеження сприятимуть розвитку ринку альтернатив пластикових пакетам в країні.
Що ж таке біопластик?
Біопластиком вважають матеріали біологічного походження, які без проблем розкладаються в природі. Їх виробляють з біомаси (мікроорганізмів чи рослин), екологічно безпечних для навколишнього середовища. Після експлуатації біопластик розкладається в природі на компост, воду і вуглекислий газ.
Біопластик умовно поділяють на такі групи:
Перша група. До неї відносять пластмаси частково біологічного і біологічного походження, які не мають здатності біохімічного розкладання. Сюди ж входять і полімери біопоходження.
Друга. До цієї групи увійшли пластмаси біопоходження, піддаються біорозкладу.
Третя група. Матеріали цієї групи отримані з корисних копалин, тому здатні біологічно руйнуватися.
Сьогодні ринок біопластика представлений різними матеріалами, виготовлених з поновлюваних ресурсів. Найпопулярніший біопластик з цукрової тростини і кукурудзи. Вони дають крохмаль і целюлозу, яка є, по суті, природними полімерами, з яких можливо отримати пластмасу.
Виробляють біопластик з картоплі та кетаміну. А з полімолочної кислоти деякі виробники навіть виробляють біорозкладані компакт-диски.
Наразі виготовлення біопластика з відновлюваної сировини користується чималим попитом, вчені постійно представляють нові зразки і розробки в цьому напрямі.