Залужний Валерій Федорович

Валерій Залужний народився 8 липня 1973 року в місті Новоград-Волинський, нині Звягель, на Житомирщині.

Освіта

Валерій Залужний неодноразово зізнавався, що ще в дитинстві думав над тим, аби стати військовим. Тим більше, що сам він народився у родині військовослужбовців.

Проте після закінчення школи в 1989 році Залужний спочатку йде навчатися до Новоград-Волинського машинобудівного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1993 році.

Вже після цього Залужний втілює свою мрію дитинства – він вступає на загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних військ. Із відзнакою завершує його у 1997 році.

У 2007 році Валерій Залужний із золотою медаллю закінчив Національну академію оборони України, а саме навчання тривало два роки.

У 2014 році Залужний випускається з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Оскільки він був визнаний найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня, то його нагородили перехідним мечем королеви Великої Британії.

У грудні 2020 року Залужний здобув фах з міжнародних відносин, закінчивши магістеріум Острозької академії. Наприкінці 2023 року екс-головком ЗСУ здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію на засекречену тему в Національному університеті "Одеська юридична академія".

Кар’єра

Фактично можна сказати, що, мабуть, немає в українській армії такої посади, яку б протягом своєї військової кар’єри не обіймав Валерій Залужний. Одразу після випуску з Одеського інституту Сухопутних військ він був призначений командиром взводу, а потім був командиром навчального та бойового взводів. Далі кар'єра Залужного йшла лише вгору: командир навчальної роти, командир роти курсантів, а згодом і командир батальйону.

Закінчення Національної академії оборони України у 2007 році дало змогу Валерію Залужному обійняти посаду начальника штабу – першого заступника командира 24-ої окремої механізованої бригади в Яворові Львівської області.

Три роки, з 2009-го до 2012-го, Валерій Залужний був командиром 51-ої окремої механізованої бригади. З початком українсько-російської війни в 2014 році його призначають на посаду заступника командира сектору "С", що дислокувався у Донецькій області. З того часу Валерій Федорович фактично не "вилазив" з Донбасу, лише інколи навідуючись додому, щоб побачити родину. В одному з інтерв’ю він казав, що одного разу не бачив дружину 9 місяців, коли поїхав на схід країни.

Кар’єра Залужного дуже стрімко пішла вгору в 2018 році, коли він був призначений начальником Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України – першим заступником командувача Об’єднаних сил. Наприкінці 2019 року Валерія Федоровича призначають командувачем Оперативного командування "Північ". Зрештою, наприкінці липня 2021 року, президент Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного головнокомандувачем ЗСУ.

На початку весни 2022-го отримав найвище військове звання в Україні – генерал. Уже на початку 2024 року Валерій Залужний пішов у відставку. 

Вже у травні того ж року президент призначив Залужного Послом України у Великобританії.

Критика

На початку 2023 року Валерій Залужний фактично став на бік тодішнього очільника Міноборони Олексія Резнікова, коли у ЗМІ "гуділи" розслідування журналістів про завищені ціни на закупівлю харчування для військових. Нагадаємо, що в контрактах Міноборони з деякими приватними фірмами вказувалось, що ті ж курячі яйця для харчування військових мали закуповуватися по 17 гривень, в той час, як в магазинах їх можна було придбати мінімум вдвічі дешевше. До речі, "яйця по 17" стали вже справжнім мемом, коли йдеться про завищені ціни на ті чи інші товари, що за бюджетний кошт закуповуються чиновниками за завищеними цінами. Сам же Залужний тоді заявив, що "із початком повномасштабного вторгнення потреби війська стрімко зросли, але військовослужбовці Збройних Сил забезпечені амуніцією, формою, харчуванням належної якості та в достатній кількості", а також додав, що перемога може бути лише в єдності, натякаючи, що ЗСУ та Міноборони мають бути єдині.  

Разом із тим, коли у 2021 році Валерій Залужний став головкомом ЗСУ, він публічно заявив, що не сприймає корупціонерів та навіть просив усіх, хто знає про факти корупції у ЗСУ, писати йому у соціальні мережі, а пізніше навіть вказав номер телефону та адресу електронної пошти, куди повідомляти про корупцію у Збройних Силах України.

Наприкінці 2023 року Валерій Залужний звільнив усіх своїх помічників-консультантів через те, що один із них, а саме Алла Мартинюк досить дивно коментувала на одному з ток-шоу можливе посилення мобілізації в Україні. Тоді вона заявляла, що багато жінок, сини яких отримують повістки, одразу починають панікувати, а робити цього не потрібно. Тепер вже експомічниця Залужного казала, що всі рано чи пізно помруть, а тому краще загинути героєм, захищаючи країну, аніж, наприклад, йти вулицею і на тебе впаде цеглина чи тебе зіб’є автомобіль. Такі висловлювання викликали неабияке обговорення у суспільстві, а тому Залужний просто вирішив позвільняти усіх своїх помічників-консультантів на громадських засадах.

Восени 2023 року загинув помічник Валерія Залужного Геннадій Частяков. Усе сталось у селі Чайки на Київщині, коли у будинку Частякова вибухнула граната. В той день він святкував день народження. Помічник екс-головкома загинув на місці, а його 13-річний син отримав поранення. Сам Залужний майже одразу підтвердив загибель свого помічника, додавши, що в одному із подарунків спрацював невідомий вибуховий пристрій. Пізніше правоохоронці заявили, що поспілкувалися з чоловіком, який подарував Частякову на День народження гранати. Мовляв, чоловік, даруючи ці вибухові пристрої, попереджав про їхню справжність. За припущеннями, Частяков у це не повірив і через необережне поводження з цими гранатами одна з них вибухнула, що призвело до його загибелі.  

Оцінка діяльності

Багато українців без усіляких заперечень вважають, що Україна вистояла у повномасштабній війні з рф та змогла навіть деокупувати половину окупованих територій саме завдяки вдалими і виваженими діями головнокомандувача Валерія Залужного. Через це ЗМІ назвали Залужного "Залізним генералом".

Закордонні фахівці та військові теж відзначали неабияку заслугу саме тодішнього головнокомандувача ЗСУ. Наприклад, у 2022 році журнал Time взагалі визнав Валерія Залужного одним зі 100 найвпливовіших людей року на планеті, а портрет Залужного навіть з’являвся на обкладинці цього всесвітньовідомого журналу.

До речі, серед 100 найвпливовіших людей 2022 року разом із Залужним журналісти Time назвали президента України Володимира Зеленського. В якийсь час цей тандем викликав справжнє захоплення в іноземних партнерів України. Проте чим далі, тим все більше у різноманітних Telegram-каналах розкручувалася думка про те, що Банковій така популярність Валерія Залужного не подобається. Мовляв, лідером в Україні може бути виключно Зеленський. Деякі політичні експерти навіть у відкриту заявляли, що між Офісом президента та тодішнім головнокомандувачем ЗСУ не просто напружені стосунки, а фактично немає жодного взаєморозуміння.

Серйозні розмови про існування конфлікту між найвищим політичним і військовим керівництвом України виникли на початку листопада минулого року, після виходу в журналі The Economist гучної колонки Валерія Залужного. Незважаючи на те, що публікація написана суто у військовій тематиці, вона аж ніяк не змогла уникнути різного роду політичних трактувань.

Все це через те, що колонка Залужного вийшла лише за кілька днів після публікації іншого резонансного матеріалу в журналі Time про Володимира Зеленського. У назві цієї статті цитують президента: "Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я", проте в тексті наводять слова неназваних помічників Зеленського, які вважають, що перемоги не буде, однак не наважуються йому про це сказати.

Можливо, самі по собі стаття про Зеленського й колонка Залужного сприймалися б зовсім інакше. Однак ці два матеріали протрактували в спільній площині й розцінили, як початок публічного конфлікту між двома керівниками та заявка Залужного на самостійну політичну кар’єру. Оскільки те, про що написав генерал, дещо відрізняється від переважно "переможної" комунікаційної лінії Офісу президента та влади загалом.

У своїй публікації Залужний прямо заявив, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут, коли жодна зі сторін не може просуватися, бо однаково технологічно оснащена. "Так само, як і в Першій світовій війні, ми досягли рівня технологій, який ставить нас у глухий кут… Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде", – писав екс-главком.

Стосунки вчергове загострилися наприкінці 2023 року, коли президент Зеленський спочатку публічно озвучив, що військові вимагають додатково мобілізувати 500 тис. чоловіків. Президент не називав прізвище Залужного, але зрозуміло, що таке звернення до президента щодо мобілізації міг зробити лише головком ЗСУ. Згодом у Верховній Раді з’явився урядовий законопроєкт щодо посилення мобілізації в Україні. Згідно з тим документом, під мобілізацію, наприклад, мали б підпадати навіть ті чоловіки, які сьогодні мають відстрочки від служби або ж деякі вади здоров’я. Також запроваджувався б так званий електронний кабінет призовника, а тому все це призвело до того, що жоден військовозобов’язаний не сховався б від ТЦК. Причому в деяких соцмережах та ЗМІ частенько прослідковувалось паралель, що, мовляв, такі "драконівські" методи мобілізації потрібні, адже ледь не сам Залужний вимагає мобілізувати 500 тис. українських чоловіків. Згодом цей документ після хвилі критики повернули в Кабмін на доопрацювання.

Суспільний резонанс призвів до того, що Валерій Залужний наприкінці грудня 2023 року навіть дав першу пресконференцію з початку повномасштабного вторгнення рф. Під час цього заходу він заявив, що Генштаб взагалі не робив жодного запиту на якісь цифри стосовно кількості мобілізованих. Більше того, Залужний тоді підкреслював, що потреби війська у цифрах – це взагалі військова таємниця і озвучувати її не можна.

Вже 29 січня 2024 року левова частка Telegram-каналів і ЗМІ, посилаючись на свої джерела, повідомили, що президент Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ. Втім в Офісі президента цю інформацію майже одразу спростували. Однак у суспільстві знову заговорили про чергове загострення відносин між Валерієм Залужним та президентом Зеленським. Самі вони ці чутки звісно що не коментують. Проте, дійсно слід визнати, що наразі в Україні за популярністю з чинним президентом може зрівнятися хіба Валерій Залужний та й, за даними різноманітних соцопитувань, вони удвох викликають найбільшу довіру в українців, якщо розглядати військово-політичне керівництво країни.   

Вже наступного дня, 30 січня, Кабмін вніс до Верховної ради оновлений законопроект про посилення мобілізації.

Нагороди та відзнаки

Валерій Залужний має 13 різноманітних нагород та відзнак, причому більшу частину він здобув уже після повномасштабного вторгнення росії. Наприклад, у травні 2022 року він отримав Хрест бойових заслуг за те, що боронив суверенітет України, а також самовіддано служив українському народові та дотримувався вірності військовій присязі.

Має Залужний і два ордени: Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та Святого великомученика Юрія Переможця. Крім цього, у його колекції є лицарська почесна відзнака "Орден звитяги", який екс-головнокомандувач отримав у 2022 році, а ще – відзнаку "Іменна вогнепальна зброя", яку він отримав влітку 2023 року.

Одразу чотири нагрудні знаки має у своєму розпорядженні Валерій Залужний: нагрудний знак "Учасник АТО", почесний нагрудний знак Начальника Генштабу "За доблесну військову службу Батьківщині", нагрудний знак "За заслуги перед Збройними Силами України" та знак "За досягнення у військовій службі".

Також він має відзнаку "Ветеран військової служби" та є почесним громадянином міста Яворів.

Є у Валерія Залужного і Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких, а отримав її колишній головнокомандувач за створення боєздатної армії, яка боронить Україну від окупантів.

Окрім усіх нагород і відзнак на рівні держави, Залужний також має офіцерський хрест Ордену Хреста Витязя, яким його нагородило керівництво Литви за надзвичайну мужність, стійкість і вірність обов'язку в боротьбі з найбільшим агресором 21 століття, терористичною росією.

Є почесним громадянином міста Київ.

Статки

Звісно, у відкритих джерелах свіжих декларацій Валерія Залужного не знайти. Проте уявлення про його статки можна скласти, ознайомившись з декларацією за 2020 рік. Вона була у відкритому доступі після того, як Залужного влітку 2021 року призначили головнокомандувачем ЗСУ. Тож, за 2020 рік кадровий військовий Валерій Залужний заробив майже 570 тис. гривень, а от готівки чи якихось рахунків у банках в декларації не вказувалось.

З нерухомого майна у родини Залужного станом на 2020 рік був житловий будинок площею трохи менше 70 кв. метрів в Одеській області та чотири невеликі земельні ділянки у цьому ж регіоні. У тій декларації за 2020 рік також вказувалося, що Валерій Залужний володів китайським автомобілем Chery Tiggo T11 (2010 року випуску), що на той час коштував менше 130 тис. гривень. На дружину Залужного було записано позашляховик Nissan Patrol (2005 року випуску).

У січні 2023 року стало відомо, що Валерій Залужний пожертвував 1 млн доларів на потреби української армії. Ці гроші він отримав у спадок від громадянина США українського походження Григорія Степанця, який виїхав до Сполучених Штатів Америки ще наприкінці 80-х років ХХ століття і потім працював у компанії Microsoft. 

Сім’я

Про сім’ю екс-головнокомандувача відомо не дуже багато. Дружину Залужного звати Олена, а, згідно з декларацією екс-головкома за 2020 рік, вона тоді працювала у державному "Укргазбанку", де отримала протягом року майже 600 тис. гривень зарплатні.

В екс-головнокомандувача є дві доньки, одна з яких –військовослужбовиця. Проте, де вона служить наразі, невідомо. З відкритих джерел випливає, що у 2021 року дівчина начебто була у складі Київського гарнізону. Про другу доньку Залужного відомо ще менше – вона хоче стати лікарем і навчається в Одесі.

Сам Залужний в інтерв’ю журналістам заявляв, що з 2014 року родина його фактично не бачить. Мовляв, влітку 2014 року він як поїхав на схід країни у відрядження боронити суверенітет держави від агресора, так з’являвся вдома дуже рідко. За словами екс-головнокомандувача, дружина та діти вже фактично звикли до того, що його ніколи немає вдома. Хоча привітання українців з новим 2024 роком на своїй сторінці в одній із соцмереж Валерій Залужний супроводив фотографією з дружиною на фоні новорічної ялинки.

Багато хто в соцмережах зазначав, що сам Залужний в душі є романтиком, адже, наприклад, влітку 2023 року він дуже зворушливо привітав свою дружину з днем народження на своїй сторінці у соціальній мережі. Тоді екс-головнокомандувач написав, що дружина його завжди підтримувала, а всього, чого він досяг у житті і що в нього є, це все завдяки саме їй.

"Дякую тобі за повітря, за серця стук і за мрії, які дійсно збуваються. З Днем народження, кохана", – писав тоді він у привітанні своїй дружині Олені.

Та й загалом у Валерія Федоровича образ людяного й відкритого командира. Він, наприклад, відвідував весілля військовослужбовців ЗСУ, куди його запрошували, або фотографувався з маленькими дітьми своїх підопічних.