Виділ ТОВ та ТДВ за новим законом: правові й організаційні аспекти

Виділ, як особлива процедура реорганізації господарського товариства (хоча фактично виділ не є одним з різновидів реорганізації), існував завжди, але, законодавчо був достатньо врегульований лише для акціонерних товариств. На відміну від Закону України «Про акціонерні товариства», яким передбачено чіткий порядок дій під час виділу акціонерного товариства, Цивільним кодексом України (надалі – «Цивільний кодекс») та Законом України «Про господарські товариства» (надалі – «Закон про Господарські Товариства»), який втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, майже не містили норми, пов’язані з виділом.

З прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – «Закон про ТОВ та ТДВ») законодавець закріпив загальні правові аспекти процедури виділу. Проте новий закон підіймає чимало питань, змушуючи учасників таких товариств та їх юристів дослідним шляхом долати цей шлях.Новий Закон про ТОВ та ТДВ визначає виділ як створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього (ст. 47). Отже, результатом виділу є: 1) створення нового товариства (або кількох нових товариств) з переданням йому (їм) частини активів, пасивів та зобов’язань товариства, з якого здійснюється виділ; 2)  зменшення статутного капіталу товариства, з якого здійснюється виділ, та 3) перерозподіл часток в статутному капіталі обох товариств.

Організаційні аспекти прийняття рішень

Законодавство, що діяло до набрання чинності Законом про ТОВ та ТДВ, встановлювало перелік питань, вирішення яких належало до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. При цьому ані Закон про Господарські Товариства, ані Цивільний Кодекс не містив імперативної норми про виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства щодо вирішення питання про виділ та кількість голосів таких учасників, необхідну для прийняття рішення про виділ. Зазвичай питання виділу включалось до переліку компетенцій вищого органу управління через статут товариства.

Норми ж Закону про ТОВ та ТДВ відносять рішення про виділ до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (ст. 30), яке приймається ¾ голосів усіх учасників, які мають право голосу з відповідного питання (ч.2 ст. 34), при чому забороняється приймати таке рішення шляхом опитування (ч.2 ст. 36).

Отже, першим етапомоформлення процедури виділу є скликання загальних зборів учасників товариства з метою прийняття рішення про виділ.

До порядку денного загальних зборів учасників слід також додати питання про затвердження переліку (реєстру) кредиторів товариства та повідомлення таких кредиторів про прийняте рішення. Це пов’язано з новелою Закону про ТОВ та ТДВ, якою вводиться механізм захисту прав кредиторів, що полягає у письмовому повідомлені товариством протягом 30 днів з дати прийняття рішення про виділ всіх відомих йому кредиторів та опублікуванні в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення. В цілому поява нової норми є позитивною зміною, але на практиці виникає питання в якому саме органі друку слід публікувати рішення про виділ. Оскільки поки що немає єдиної думки щодо спеціального органу друку, подібні оголошення наразі рекомендовано публікувати в газеті «Голосі України», як офіційному друкованому виданні згідно з Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Крім того, до порядку денного загальних зборів учасників необхідно додати питання про призначення комісії з виділу. Очевидно, що призначення відповідної комісії не має сенсу, адже виділ не завершується припиненням товариства, більше того, інформація про початок процедури виділу та призначення голови комісії з виділу жодним чином не відображається в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – «ЄДР»), але технічні особливості державної реєстрації рішення про виділ диктують товариству необхідність прийняття такого рішення та внесення відповідної інформації в ЄДР.

Зменшення статутного капіталу та перерозподіл часток учасників

Наступний етап оформлення виділу є більш об’ємний. Товариство, з якого здійснюється виділ, скликає наступні загальні збори учасників, на яких приймаються рішення про: 1) затвердження розподільчого балансу; 2) зменшення статутного капіталу та перерозподіл часток учасників товариства; 3) затвердження нової редакції статуту (якщо необхідно).

Також на цьому етапі створюється нове товариство (декілька нових товариств), якому передається згідно з розподільчим балансом частина майна, прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділ.

Важливим моментом є процедура зменшення статутного капіталу товариства. Оскільки частина майна переходить до нового товариства, статутний капітал товариства, з якого здійснюється виділ, підлягає зменшенню. Слід врахувати, що Законом про ТОВ та ТДВ передбачено застосування стандартного механізму захисту прав кредиторів до процедури зменшення статутного капіталу (ст. 19). Законодавцю слід було вказати виділ як виняток з правила, встановленого цією статтею, адже зменшення статутного капіталу є логічним завершенням процедури виділу, яка, як зазначалось вище, вже передбачає застосування механізму захисту прав кредиторів, Але маємо те що маємо, і з метою уникнення потенційних ризиків, товариству, з якого здійснюється виділ, необхідно дотриматись норм чинного законодавства для захисту прав кредиторів та здійснити повторне повідомлення кредиторів.

Слід окремо зупинитись на деяких питаннях приведення статуту у відповідність до чинного законодавства. Законом про ТОВ та ТДВ скорочено перелік відомостей, які необхідно зазначити в статуті товариства: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону (ч. 5, 6 ст. 11 Закону про ТОВ та ТДП). Вимоги до змісту статуту містяться також в Цивільному кодексі та Господарському кодексі, але ст. 79 Господарського кодексу з питань щодо порядку створення та порядку діяльності окремих видів господарських товариств відсилає до спеціальних законів. Норми Закону про Господарські Товариства, як зазначалось вище, також не застосовуються для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Отже, обсяг статуту товариства можна значно скоротити, зокрема, не вказувати таку інформацію як розмір статутного капіталу та склад учасників товариства. Таке нововведення є логічним, адже ЄДР містить всю необхідну інформацію про статутний капітал та склад учасників товариства. Крім того, в результаті майбутніх змін цієї інформації, товариство уникне обов’язку викладати статут в новій редакції та здійснювати його державну реєстрацію.

Державна реєстрація виділу

Кожне важливе рішення в життєдіяльності господарського товариства підлягає державній реєстрації, після чого таке рішення набуває законної сили  не лише для самого товариства, але і для третіх осіб.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі – «Закон про державну реєстрацію»), для державної реєстрації рішення про виділ юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи (ч. 9 ст. 17). Також, як зазначалось раніше в статті, під час державної реєстрації рішення про виділ в ЄДР вноситься інформація про склад комісії з виділу.

Наступній державній реєстрації підлягають рішення загальних зборів учасників товариства, з якого здійснюється виділ, про зменшення статутного капіталу цього товариства та перерозподіл часток його учасників після виділу та рішення зборів засновників нового товариства (декількох товариств) про створення.

На цьому етапі законодавство передбачає деякі нововведення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону про державну реєстрацію, в складі переліку для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу), подаються як документи для реєстрації нового товариства, так і для реєстрації змін в ЄДР інформації про товариство, з якого здійснюється виділ. До складу пакету документів на внесення змін може бути включено статут товариства в новій редакції (якщо попередня редакція установчого документу містила відомості про розмір статутного капіталу та частки учасників, або якщо вносяться будь-які інші зміни до його тексту).

Щодо рішення про зменшення статутного капіталу, то воно реєструється окремо, для чого надаються документи, передбачені ч. 5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію, зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.

Зміни до ст. 17 Закону про державну реєстрацію, а саме встановлення окремого переліку документів для реєстрації лише рішення про зменшення статутного капіталу (ч. 5 ст. 17) пов’язані з новими «оптимізованими» вимогами до змісту статуту, які розглядались вище у цій статті. Отже, якщо установчий документ товариства приведено у відповідність до нового Закону про ТОВ та ТДВ, в ньому відсутня інформація про розмір статутного капіталу та розміри часток учасників, для державної реєстрації збільшення або зменшення статного капіталу, або зміни складу учасників, чи розміру їх часток участі, достатньо надати реєстратору один з перелічених в ч. 5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію документів, без реєстрації статуту в новій редакції. Такої ж думки притримується Комісія Нотаріальної палати України з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування, яка дала роз’яснення щодо спірних питань державної реєстрації відповідно до нового Закону про ТОВ та ТДВ.

З прийняттям нового Закону про ТОВ та ТДВ процедура виділу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю стала більш зрозумілою, але на практиці залишилося ряд неврегульованих питань. Спеціальний закон має встановити чіткий порядок дій під час оформлення процедури виділу задля виключення колізій між нормами законодавства. А це в свою чергу допоможе уникнути учасникам товариства додаткових втрат часу та коштів.

Автор: Перелигіна-Ковальчук Ганна, юрист, ТОВ «Есквайрс»