UA | RU
17 августа 2018, 15:41

Делікатне питання: чому не варто очікувати ухвалення земельної реформи до 2020 р

Більше 15 років Україна обговорює питання скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження вільного ринку землі.

У 2017 році ці дискусії в українському політичному істеблішменті особливо активізувалися, адже на керівництво держави почали тиснут західні кредитори – МВФ і Всесвітній банк, вимагаючи в обмін на черговий транш, запуску вільного обігу землі як необхідної умови для розвитку сільськогосподарського сектора.

У цих умовах головні дійові особи в українській політиці - президент Петро Порошенко і Володимир Гройсман публічно задекларували підтримку земельної реформи. Зокрема, Порошенко ще в минулому році заявив, що вважає неконституційним земельний мораторій і закликав парламент якомога швидше провести земельну реформу.

На думку Гройсмана, в Україні може бути запроваджено обмежений продаж землі українським фермерам, продаж землі іноземцям і великим агрохолдингам має бути заборонено.

Вже 4 вересня відкриється нова сесія Верховної ради України. Цей політичний сезон обіцяє бути непростим, адже він буде передвиборчим – уже наприкінці грудня в Україні стартує кампанія з виборів президента, які відбудуться у травні наступного року, а одразу за ними пройдуть і парламентські вибори.

Яка доля за таких обставин чекає на земельну реформу в Україні, і чи є шанси на її ухваленнянинішньою Верховною радою України, читайте у матеріалі Agronews.

Ніщо не є таким довговічним як тимчасове

Мораторій на продаж сільгоспземель в Україні було запроваджено Верховною радою України ще у 2001 році. Це рішення було прийняте «на перехідний період» у зв’язку з побоюванням влади виникнення хаосу на ринку землі, який тоді тільки почав формуватися в Україні після розпаювання у кінці 90-х земель колишніх колгоспів і радгоспів.

За час дії мораторію мало бути підготоване відповідне законодавство для урегулювання діяльності ринку землі.

Однак це не зроблено і до сьогоднішнього дня. У результаті мораторій неодноразово продовжувався. Востаннє Верховна Рада України продовжила дію заборони минулого року – до 2019 року.

За інформацією незалежної аналітичної платформи VoxUkraine, на сьогодні під дією мораторію знаходиться приблизно 41 млн га землі, що становить 96% всіх сільгоспземель в Україні.

Із цієї цифри 27,7 млн га земель (68% підмораторних земель) – це земельні паї, які перебувають у приватній власності, 10,5 млн га (26%) – сільгоспугіддя у державній та комунальній власності, 1,5 млн га (4%) – землі для ведення товарного сільскогосподарського виробництва (крім паїв), 1,3 млн га (3%) – не сільскогосподарські угіддя державної та комунальної власності.

Щодо кількості землевласників, яких стосується мораторій, то тільки власників паїв – 6,9 млн, а це – 16,2% постійного населення України. Переважна більшість із них – мешкають у сільській місцевості.

«За» та «проти»

Зараз аграрії, політики і експерти розділилися на дві групи – тих, хто підтримує запуск вільного ринку землі і тих, хто проти цього.

Нещодавно прибічники реформи ініціювали створення коаліції за скасування мораторію і запровадження цивілізованого ринку землі. До коаліції вже приєдналися 36 об’єднань, а також ціла когорта народних депутатів. Зокрема, меморандум підписали Український клуб аграрного бізнесу, Українська аграрна конференція, Асоціація "Укрсадпром", Dragon Capital, VoxUkraine, Насіннєва асоціація України, Спілка українських підприємств (СУП).

Учасники коаліції стверджують, що існування мораторію заважає дрібним фермерам залучати банківське фінансування, оскільки земля у власності фермерів не ліквідний товар і не може виступати заставою. Крім цього, члени коаліції вважають, що мораторій гальмує інвестиції в українське сільське господарство, через що фермерські господарства є не такими прибутковими. Також через це блокується розвиток сіл.

Прибічники реформи також вважають, що нинішня невизначеність у земельному питанні, сприяє корупції з боку розпорядників землями державної та комунальної власності, а також розвитку тіньового ринку сільгоспземель.

Противники земельної реформи, у свою чергу, наводять інші аргументи. На їх думку, Україна потребує комплексної реформи земельних відносин, яка б дозволила підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва і вирішити соціальні питання на селі, а реформа, яка зводиться тільки до потреби створення власника землі, як до панацеї усіх бід, питання не вирішить.

Противники реформи вважають, що від такої реформи виграють тільки олігархи, які скуплять усі землі, та політики, які наживиться на продажі державних земель, а також селяни, які хочуть швидше продати свій пай і не збираються жити у селі.

При цьому противники реформи вважають, що її проведення зараз дозволить державі «залатати певні бюджетні дірки», однак позбавить український народ майбутнього.

Закон застряг в робочих групах

Не дивлячись на жваву дискусію щодо необхідності прийняття земельної реформи законопроект про обіг сільськогосподарських земель на сьогоднішній день не розроблений. Земельну реформу урядом Гройсмана включено до середньострокового плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів України до 2020 року.

Законопроект, який було розроблено у 2015 році урядом Арсенія Яценюка і виставлено для публічного ознайомлення на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на сьогодні вже не актуальний.

Як повідомили Agronews у Держгеокадастрі, з 2017 року в уряді почалася робота над новим законопроектом.

«Наказом Мінагрополітики від 30 травня 2017 року було утворено робочу групу з розроблення концепції національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення із залученням представників Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR), міжнародних фінансових організацій, народних депутатів України, науковців та громадських організацій у сфері агропромислового комплексу», - йдеться у відповіді Держгеокадастру на письмовий запит Agronews, щодо стану розробки урядом законодавства з впровадження земельної реформи.

На засіданнях робочої групи «обговорюється питання щодо запровадження в Україні обігу сільгоспземель, а також розглядаються пропозиції стосовно концептуальних засад національної моделі обігу земель сільгосппризначення з урахуванням найкращого світового досвіду».

У Держгеокадастрі також повідомили, що ще 7 червня 2017 року наказом Мінагропроду було утворено робочу групу з напрацювання шляхів фінансування земельної реформи, зокрема, щодо пошуку фінансових інструментів для підтримки малого та середнього бізнесу в аграрній сфері економіки: таких як компенсація державою витрат фермерських господарств на придбання земельних ділянок, зокрема шляхом зменшення банками кредитних ставок.

«Напрацювання вказаних робочих груп враховуються Мінагрополітики та Держгеокадастром під час підготовки проекту закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», - повідомили в Держгеокадастрі.

У свою чергу, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у коментарі Agronews заявив, що робота над земельною реформою в міністерстві триває.

"Робота (над законопроектами щодо запровадження ринку землі - ред.) нормально просувається, ми чекаємо політичного рішення, щоб вирішити це питання", - сказав Мартинюк.

Паралельно з роботою над реформою у міністерстві ініціативу щодо впровадження реформи взяла на себе робоча група у аграрному комітеті Верховної ради України, яка в червні провела своє перше засідання.

До робочої групи увійшло 20 депутатів, а також представники профільних аграрних асоціацій. Робоча група займається розробкою оновленої концепції земельної реформи. Чергове засідання заплановане на вересень, після відновлення роботи Верховної ради.

У планах робочої групи вже восени підготувати законопроект «Про обіг сільськогосподарських земель».

Члени робочої групи вважають, що земельна реформа може бути прийнята ще нинішньою Верховною радою України, але для цього треба продемонструвати політичну волю, професіоналізм, згуртованість, комунікабельність з громадянським суспільством, тому що воно насторожене.

Ринок де-факто працює

На думку юриста із сільськогосподарського права Кирила Лєфтерова, ринок сільгоспземель в Україні можна запустити вже сьогодні.

«На моє глибоке переконання, ринок можна запустити вже сьогодні. Після цього небо не впаде на землю. Тому що ринок де-факто працює в обхід мораторію. Ціна на землю встановлена, хто хотів продати чи купити вже це зробили. Якщо буде запущений ринок землі, увійде трохи більше грошей у агросектор, трохи більше учасників ринку стане. Тому що справжні інвестори, справжні покупці – міжнародні компанії, наприклад, чи навіть українські, вони не ризикують купувати землю по «сірим» схемам», - зазначив юрист в коментарі Agronews.

За його словами, сьогодні «тіньовий» ринок землі в Україні в основному діє за двома схемами. Перша схема – це купівля землі через інститут емфітевзису (передача у довгострокове користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), коли землевласник передає покупцю свій пай у користування «під столом» отримавши від нього гроші

Друга схема – купівля через договір міни, коли покупець міняє земельний ділянок невеликого розміру дозволений для купівлі на великий земельний пай, при цьому доплачуючи продавцю грошову компенсацію.

За словами Лєфтерова, на сьогодні у світі є тільки шість країн, в яких діє мораторій на землю, і у цей список входить Україна. При чому, Україна єдина країна у Європі і на пострадянському просторі, де склалась така ситуація.

Чутливе питання

У той же час, політологи і експерти, з якими поспілкувалися Agronews, дивляться на ситуацію не так оптимістично.

Зокрема, за словами представника однієї з великих міжнародних організацій, яка має відношення до обговорення земельної реформи в Україні, шансів на ухвалення земельної реформи найближчим часом не багато.

«Профільне міністерство дало нам зрозуміти, що найближчим часом земельна реформа не відбудеться», - повідомило представник організації на умовах анонімності.

Непрямим підтвердженням цієї точки зору може слугувати зміна поведінки МВФ щодо проведення земельної реформи в Україні. У 2017 році фонд включив проведення реформи у список вимог для надання чергового траншу макрофінансової допомоги Україні, однак пізніше ця вимога була відтермінована.

Восени 2017 року вже після отримання Україною грошей голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив, що фонд не відмовився від ідеї реформи. «Ми не відмовились від цієї реформи, ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб надати час для її комплексної розробки і пошуку консенсусу у суспільстві», - відзначив голова представництва 3 листопада минулого року.

Восени 2017 року активно торпедував український уряд вимогами проведення земельної реформи і Всесвітній банк. Зокрема, таку вимогу озвучив президент організації, який вперше за всю історію в листопаді минулого року приїхав до України.

Однак, після нового року пресинг з боку міжнародних кредиторів до України по земельній реформі послабився. Зараз прийняття земельної реформи немає серед вимог МВФ для надання чергового траншу кредитної допомоги.

«Вдруге за останні чотири роки поставлена така вимога і вдруге уряд все таки переконує, що треба це питання відкласти. Я бачу, що МВФ трошки заспокоївся і не так торпедує це питання. Це завжди трапляється, коли МВФ бачить, що може виникнути великий супротив знизу. Зараз аналогічна ситуація з підвищенням ціни на газ – МВФ дуже наполягає, що має бути ринкова ціна, але я бачу, що він очікує і стежить за розвитком подій, якщо це переросте у великі протести соціальні, то я думаю, що МВФ змінить свою позицію. Те ж саме по ринку землі», - прокоментував цю ситуацію Agronews на умовах анонімності один із народних депутатів.

Agronews також намагалося отримати коментар МВФ щодо нинішньої позиції організації по земельній реформі в Україні. Однак, представництво фонду в Україні усних коментарів не надає, тому ми направили їм письмовий запит, відповідь на який поки що не надійшла.

Шанси невеликі

На думку заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голлобуцького, реформа може бути прийнята нинішнім складом Верховної ради тільки у тому випадку, якщо це питання буде розглянуте в перші два-три місяці після відкриття нової сесії парламенту. Після цього країна зануриться у виборчі перегони і консолідувати депутатів для голосування буде дуже складно.

«Якщо реформа і буде прийнята, то тільки протягом найближчих двох місяців. Далі буде нереально, бо почнеться політична боротьба у зв’язку з виборами президента, а потім парламенту. Тому 2-3 місяця найближчі – так, а далі буде складно. Латифундисти наші дуже багато платять лобістам у парламенті, щоб ця реформа не була проголосована», - поділився своєю думкою політолог у коментарі Agronews. Він вважає, що прийняття реформи не вигідне великим агрохолдингам.

Схожої точки зору щодо перспектив прийняття реформи дотримується керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Певний шанс на прийняття реформи до виборів є, але не дуже великий. Це дуже відносно, якщо оцінювати ситуацію у відсотках, але я б дав 10-15% шансів на ухвалення», - зазначив політолог у коментарі Agronews.

На його думку, шанси на прийняття реформи могла б покращити системна рекламна кампанія, в якій би українцям доносили правдиву інформацію про суть земельної реформи і вигоди, яка вона несе для учасників земельного ринку.

«Прийняття реформи, на мій погляд, малоймовірно, бо поки що у суспільстві і у політичному класі панують настрої проти земельної реформи. У суспільстві – це побоювання різноманітні, а в політичному класі є відчуття, що це не зовсім популярно, на цьому можна втратити електоральні бали, хтось навпаки використовує гру проти земельної реформи – щоб набрати бали. Тому на даний момент скоріше ні, але певні шанси є», - вважає Фесенко.

На думку обох політологів, на сьогодні у прийнятті реформі певну зацікавленість мають правлячі політичні сили – «Блок Петра Порошенко» та «Народний фронт».

«І в президентській команді і у «Народному фронті», плюс прихильники і там і там прем’єра, більшість за цю реформу, але відносна більшість. У той же час у обох фракціях є противники реформи, або прямі, або приховані за різними мотивами. Тобто є ті, які просто побоюються і не хочуть піднімати цю тему. Тому сказати, що є чітка партійна позиція навряд чи можна, але все ж таки, враховуючи позицію президента, прем’єра, керівництва партії «Народний фронт», можна сказати, що більшість у цих фракціях «за». – вважає Фесенко.

На його думку, «якби ці фракції діяли консолідовано і не боялися піднімати це питання, то, в принципі, вони могли б назбирати необхідні голоси».

У той же час, на думку Фесенка, категорично проти реформи напередодні виборів виступатимуть мажоритарники, «які не хочуть піднімати цю тему, боячись, що їх виборці це не приймуть, що це може зіграти на виборах проти них».

21 ноября 2024
Снежная крепость: чем может удивить Поп Иван – самая популярная гора Украины
Гора Поп Иван очень хорошо известна многим украинцам. Это – первое место в стране, где еще в конце сентября начинает выпадать снег, превращающий саму гору и исследовательскую станцию на ней в необычай...
15 ноября 2024
Теневая жизнь нового главы Закарпатья Мирослава Билецкого: рэкет, миллионные подряды и сын в ТЦК
Официальная биография нового председателя Закарпатской областной военной администрации Мирослава Билецкого представляет украинского чиновника нового типа – эффективного, порядочного, патриотичного, да...
12 ноября 2024
Возобновление авиаполётов в Украине: какие аэропорты смогут открыться, и как защитить самолеты от "шахедов"
Недавно во время 10-ого Киевского международного экономического форума очень активно обсуждались вопросы возобновления работы некоторых аэропортов в Украине. В целом, по мнению специалистов, это неско...
07 ноября 2024
Украина теряет детей. Демографы бьют тревогу из-за массового выезда школьников за границу
Специалисты начали говорить о второй волне эмиграции украинцев в страны Европы. Речь идет о выезде за границу школьников старших классов, которые едут туда не сами, а преимущественно с родителями. Reg...
Выступление Путина с завуалированными ядерными угрозами. Что это все значит?
21 ноября 2024, 22:09
Во Львове нашли мертвой пропавшую 22-летнюю девушку
21 ноября 2024, 21:31
Суд вернул под арест недвижимость Рабиновича, которую он пытался "спрятать" от конфискации
21 ноября 2024, 21:13
Россияне сбросили две авиабомбы на Константиновку: шесть человек ранены
21 ноября 2024, 20:44
Путин снова угрожает Западу, но бьет по Украине: логика террора
21 ноября 2024, 20:32
После удара межконтинентальной ракетой по Днепру Путин выступил с заявлением
21 ноября 2024, 20:08
В Чугуеве на Харьковщине задержали мужчину, который спалил военное авто
21 ноября 2024, 19:48
Скандальной главе Хмельницкой МСЭК Крупе уменьшили залог на 200 млн гривен
21 ноября 2024, 19:15
В результате ударов по Днепру и Кривому Рогу пострадали 34 человека
21 ноября 2024, 18:46
Дело экс-главы Днепропетровской ОВА Резниченко: апелляция оставила без изменений меру пресечения
21 ноября 2024, 18:14